Читати книгу - "Простір неспокою"

136
0

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 37 38 39 ... 65
Перейти на сторінку:
між орбітами Землі та Марса забруднився радіоактивним газом.

Тоді так само коротко відповідальні керівники секторів доповіли про наслідки своєї роботи, про вжиті заходи та методи контролю за безпекою людських колективів.

Останнім слова попросив керівник першого сектора Дикушин.

— З космотроном усе ясно. — Він сердито хитнув головою. — Ось чим обертається оте наше людське “нехай”: зло, сподіяне предками, вдарило по нащадках! Заражену зону зараз розчищають, подібні сюрпризи вишукуємо у всіх куточках всесвіту. Щоб не повторилося…

— Але ж патрульна служба таки проґавила ракетоносець, — гукнув хтось із залу.

— Його виявили давно, та, як це в нас часто буває, махнули рукою: мовляв, автомат… А цими автоматами аж кишать простори Системи. Одне слово, як ото в прислів’ї мовиться: ти вгору, а чорт за ногу… Виходу в нас немає: треба очистити космос від техніки, яка своє відслужила. Тепер ще одне… Не секрет, що з січня наступного року Управління будівництва планетарних споруд планує почати спорудження зон сонячних конденсаторів в орбітальному поясі Меркурія. Справа надзвичайно важлива, адже людство, як ніколи, відчуває потребу в енергії: пояси надземних геліоелектростанцій уже на межі можливостей, а ми ще далеко не завершили освоєння Системи, та й інші світи чекають на своїх дослідників. Але потрібна спеціальна система заходів для попередження нещасних випадків. Масштаби нової роботи грандіозні, а ми всього-на-всього люди, здатні помилятись, та ще й як помилятись!

І останнє. У зв’язку з відкриттям формули Ромашина Академія наук і Земплан передбачають найближчим часом провести експеримент так званого галактичного просвічування, а точкою експерименту вибрано Фебу, супутник Сатурна. Так ось, я категорично проти Феби! І взагалі будь-якої іншої планети Системи! Експеримент складний, небезпечний, і проводити його треба в глибокому космосі.

— У чому суть експерименту? — почулися голоси. Дикушин, який збирався був сісти, глянув на Спенсера.

— Поясніть, — коротко сказав той.

— Нехай краще це зробить Хейдо, — мовив Дикушин. — То його парафія.

Спенсер обернувся до голови Технічної ради Землі.

— Як відомо, — почав Уессон, вмикаючи спік-візор, — сучасна космологія понині не розв’язала проблеми топології чорних дірок, пов’язаної з проблемою виникнення Великого Вибуху, що породив наш всесвіт. Себто, назріла необхідність перевірити деякі оригінальні гіпотези, що дасть змогу вченим уточнити космологічну модель всесвіту і почати практичну реалізацію найновіших теорій. Це перша передумова експерименту. Крім неї, є ще кілька, приміром: район космосу, контрольований нами, поступово розширюється, і для безпечного прокладання ТФ-трас необхідно знати точне розміщення мас тяжіння в цьому районі. Водночас експеримент дасть змогу фізикам розв’язати проблему телекінезу чи психокінезу — можливості керувати, ТФ-переміщенням з допомогою наказу думкою. Як бачите, діапазон питань, які може розв’язати експеримент просвічування, досить широкий, хоч я і не назвав усього. Сам же експеримент полягає в збудженні галактичного ТФ-поля з допомогою ТФ-вибуху. Ударна ТФ-хвиля вмить облетить галактику, відіб’ється від усіх мас тяжіння: зірок, туманностей, чорних дірок — і дасть повну картину їх гравітаційної взаємодії. Це все.

— Спасибі, — сказав Спенсер. — Значить, учені передбачають провести ТФ-вибух на супутнику Сатурна? А чи є вже розрахунки вибуху?

— Ні, — відповів Дикушин. — Ми дали завдання Інституту ТФ-зв’язку вирахувати параметри вибуху, але якісні характеристики вже відомі зараз.

Спенсер помовчав.

— Згоден, відкладемо обговорення цього питання до того часу, коли буде повен обсяг даних з експерименту. Залишилося останнє питання, найважливіше. Це операція “Око”. Кажіть, Керрі.

Перед учасниками наради з’явилося збільшене зображення Керрі Йоса.

— Всі уже в курсі, тому починати “аб ово” не буду, — мовив керівник відділу безпеки. — Повідомляю тільки факти. Двічі з травня цього року і чотири рази за всю історію існування таймфага вантажі, що посилалися із Землі на планети інших зірок, не доходили до адресата. І ось один з цих вантажів виявлено недавно на Землі!

Усі вантажі — це обладнання тераформістів, машини для активного впливу на планетографію, завважте це. Друге: уже вшосте косморозвідка та великі експедиції зустрічаються з так званими “дзеркалами”. На думку спеціалістів, “дзеркала” — прилади для збирання інформації, точніше, своєрідні відеокамери, що передають зображення… куди — невідомо… Оці “дзеркала” люди вже тричі помічали на Марсі — піввіку тому, під час перерозподілу гірських хребтів, і чотири рази на Землі — два й півтора сторіччя тому. Дані перевірені в архівах і сумніву не викликають.

Третє: над Дзором розпечатано обидві резервні станції, що були законсервовані й працювали в холостому режимі. Якщо виходити з сучасного розвитку науки й техніки, ми, люди, робити це ще не вміємо. Там же, на Дзорі, під час цих подій пропав безвісти наш спостерігач, Василь Богданов. Розслідування обставин його зникнення, яке тільки-но завершилося, показало, що його викрадено! Хто це зробив — невідомо, але з якою метою, ми починаємо здогадуватися. Нас попереджають у такий спосіб, щоб ми частіше замислювалися над наслідками проникнення в зоряні світи. Щоб космос зостався таким, яким він є, щоб служив не лише нам, а й тим, хто прийде після нас.

Керрі Йос помовчав. Хтось кашлянув, і знову в залі запала тиша.

— Четверте, — вів далі начальник відділу. — Ми провели експеримент: запустили такі самі вантажі на ті ж станції, куди раніше вони не прибули. Все скінчилося щасливо, але… Дві доби тому з Історії, Шемалі та планет Гамми Суїнберна надійшли повідомлення: знову появилися “дзеркала”! Це прямо підтверджує наші здогади. І останнє: на Землю повернувся далекий галактичний розвідник “Хевсур”, який досліджував зірку Рігель, Бету Оріона; шістсот світлових років, межа наших автоматичних експедицій. На його борту випадково виявлено викарбуваиий знак, ось такий, — перед аудиторією з’явилося збільшене зображення — слід босої людської ноги з вм’ятиною біля пальців, що формою скидалася на метелика. — Такі знаки виявлено вже на трьох розвідниках першого класу, що ведуть розвідку на відстанях до двохсот парсеків, а також на станціях над Дзором,

1 ... 37 38 39 ... 65
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Простір неспокою», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Простір неспокою"