Читати книгу - "У черзі за святою водою"

стан, духмяні перса-паляниці й незаймана дівочість. Що-о-о? звідки такий анахронізм? Адже вже почало старітися покоління чоловіків, які взагалі не знають, що воно таке. («Не мав честі позбавляти честі»). Але це в реальному світі. А ми зараз про світ ідеальний, омріяний.

А світ, поки там що, з постіндустріального стає інформаційним. Зародження індустріального суспільства розпочало руйнування патріархальних цінностей феодального суспільства, зокрема й еротичних. Постіндустріальна доба «добила» патріархальні цінності, зруйнувавши їх у душах людей. А інформаційне суспільство дало людству віртуальний світ замість ідеального, вищим проявом якого є порносайти й розважальні дощечки-гойдалки як приставки до комп’ютерів, на яких можна гойдатися, проглядаючи порносайт. До речі, цноту, якщо вона ще при тобі, за такого технічного оснащення можна залишити собі, нікому не дарувати. Все це є й в Україні. Кількість користувачів і користувачок збільшується…

Есей про оргазм

Спеціально для україномовного Плейбоя, тільки-но такий буде

Київський епатажний філософ нещодавно прорік приблизно такий афоризм: жінка носить у собі безодню, чоловік пізнає безодню. Але ж насправді все навпаки! Із жінкою все зрозуміло. Вона і їжу варить, і в хаті прибирає, і світ пізнає. А безодню, наповнену страшними й цікавими таємницями, носить у собі чоловік. Життя не вистачить пізнати всі чоловічі безодні! Наприклад, про що думає чоловік під час статевого акту? Цікаво? Цікаво! Незбагненно? Незбагненно. Єдине, в чому можна бути певним, думає він не про те, як любить жінку, з якою зараз. Хоча й, можливо, загалом, непогано ставиться до неї. Але приходять хвилини нібито апофеозу любові, де є все що завгодно, тільки не любов. У кращому випадку, він вдячний їй за те, що вона надала йому можливість.

Що таке вдалий статевий акт? Про це написано безліч літератури, дано безліч порад. Щоправда, ця проблематика розробляється або в медичному дискурсі, коли будова статевих органів — яєшників, матки, піхви — описується так прискіпливо, що бажання кохатися відбивало на п’ятирічку вперед, або в стилістиці жіночих романів: «Оргазм небувалої сили збурив їхні тіла й душі»…

А, так би мовити, гуманітарний, гуманістичний дискурс ніколи не наблизиться до проблеми. Сучасний російський перекладач і релігійний філософ на сторінках поважного видання авторитетно твердить, що статевий досвід взагалі не проговорюється, що було закладено за створення світу.

— Про це не можна говорити! Нік-коли нік-кому! Як можна розповідати про це? — стогне в розмові зі мною моя давня вчителька української мови й літератури, нині пенсіонерка.

— Навіщо цей дурний сентимент — спілкування зі старими вчительками? — питають мене колеги, — Воно тобі щось дає?

Дає. Коли життя стає аж занадто прісним і одноманітним, я знаю, що робити. Треба йти до старих вчительок і, вислухавши від них поради типу:

— Не йди на дешеві зв’язки!

— Хай все буде тільки красивим!

— Краще нічого, ніж отаке!

— Краще посидь вечір із мамою, ніж із сумнівним типом у барі!

піти і зробити все навпаки. Отримати могутній заряд протестної енергії проти тупого шкільництва, і, хоча стара учілка нічого не побачить, довести і їй, і собі: ти не затюкана відмінниця, а нормальна людина!

А нещодавно почута порада: «Не м-можна нік-кому розповідати про це! Ні за що в світі!!!» зініціювала написання цього есею.

То що ж таке вдалий статевий акт для жінки і чи буває таке? Чоловікові простіше. Він принаймні майже завжди досягає фізіологічного ефекту. Жінці складніше. Не з кожним і не завжди можна досягти отих сакральних пульсацій жіночого єства. І навіть коли все йшло до того. А втім, те, заради чого все нібито й робиться, — не більше, ніж фізіологічне відчуття, яке, зрештою, досягається не від того, хто з тобою, а від того, що в твоїй голові. Сакральність найсакральнішого єднання чоловіка й жінки пробуксовує саме в момент апофеозу. Давні еротичні досвіди або якісь ліві сороміцькі спогади вриваються до обох саме в ті хвилини, коли, іноді ціною надзусиль — якщо в процес втягнено й жінку — досягнуто нетривалої співпраці. Певне, саме про це велика російська поетеса писала: «Есть в близости людей заветная черта».

А інша велика російська поетеса писала десь таке: чоловік ніколи не є таким далеким від жінки, як у момент найбільшої близькості з нею. Хоч би які слова він їй казав, хоч би я присягався в коханні, хоч би яким щойно був ніжним і лагідним. Але настає мить, коли в ньому владно говорить не його духовність, а його стать, і він віддаляється від жінки, з якою кохається, «на сотни вёрст».

Певне, кожна жінка знає той відтинок часу, коли чоловік уже не робить для неї, а робить для себе. Відомий український прозаїк, висловлюючись від імені жінки, писав про такий стан: «Він не належав собі, а належав мені». Отже, можливе й таке потрактування проблеми — кому яке більше подобається і чиєму досвіду що більше відповідає.

Здавалось би, для того, щоб у мить найглибшого єднання не відбувалось би таке роз’єднання, чоловік повинен працювати над тим, щоби жінка не була стороннім спостерігачем. Щоби тоді, коли в чоловікові владно заговорила чоловіча стать, в жінці так само владно заговорила б жіноча. Що для цього треба? Як уже зазначалося, це нерідко буває варте надзусиль. Плюс надзусилля не завжди виправдовуються.

— Треба щоб усе було красиво, піднесено, щоби грала класична музика і читалися вірші Лесі Українки! — зітхає стара вчителька, чий сексуальний досвід базується, як мені здається, винятково на «Кайдашевій сім’ї» та «Миколі Джері».

— У кожного свої уявлення про красу сексу…

Цього стара учілка второпати не може. Але ж мені відомо, скільки разів усе це було: і квіти пахнуть, і хрустять крохмальні простирадла, і чоловік вимовляє слова, які гідно прикрасили би не один мексиканський серіал. А жінка, ледь дочекавшись кінця, поспішає геть. І навіть не просить провести її до зупинки. Недарма в Росії кажуть: «Нє по хорошу міл, а по мілу хорош».

У світі дуже багато статевої самоти. Безліч людей прагнуть і не знаходять кохання, мріють про нього в найнедоречніші хвилини й мало не вмирають без нього. А ще більше у світі недолугого, незграбного сексу. Найбільше його у шлюбах, хоча й не тільки. Скільки жінок мріє засинати в обіймах чоловіка, а коли воно нарешті прийшло, усвідомлюють, як це незручно. Руки клякнуть, плечі німіють, боїшся зайвий раз поворушитися, щоби він не обматюкав спросоння. Як добре було спати самій і мріяти про нього! А як воно йому?