Читати книгу - "Перший щоденник Бога. Становлення., Тенебріс"

     Мордрак знав, що не всі вороги піддадуться цій ілюзії. Він вирішив використати хитрість. Він наказав своїм воїнам змінити тактику: одні нападали і швидко відступали, інші створювали пастки і засідки, а деякі йшли на прямий бій, відволікаючи увагу Волканів. Ворог був дезорієнтований, їхні лінії розпадалися, а Мордрак використовував кожну можливість, щоб завдавати критичних ударів супротивнику.

     Під час одного з нападів у лісі, Мордрак натрапив на пораненого воїна Волканів, який намагався захиститися від декількох нападників. Воїн бився відчайдушно, не здаючись навіть перед лицем смерті. Мордрак вразився його мужністю та вирішив врятувати його. Він віддав наказ своїм людям припинити атаку і підійшов до пораненого.

— Як тебе звати, воїне? — запитав Мордрак.

— Ім'я моє Торвальд, — відповів він, ледве стримуючи біль.

— Твоя відвага вражає, Торвальде. Я пропоную тобі шанс на нове життя. Приєднуйся до мене, і ти знайдеш не тільки славу, а й братство, яке ніколи не зрадить, — сказав Мордрак, простягнувши руку.

     Торвальд на мить задумався, а потім, побачивши рішучість в очах Мордрака, прийняв його пропозицію. Так почалося їхнє братство, яке зіграє важливу роль у майбутніх битвах.

     Врешті-решт, Волкани, виснажені і розбиті, зібралися на останній рубіж оборони. Мордрак вийшов вперед, зупинивши своїх воїнів. Він стояв перед ними, спокійний і впевнений. Його голос був холодним, як зимовий вітер:

— Відважні воїни, ваші зусилля марні! Ви боретеся не лише зі мною, а й з майбутнім. Приєднуйтеся до мене, і ми разом створимо нову епоху, нову імперію. Я пропоную вам славу та честь. Вибір за вами — величезна слава або смерть!

     Волкани, побачивши його геніальність у бою та хитрість, зрозуміли, що перед ними стоїть не просто ворог, а лідер, здатний привести їх до нових перемог. Вони поступово складали зброю, визнаючи його силу. Мордрак не зупинився на цьому. Він обіцяв кожному з них місце в новій імперії, де вони зможуть знайти своє місце і втілити свої мрії.

     Його армія зростала, а з нею і його влада та вплив на північних землях. Мордрак не просто завойовував нові території — він створював нову армію, яка мала стати ключовою силою в моїй експансії на північ. Він був не лише воєначальником, а й символом нової ери, ери величі та процвітання.

     Мордрак стояв на полі бою, дивлячись на своїх нових союзників. Його думки були сповнені планів на майбутнє. Він знав, що попереду його чекають нові битви та виклики, але він був готовий до них. Його відданість мені і новій імперії була непохитною, а його рішучість — незламною. Він знав, що кожен крок наближає його до великої мети, і він готовий був йти до кінця, не зважаючи на жертви.

     Мордрак, відомий тепер як Володар Півночі, продовжував своє підкорення, крок за кроком зміцнюючи свою владу над північними землями. Його ім'я стало символом непереможності та грози для ворогів. У кожному селищі, яке він завойовував, його військо викликало страх і повагу. Мордрак не був просто воєначальником, він був майстром війни, чиє лідерство перетворювало звичайних воїнів на легенди. У нього була надзвичайна здатність бачити слабкі місця ворога, що дозволяло йому завжди бути на крок попереду. Його стратегії в бою викликали захоплення навіть серед найстаріших воїнів, які бачили безліч битв. Мордрак використовував не тільки силу, але й хитрість та інтриги. Він знав, коли потрібно напасти, а коли відступити і влаштувати засідку.

     Його ім'я стало символом відваги та вірності серед його підданих. Вони слідували за ним не тільки через страх, але й через повагу. Він вмів мотивувати своїх солдатів, надихаючи їх на подвиги та звершення. Військові табори Мордрака були повні розповідей про його звершення та про те, як він особисто брав участь у битвах, виручаючи своїх воїнів в найважчі моменти. Навіть у найтемніші часи, коли вороги здавалися непереможними, Мордрак знаходив шлях до перемоги. Його холоднокровність і спокій у найнебезпечніші моменти битви стали легендою. Його війська відчували себе непереможними під його керівництвом, а супротивники втрачали волю до боротьби, бачачи його незламність.

     Однак це не було просто завоюванням воєнною міццю. Мордрак вмів переконати людей у правильності своєї справи. Він говорив про новий світ, який буде створено під владою Альфіра, світ без війн та страждань. Він обіцяв мир та процвітання, і багато хто вірив йому, бачачи в ньому не тільки воєначальника, але й провідника до кращого майбутнього. З кожним новим завоюванням, з кожною новою перемогою, легенда про Мордрака росла, а його армія збільшувалася.

     А тим часом з кожним днем Торвальд ставав все ближчим другом Мордрака. Вони часто проводили час разом, обговорюючи стратегії та плани на майбутнє. Торвальд вчився від Мордрака, переймаючи його знання та досвід. Вони стали незламним дуетом на полі бою, їхні імена стали синонімами хоробрості та перемоги.

— Торвальде, як ти вважаєш, куди слід направити наш наступний удар? — запитав Мордрак одного вечора, сидячи біля вогнища.

— Я думаю, ми повинні зосередитися на укріпленнях біля озера Фростгард, — відповів Торвальд, дивлячись на карту. — Це стратегічно важливе місце.

    Мордрак кивнув, схвалюючи пропозицію. Вони продовжували обговорювати деталі, кожен крок плануючи з ретельністю, яка гарантувала їм успіх.

     З кожним новим завоюванням, з кожною новою перемогою, легенда про Мордрака росла, а його армія збільшувалася. Він створював справжню імперію на півночі, імперію, яка була готова захищати свого нового імператора. Хоч на той момент і не бачили мене, я був більше як щось міфічне для них, як стимул для боротьби. Мордрак знав, що це лише початок його шляху, але він був готовий йти до кінця, ставши одним зі стовпів величезної імперії, яка мала змінити світ.

     У мірі того, як Мордрак крокував північними землями, він приносив з собою не лише війну, але й слова. Його розповіді про мене, як про нового імператора, що обіцяв перетворити світ на краще, зачаровували слухачів. Він говорив про могутність і божественну мудрість, про майбутню епоху миру і процвітання, яку я принесу своїм вірним. Його слова звучали наче чарівна музика для втомлених від війни і хаосу людей. Вони слухали про великий Едемор, місце, де кожен знайде прихисток та захист, де вони будуть вільні від страху та голоду. Він змальовував картини світу, де гармонія і порядок пануватимуть над хаосом і беззаконням.