Читати книгу - "Мед для Ворона, Селена Рейні"

ГЛАВА 16

Денис, за звичкою, прокинувся о сьомій ранку. Він вже хотів повернутися на бік і ще трохи подрімати, коли почув тихі кроки у спільній вітальні. Накинувши халат, чоловік вийшов зі своєї спальні.

Софія саме натягала куртку.

– Доброго ранку, – привітався він.

– Привіт, – відповіла, не дивлячись на нього.

– Ти кудись ідеш? – здивувався.

– У готелі набирають екскурсійну групу для подорожі до водоспадів. Виїзд через пів години, – пояснила закутуючись у шарф.

– І коли ти повернешся?

– Ввечері.

– А ввечері зможеш знову дивитися мені в очі?

– Так, думаю, зможу.

Схоплена на гарячому, Софія, окрім того, що не могла підняти погляд, тепер ще й густо почервоніла.

– Добре. До зустрічі ввечері, – проказав, хоча у самого на язиці крутилося: «А мені увесь цей час чим займатися самому?».

– До вечора, – і дівчина випурхнула з їхнього номера у коридор.

А Денис залишився стояти посеред вітальні.

Він замовив сніданок у номер. Неспішно поїв. Повільно одягнувся. переглянув новини та повідомлення у робочому чаті. Подивився на годинник: стрілки ледь дотягували до дев’ятої ранку.

Коли він востаннє не мав чим зайнятися? Ось так просто вештався з кутка в куток і нудьгував? Ніколи.

Денис зателефонував до батьків, звичайно, не згадуючи про те, що він на відпочинку з матір’ю його майбутніх дітей. Поговорив з сестрою. І навіть набрав кількох давніх друзів. Почитав блог, який безрезультатно намагалася просунути його подруга і не зрозумів, навіщо вона вкладає такі кошти у рекламу. Замовив обід. Подрімав.

При готелі був спортивний зал, де йому вдалося за дві години посилених тренувань частково скинути напругу. По завершенню вправ, він освіжився у ванній і почав чекати на Софію, щоб разом повечеряти.

Дівчина з’явилася лише о шостій вечора. Почувши шум у вітальні, Денис вискочив їй на зустріч. І очманів, коли побачив її. Черевики та джинси брудні. Щоки обвітрені. Волосся розпатлане. Аромат її парфумів розтанув в запаху диму і хвої. Але найбільше уваги привертав до себе погляд. В медових глибинах її очей плескалися веселі вогники.

І тепер, на відміну від ранку, вона сміливо дивилася на нього.

– Як пройшов день? – запитав, намагаючись бути байдужим.

– Чудово! – вигукнула дівчина і завалилася, просто у куртці, у крісло. – Ми були на трьох водоспадах, підіймалися на гору на конях та пили воду з джерел. А ще я впала, – і тут дівчина розсміялася, згадавши щось.

– Ти вдарилася? – занепокоївся.

– Ні, все гаразд. Постраждала лише моя гордість.

Коли вона нарешті досміялася з себе, він запропонував:

– Може повечеряємо разом?

– Вибач, – засоромлено проказала Софія. – Нас по завершенню екскурсії завезли у колибу. Я повечеряла з групою. Але, якщо хочеш, можу швидко переодягнутися і скласти тобі компанію…

– Ні. Все добре. Я повечеряю і повернуся у номер за годину.

– А…, – розтулила рот дівчина.

– Перерва буде не сьогодні.

Втретє їсти у своїй кімнаті за цей день, Денис не хотів.

– Ну, що ж... Я поки змию бруд з себе.

І дівчина направилася у свою кімнату. А Денис спустився у ресторан.

 

Софія увімкнула гарячий душ і довго стояла під водою. Говорячи Денису про те, що це був чудовий день, – вона не брехала. Вранці, їй було до тремтіння у тілі страшно дивитися на чоловіка, з яким вона провела найінтимнішу годину у своєму житті.

Сьогодні вона прокинулася з почуттям сорому. І то таким сильним, що бачила одне єдине розв’язання своєї проблеми, – не зустрічатися очима з Денисом. Це ж треба було вчора, замість того, щоб зробити все по-діловому беземоційно, стогнати й чіплятися йому за плечі?! При чому, поведінку самого чоловіка, який вправно збуджував її та торкався місць, які у процесі зачаття участі не беруть, – вона не засуджувала.

Проте яскравий день практично повністю витіснив з її голови думки про Ворона. Програма була така насичена, що вона згадала про Дениса всього кілька разів. Один з них, коли йшла гірським хребтом, а унизу було озеро, що нагадало їй за кольором очі Дениса. Тоді то вона перечепилася об камінь і впала.

Софія вийшла з душу, розчесалася і посушила волосся. Одягнула іншу сорочку. Цього разу вибір впав на темно-синій шовк. Тканина приємно холодила шкіру й ідеально підкреслювала кожен вигин її тіла. Від розуміння того, що от-от повинно знову відбутися, дівчина почала збуджуватися. Знаючи про те, що природна змазка сприяє просуванню сперматозоїдів, вона заборонила собі соромитися того, наскільки вологою стала там унизу.

Вимкнула світло, затягнула штори. Лягла поверх покривала і стала чекати на Дениса. Однак на довго сили не вистачило. Софія лише на мить закрила очі й відразу задрімала.

 

Денис без апетиту повечеряв у ресторані. Повернувся у їхній номер, скинув з себе одяг, знайшов вчорашні піжамні штани та пішов до Софії. У кімнаті, як і вчора, було темно. Але цього разу вона чекала його у ліжку, звабливо вигнувшись на покривалі.

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍