Читати книгу - "Подих. Моя Міішель., Євгенія Чернюх"

- Вчитися плавати.

Коли води стало мені по груди я запротестувала.

- Ти мені довіряєш? – він був досить серйозний.

Я негативно замотала головою.

- І я тобі. – запечатав. – В такому випадку спробуємо не втопити одне одного.

Не надто надихає.

- Лягай.

- Що?! – повернулася до нього випучивши очі.

Він важко видихнув і одним рухом перекинув мене животом на воду. Від несподіванки я мало не захлинулася.

- Щось ти останнім часом не дочуваєш. Треба відвести тебе до отоларинголога.