Читати книгу - "Кодекс України про адміністративні правопорушення : Науково-практичний коментар"

цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.

Ця стаття визначає строк, протягом якого може бути оскаржено постанову у справі про адміністративне правопорушення - 10 днів. Цей строк починає обчислюватися з моменту винесення постанови. Можливі ситуації, коли встановлений строк був пропущений. У випадку, якщо він був пропущений з поважних причин, його може бути поновлено. До того ж особа, яка має право на оскарження постанови у справі (це - потерпілий, особа, щодо якої її винесено, законний представник цих осіб та захисник, за дорученням і від імені свого підзахисного), надає письмову заяву про поновлення строку. В заяві обов’язково вказується причина, з якої був пропущений строк. Орган (посадова особа), який розглядає заяву, перевіряє обґрунтованість причини, за власним переконанням вирішує, чи є вона поважною. В загальних випадках поважними вважаються хвороба особи, її від’їзд у службових справах, інші. Заяву щодо поновлення строку скарги може бути подано до органу, що має право розглядати скаргу, або до суду.

Стаття 290. Опротестування постанови по справі про адміністративне правопорушення

Постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути опротестовано прокурором.

Щодо особливостей прокурорського нагляду за виконанням законів при провадженні в справах про адміністративні правопорушення див. коментар до статті 250 КпАП.

Стаття 291. Зупинення виконання постанови в зв’язку з поданням скарги або принесенням протесту

Подання у встановлений строк скарги зупиняє виконання постанови про накладення адміністративного стягнення до розгляду скарги, за винятком постанов про застосування заходів стягнення, передбачених статтями 26 і 32 цього Кодексу, а також у випадках накладення штрафу, що стягується на місці вчинення адміністративного правопорушення.

Принесення прокурором протесту зупиняє виконання постанови до розгляду протесту.

Протягом 10 днів з дня винесення постанови її може бути оскаржено. Подання скарги зупиняє виконання постанови, тобто відбувається відстрочка виконання постанови. В такому випадку постанова підлягає виконанню лише після залишення скарги без розгляду. До того ж можливе зупинення виконання постанови лише в її частині.

Зупиняти виконання постанови має право орган, що звертає постанову до виконання, тобто той орган (посадова особа), що виніс постанову. Такий орган видає письмове розпорядження про зупинення виконання постанови.

Зупинення виконання постанови неможливе у випадку, коли за адміністративне правопорушення накладено стягнення у вигляді попередження, адміністративного арешту, а також, коли штраф був стягнутий на місці вчинення адміністративного правопорушення.

Ч. 2 цієї статті встановлює, що у випадку принесення протесту прокурором, виконання постанови теж зупиняється. Щодо особливостей прокурорського нагляду за виконанням законів при провадженні в справах про адміністративні правопорушення (див. коментар до ст. 250 КпАП).

Стаття 292. Строк розгляду скарги і протесту на постанову по справі про адміністративне правопорушення

Скарга і протест на постанову по справі про адміністративне правопорушення розглядаються правомочними органами (посадовими особами) в десятиденний строк з дня їх надходження, якщо інше не встановлено законами України.

[У статтю 292 внесено зміни згідно із Законом України № 2342-ІІІ від 05.04.2001 p.]

Постанову про накладення адміністративного стягнення може бути оскаржено протягом 10 днів. Розглядати скаргу має право лише уповноважений на те орган. Перелік таких органів надається у ст. 288 КпАП. Законодавством встановлені досить короткі строки розгляду скарги і протесту на постанову про адміністративні правопорушення, що покликане реалізувати принцип оперативності та економічності адміністративного процесу. Термін, протягом якого може бути розглянута скарга, дорівнює 10 дням. Інший термін розгляду скарги встановлюється виключно законами України.

Стаття 293. Розгляд скарги і протесту на постанову по справі про адміністративне правопорушення

Орган (посадова особа) при розгляді скарги або протесту на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови і приймає одне з таких рішень:

1) залишає постанову без зміни, а скаргу або протест без задоволення;

2) скасовує постанову і надсилає справу на новий розгляд;

3) скасовує постанову і закриває справу;

4) змінює захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Якщо буде встановлено, що постанову винесено органом (посадовою особою), неправомочним вирішувати цю справу, то така постанова скасовується і справа надсилається на розгляд компетентного органу (посадової особи).

Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання закону; застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом - у цих положеннях закріплений принцип законності. Надання певним особам права оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення є гарантією забезпечення додержання вимог законів при застосування заходів впливу за адміністративні правопорушення. Постанова у справі повинна бути обґрунтованою, тобто адміністративне стягнення повинно відповідати матеріалам справи про адміністративне правопорушення. Саме при розгляді скарги перевіряється законність та обґрунтованість винесеної постанови. В результаті розгляду скарги орган (посадова особа) приймає одне з перелічених у цій статті рішень. До того ж встановлюється чи дійсно в діях особи, щодо якої винесено постанову, є склад правопорушення, чи правильно оформлено документи, чи уповноважений орган вирішував справу, чи не перевищив орган (посадова особа), який розглянув справу, свої повноваження, чи дотримані усі строки, тощо. Дуже важливим питанням при розгляді скарги є компетентність органа (посадової особи), що виніс постанову. У випадку, коли цей орган (посадова особа) не