Читати книгу - "Щоденник"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
30/Х [19]54
...Зустріч з президентом Академії архітектури була трохи комедійною. Він через годину заявив, що він стомився "від напору моїх думок"...
41Х1 [19]54 Київ
Сьогодні лечу, себто не лечу, а їду до Москви. Речі складені. Надворі глибока похмура осінь...
Що я зробив тут хороше?
В колах архітектурних.
Я розпочав тут справу справжнього державного плану, якщо архітектори її підіймуть. Дев'ятнадцятого листопада виступатиму на пленумі Академії архітектури з питань будівництва нового села. Доповідь я вже написав і, прочитавши її особисто т. Н., вручив йому. На другий день він на зустрічі в Академії архітектури запропонував мені прочитати її па цьому пленумі.
6/ХІ [19]54
Москва. Похмуре сіре небо. Гримлять важкі машини за вікном.
За дві години я вже почув тут про свій стан так багато прикрих речей, що вже не рад поверненню. Вже не з моїми нервами боротися з недолею. А до того ще й грошей у домі нема, і дістати ніде, і вже навіть заїкатись про них не можна, бо й тут уже оббрехано мене. Вже К. дістав фальшивку, ніби я за рік минулий заробив якусь шалену суму.
З О-вим зустрівся хороше. Се єдина людина, що ставиться до мене добре. Тільки що він може?
Перед від'їздом з Києва мав велику розмову з N., який хоче, аби я переїхав працювати на Київську студію.
— Олександр Петрович, студія загибає. Вона зайшла вже так далеко, так тяжко пала, що далі існувати так не може. Потрібні ви тут як повітря. Тільки ви один можете ще врятувати українську кінематографію. Ви ж бачите самі, що кругом робиться, і т. д. і т. п.
А далі річ пішла про кіномистецькі керівні верхи, про їх рівень, байдужість, обскурантизм. Картини дійсно жахливі. Ніколи ще українська кінематографія не падала так низько, не обезлюднювалася так українськими кадрами.
— А чому ж ви не пропонували мені переїхать додому хоч би п'ять років тому?..
7/ХІ [19]54
Дуже радий, що на засіданні президії Академії архітектури в присутності тт. Н., С. і К. прийняті мої запорозькі чайки на ввідних воротях шлюзу Каховської ГЕС. Тепер, якщо вистачить у скульпторів пороху і культури, буде хоч один пам'ятник нашим збройним предкам. Адже ніде нічого за триста років! Наче їх і не було на світі...
І доповідь моя в Раді Міністрів про художнє оформлення Каховського моря, очевидно, відіграє свою роль.
21/ХІ [19]54
Доповідь моя на пленумі Академії архітектури відбулася досить влучно. Народ прийняв мене гарно.
Тільки я захворів. Тиснення пішло знову вгору. Перебуваю в гнітючому моральному стані.
21/ХІ [19]54 Москва
Холодно. Гудуть машини за вікном день і ніч', не вгаваючи. Просидів цілий день над сценарієм...
23/ХІІ [19]54
Художній твір є завжди до певної міри протестом на користь чи проти когось чи чогось.
Не слід хитрити з читачем. Коли ви пишете, уявляйте собі, що ви завтра помрете і що ви пишете заповіт для любих своїх дітей.
Не бійтесь захоплення. Бійтесь лжі і утрировки.
Ніщо, ніякий ряд живих і ловких сцен, не затулить відсутності основної ідеї.
А ідея являється сама, якщо в романі є дві живі неоднакові, ріжні особи.
По аакону природи: досить дотику двох пластинок металу — холодної і гарячої, щоб уже потекла електрика.
26/ХІ/ [19]54
ДО ПИТАНЬ ФОРМИ
Зробити у фільмі один-два великих епізоди, цілком побудованих на стрімкому рухові. Беэ жодного слова. На якійсь одній стрімкій ноті.
Один з цих епізодів — звичайно, наступ моря, розлив чарівний, веселий, величний. Від Києва до Каховки. Се незвичайна весна.
Другий, можливо, епізод Сірка. Се літ запорозької кінноти в степах. Се битва, погоні, угон людей, худоби. І анову битви. І знову рух у степу.
І потім уже слово кошового.
ПРОСТІР
Літаки, радіотелефонування.
Треба зробити так, щоб у картині не було тісно. І щоб вона була не рвана, не фрагментарна. Треба дію, що відбувається на великому просторі будівництва, правильно розташувати і об'єднати на загальному тлі.
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Щоденник», після закриття браузера.