Читати книгу - "Шоумен, Саймон Шустер"

— Моя дитина обов’язково піде до війська, я цього хочу, — заявив Зеленський після першої поїздки 2014 року, коли його син лише вчився ходити.

Того літа Зеленський почав збирати гроші для армії. Суми не були гігантські. Перший значний донат улітку 2014-го склав мільйон гривень — приблизна вартість люксового авто, яким Зеленський їздив по Києву. Проте в наступні місяці він почав тиснути на колег із шоубізнесу, щоб ті підтримували армію, давали гроші на потреби війська та відвідували солдатів на фронті.

— Поїдьте, просто поїдьте, торкніться їх, потисніть руки, — умовляв Зеленський інших акторів і попзірок[121].

За його словами, військові почуваються відірваними від решти українського суспільства. Для еліт у Києві війна на сході — це щось далеке.

— Вони захищають наше майбутнє! — казав Зеленський про збройні сили. — І не відчувають, щоб усі ними пишалися.

* * *

Ідея Зеленського балотуватися в президенти почала пускати паростки під час поїздок на Донбас 2014 року. Серед його супутників був давній друг Юрій Тира, який під час цих турів був і техніком, і менеджером, і майстром з розв’язання будь-яких проблем. Тира, хоч і не артист, міг годинами розважати команду історіями про продажних поліціянтів і контрабандистів, яких зустрічав, керуючи своїми численними підприємствами — від логістики й туризму до імпорту люксових авто. Кремезний спостережливий лихослов та затятий курець, він — завдяки зв’язкам на митниці — був особливо вправним у перевезенні краму через кордон і мав розгалужену мережу друзів у війську, які часто просили Тиру дістати висококласне спорядження, як-от засоби нічного бачення, яких збройні сили придбати не могли через брак коштів. У першу свою поїздку із Зеленським до зони бойових дій Тира допомагав організовувати виступи на військових базах і помічав, як солдати впливають на Зеленського.

— Вони до нього підходили й казали, просто в лоба: «Володя, йди в президенти». Не кепкували. Говорили від душі.

Спілкуючись із військовими після виступу, Зеленський також вбирав їхній гнів на керівництво у Києві, особливо на президента Порошенка, якого почав вважати не просто корумпованим, а злочинно бездарним і корисливим. Дехто із солдатів, що тепер служили на Донбасі, під час російської окупації дислокувалися в Криму; вони розповідали Зеленському, що Україна була цілком спроможна організувати на півострові оборону проти росіян.

— Вони просто не отримали такого наказу, — переповідав Тира. — Їм звеліли зібратися й піти.

У серпні 2014 року, під кінець першого фронтового турне Зеленського, українські війська зазнали ще одного страшного розгрому, у якому пізніше звинуватять недбалість військового командування за президента Порошенка. У місті Іловайськ понад тисяча українських військових опинилися в оточенні росіян. Українці погодилися відступити, але росіяни відкрили вогонь по колонах, що виходили з оточення, і вбили сотні українських воїнів. Це була одна з найжахливіших боєнь війни, і її учасники згодом розповідатимуть Зеленському, як за кращого керівництва її можна було б уникнути. Після одного концерту біля передової Тира побачив, як до Зеленського підійшла вдова повітряного десантника, попросила балотуватися. І подарувала на щастя формений берет свого загиблого чоловіка.

Щоб переконати Зеленського змінити кар’єру, знадобиться ще чимало тиску. Однак уже за кілька місяців після першої поїздки на передову він узявся працювати над сценарієм нового ситкому під назвою «Слуга народу», який прокладе Зеленському шлях до політики. Серіал змусив його уявити себе в ролі президента. У першій серії шкільний учитель історії дає волю почуттям і вибухає карколомною тирадою на адресу корупції: «Кортежі — нах*й! Пільги — нах*й! Довбані дачі — нах*й!» — а його учень знімає це на телефон і публікує відео на ютубі. Напередодні президентського голосування це відео набирає шаленої популярності та надихає виборців вписати ім’я учителя в бюлетень як додаткового кандидата. Перший сезон, із Зеленським у головній ролі, змалював поширену політичну фантазію: звичайний хлопець отримує шанс керувати країною і виявляється кращим і добропоряднішим за всі ледащі й корисливі еліти. Серіал докладався до створення гарного телебачення, почасти тому, що дарував катарсис. В одній серії герой Зеленського мріє наяву, як хапає два пістолети-кулемети й викошує весь парламент — у дусі Рембо[122]. Серіал, чия прем’єра відбулася наприкінці 2015 року, зачепив електорат за живе. Фантазії про помсту правлячому класу підживлювали тоді зростання популізму по всій Європі, саме вони допоможуть Дональдові Трампу очолити наступного року Республіканську партію. У країнах на кшталт України, де корупція часто видається єдиним очевидним хистом уряду, герой Зеленського зі «Слуги народу» майже гарантовано робив із нього ікону.

Олена Зеленська працювала авторкою серіалу, і вона наполягає на тому, що протагоніста писали не з її чоловіка. Він сам придумував персонажа і брав активну участь у написанні сценарію.

— То була цілком вигадана, уявна особистість, — твердила мені Олена.

Хай там як, не знадобилося багато часу, щоб інші сценаристи й актори серіалу почали ототожнювати цю особистість із реальним Зеленським. В офісі у Києві маркетингова команда якось відтворила сцену із серіалу, обігравши все так, ніби це Зеленського щойно оголосили президентом.

— Спочатку я сприймала це лише як жарт, — згадувала Олена. — Навіть обговорювати цю ідею не хотіла, надто вже вона була притягнута за вуха.

Щойно у якійсь розмові спливала тема потенційних президентських перегонів, і команда довкола Зеленського розпадалася на два табори. Олена очолювала опозицію. Чоловік Олени завжди був трудоголіком. Однак у той період, коли знімали другий сезон «Слуги народу», Зеленський вів одночасно стільки проєктів, що ледь усе встигав — і майже не мав часу на дружину та дітей.

— Діти ростуть без мене[123], — зізнався на презентації одного зі своїх фільмів Зеленський.

З Кирилом він проводив час лише пізно ввечері, коли повертався додому, а хлопчик не міг заснути. Олена втомилася піклуватися про дітей сама і розуміла, що друга кар’єра, у політиці, забиратиме в чоловіка ще більше часу та уваги, ніж шоубізнес. Вона не один рік скаржилася чоловікові на свої труднощі. Проблема не зникла, і Олена оприлюднила її в ефектний спосіб під час запису чергового телешоу.

На шоу «Розсміши коміка» запрошували коміків-аматорів, які мали виступати перед Зеленським. Щоразу, як конкурсантам удавалося викликати в нього сміх, вони отримували грошову винагороду. Навесні 2016 року Олена вирішила відправити на конкурс дочку. Зеленського вона тримала в невіданні, і він мало не пішов зі знімального майданчика, коли з-за лаштунків вийшла Олександра у блискучому светрі та з двома хвостиками на голові.

— Це тебе мама змусила, — роздратовано кинув Зеленський, дивлячись на дружину.

Та лукаво посміхалася йому із глядацької зали.