Читати книгу - "Володар Перстенів"

короля Трандуїла, а ще через його захоплення Володаркою Ґаладріель.

Після падіння Саурона Ґімлі привів частину народу гномів із Еребору на південь і став володарем Осяйних Печер. Багато чудових речей створили він і його народ у Ґондорі й у Рогані. Для Мінас-Тіріта вони викували браму з мітрилу та сталі, щоби замінити ту, яку розбив Король-Чаклун. Леґолас, його друг, теж привів на південь ельфів із Зеленого Лісу; вони оселилися в Ітілієні, й одразу ця земля знову стала найпрекраснішим краєм серед усіх західних земель.

Однак коли король Елессар попрощався з життям, Леґолас нарешті піддався бажанню власного серця й відплив за Море.

Ось один із останніх записів, зроблених у Червоній Книзі

До нас дійшли чутки, начебто Леґолас забрав зі собою Ґімлі, сина Ґлоїна, бо міцна дружба зв'язувала їх — міцніша, ніж будь-яка, що колись існувала між ельфом і гномом. Якщо це правда, то дійсно дивно: неймовірно, щоби гном — задля хоч якої любові — захотів залишити Середзем'я, або щоб елдари прийняли його, або щоби володарі Заходу йому це дозволили. Однак кажуть, що Ґімлі захотів піти ще й тому, що бажав знову побачити красу Ґаладріель; може, і вона, могутня серед елдарів, домоглася для нього цієї ласки. Більше про це не може бути сказано нічого.

B. Літопис (Хронологія Західних земель)

Перша Епоха закінчилася Великою Битвою, в якій Військо Валінору розбило Танґородрім і скинуло Морґота. Більшість нолдорів повернулася потім на Далекий Захід[34] і оселилася на Ерессеа поблизу Валінору; багато синдарів також пішли за Море.

Друга Епоха закінчилася першим падінням Саурона, слуги Морґота, і втратою Єдиного Персня.

Третя Епоха закінчилася під час Війни за Перстень, але Четверта Епоха не почалася, поки не пішов за Море Володар Елронд і не настав час панування людей і занепаду всіх інших «народів, наділених мовою» в Середзем’ї.

У Четверту Епоху попередні періоди часто називали Прадавніми Часами; та ця назва найбільше відповідає тільки дням перед падінням Морґота. Про них тут не йдеться.

Друга Епоха

То були темні роки для людей Середзем’я, та зате час процвітання для Нуменору. Про події в Середзем’ї записів дуже мало, і вони короткі, а їхні дати здебільшого неточні.

На початку тієї епохи в Середзем’ї залишалося ще багато Високих Ельфів. Більшість із них жила в Ліндоні, на захід від Еред-Луїну; та ще до розбудови Барад-дура багато синдарів пішли на схід, і дехто заснував королівства в далеких лісах, де їхніми підданими стали переважно Лісові ельфи. Одним із таких правителів був Трандуїл, король Великого Зеленого Лісу на півночі. У Ліндоні на північ від Луну мешкав Ґіл-ґалад, останній спадкоємець королів нолдорів у вигнанні. Його визнавали Високим королем ельфів Заходу. У Ліндоні на південь від Луну певний час мешкав Келеборн, родич Тінґола; його дружиною була Ґаладріель, найславніша з ельфійських жінок. Вона була сестрою Фінрода Фелаґунда, Друга людей, котрий був колись королем Нарґотронду й віддав життя заради спасіння Берена, сина Барагіра. Пізніше деякі з нолдорів прийшли в Ереґіон, на захід від Імлистих Гір, неподалік від Західних Воріт Морії. І пішли вони туди через знайдений у Морії мітрил. Нолдори були великі ремісники та ставилися до гномів краще, ніж синдари; проте найтісніша дружба склалася між народом Даріна й ельфами-ковалями Ереґіону. Келебрімбор, нащадок Феанора, був володарем Ереґіону та найкращим серед їхніх ремісників.

Рік

1 — Заснування Сірих Гаваней і Ліндону.

32 — Едайни прибувають до Нуменору.

бл. 40 — Багато гномів, покинувши старі міста в Еред-Луїні, йдуть до Морії, де їхня кількість зростає.

442 — Смерть Елроса Тар-Міньятура.

бл. 500 — Саурон знову починає діяти в Середзем’ї.

548 — Народження в Нуменорі Сильмарієн.

600 — Перші кораблі нуменорців з’являються біля узбережжя.

750 — Нолдори засновують Ереґіон.

бл. 1000 — Саурон, стурбований зростанням могутності нуменорців, обирає своєю твердинею Мордор. Він починає будівництво Барад-дура.

1075 — Тар-Анкаліме стає першою правлячою королевою Нуменору.

1200 — Саурон намагається схилити елдарів на свій бік. Ґіл-ґалад відкидає його пропозиції; та ковалі Ереґіону пристають на них. Нуменорці починають будувати постійні гавані.

бл. 1500 — Ельфи-ковалі, котрих навчив Саурон, досягають вершин майстерності. Вони починають кувати Персні Влади.

бл. 1590 — В Ереґіоні готові Три Персні.

бл. 1600 — Саурон виковує в Ородруїні Єдиний Перстень. Він завершує побудову Барад-дура. Келебрімбор розгадує задуми Саурона.

1693 — Починається війна ельфів зі Сауроном. Три Персні ховають.

1695 — Військо Саурона вдирається в Еріадор. Ґіл-ґалад посилає Елронда до Ереґіону.

1697 — Спустошення Ереґіону. Загибель Келебрімбора. Ворота Морії зачиняються. Елронд із залишками нолдорів відступає та засновує поселення Імладріс.

1699 — Саурон захоплює Еріадор.

1700 — Тар-Мінастір посилає великий флот із Нуменору до Ліндону. Поразка Саурона.

1701 — Вигнання Саурона з Еріадору. У Західні Землі на довгий час приходить мир.

бл. 1800 — Приблизно з цього часу нуменорці починають зміцнювати їхнє панування над узбережжями. Саурон поширює свою владу на схід. Тінь падає на Нуменор.

2251 — Тар-Атанамір отримує скіпетр. Починаються повстання та розбрат серед нуменорців. Приблизно в цей час уперше з’являються Назґули, або Примари Персня, раби Дев’ятьох Перснів.

2280 — Умбар стає твердинею Нуменору.

2350 — Побудова Пеларґіра. Він стає головною гаванню Вірних нуменорців.

2899 — Скіпетр отримує Ар-Адунахор.

3175 — Каяття Тар-Палантира. Громадянська війна в Нуменорі.

3255 — Ар-Фаразон Золотий захоплює скіпетр.

3261 — Ар-Фаразон відпливає до Умбару.

3562 — Саурона захоплено в полон і привезено до Нуменору;

3262–3310 — Саурон зачаровує короля та розбещує нуменорців.

3310 — Ар-Фаразон починає Велике Озброєння.

3319 — Ар-Фаразон нападає на Валінор. Падіння Нуменору. Еленділ і його сини рятуються.

3320 — Заснування Володінь у Вигнанні: Арнору та Ґондору. Поділ Каменів. Саурон повертається до Мордору.

3429 — Саурон нападає на Ґондор, захоплює Мінас-Ітіл і спалює Біле Дерево. Ісілдур рятується в низинах Андуїну і звідти йде до Еленділа на північ. Анаріон захищає Мінас-Анор і Осґіліат.

3430 — Утворюється Останній Союз ельфів і людей.

3431 — Ґіл-ґалад і Еленділ вирушають на схід до Імладрісу.

3434 — Військо Союзу переходить Імлисті Гори. Битва біля Даґорладу та поразка Саурона. Починається облога Барад-дура.

3440 — Убивство Анаріона.

3441 — Саурона перемагають Еленділ і Ґіл-ґалад, але обоє вони гинуть. Ісілдур забирає Єдиний Перстень. Саурон зникає, і Примари Персня відходять у тінь. Закінчується Друга Епоха.

Третя Епоха

То були роки згасання елдарів. Довго вони жили в мирі, володіючи Трьома Перснями, тоді як Саурон