Читати книгу - "Труна з Гонконгу"

сказала мені, що Джефферсон орендував розкішну віллу на Ріпалс-бей.

Му закинула голову назад і засміялась. У неї був дуже милий сміх.

— Герман не міг дозволити собі навіть оплатити номер у «Небесній імперії». Він був нічого не вартий... просто ледар.

— Я чув, що він ув'язався в торгівлю наркотиками, — кинув я недбало.

Сказане подіяло на китаянку: вона напружилася, усмішка зникла з її обличчя. Дівчина пильно поглянула на мене, тоді швидко опам'яталась і знизала плечима.

— Мені нічого не відомо про торгівлю наркотиками.

— Я й не кажу, що ви про це знаєте. Але ви коли-небудь чули, що він поставляв героїн із Кантона у Гонконг?

— Ні.

— Це робив Френк Беллінґ.

— Мені про це нічого не відомо.

Тепер дівчина пильно розглядала мене, і на чолі у неї залягла маленька зморшка.

— Ви були знайомі з Беллінґом, правда ж?

— Я зустрічалася з ним лише раз... на весіллі.

— Він був другом Джефферсона?

— Припускаю, що так. Я нічого про нього не знаю.

— Мені розповідали, що після весілля Джефферсон залишив свою дружину й орендував віллу на Ріпалс-бей.

Дівчина неспокійно завовтузилася.

— Він мешкав із нею у «Небесній імперії» до самої своєї загибелі, — сказала дівчина. — У нього ніколи не було вілли на Ріпалс-бей.

Я запропонував їй сигарету, але вона відмовилася. Закуривши, я запитав себе, чому завжди дотримуюся цієї лінії запитань. Усі, з ким я зустрічався і запитував це, крім Лейли, говорили одне і те саме. Чому я інстинктивно відчував, що Лейла сказала мені правду, а всі інші брехали?

— Давайте поговоримо про Джоан, — продовжив я. — Ви добре її знали?

Му кивнула.

— Вона — одна з моїх найкращих подруг. Мені дуже сумно, що вона поїхала в Америку. Я сподіваюся, що незабаром отримаю від неї звістку. Джоан пообіцяла: якщо їй удасться, вона зробить так, аби я теж туди переїхала.

Я на мить завагався, а тоді вирішив іти до кінця.

— То ви нічого не знаєте? — запитав я.

Дівчина запитально поглянула на мене.

— Не знаю... про що?

— Джоан мертва.

Китаянка почала відступати назад, так наче я дав їй ляпаса в обличчя. Її очі широко розплющились, і вона поклала руки на груди. Я уважно спостерігав за нею. Му не грала. Те, що я щойно сказав, стало для неї сильним ударом.

— Мертва? Як вона може бути мертвою? — спитала дівчина хрипким голосом. — Що трапилося?

— Її вбили через кілька годин після прибуття в Пасадєна-сіті.

Обличчя дівчини раптом розпалося — по-іншому описати його було неможливо. Її обличчя зморщилось, і вона більше не виглядала привабливою.

— Ви брешете, — мовила вона приглушеним голосом.

— Це правда. Поліція намагається розшукати її вбивцю.

Му раптом почала плакати, закривши обличчя руками.

— Ідіть геть! — простогнала вона. — Будь ласка, ідіть геть.

— Заспокойтеся. Мені дуже шкода, що я завдав вам такого удару. Я намагаюся знайти її вбивцю, і ви можете мені допомогти. Послухайте...

Раптом Му підскочила й побігла в іншу кімнату, грюкнувши дверима. Я на мить завагався. А тоді вийшов і зачинив вхідні двері. Зайшов у ліфт і спустився на один поверх, а тоді вийшов і чекав, прислухаючись. Я почув, як вхідні двері її квартири відчинилися, після цього настала пауза, а тоді двері зачинилися. Безшумно піднявшись сходами, я став біля пофарбованих у червоне дверей і прислухався. За кілька хвилин пролунав телефонний дзвінок. Му розмовляла тихо й швидко, і я не зміг розчути її слів. Коли дівчина поклала слухавку, я спустився до ліфта і з'їхав на перший поверх. Вийшов на залюднену галасливу вулицю. Через дорогу був пасаж із крамницями. Я увійшов в одну з них і почав розглядати різноманітні фотоапарати за надзвичайно низькими цінами, час од часу позираючи на двері будинку навпроти, відображення яких міг бачити у дзеркалі вітрини. Діяв, опираючись на свої передчуття, та після десятихвилинного очікування почав замислюватися, чи ці передчуття виправдають себе. І вже коли я мав намір облишити все це, то побачив, як Му Гайтон вийшла на вулицю. Якби я не дивився уважно, то б не впізнав її. Тепер дівчина була одягнута у непримітний чорний одяг селянок — коротку куртку і мішкуваті штани. Вона подивилася праворуч та ліворуч і швидко пішла у бік порту. Я поспішив за нею. Му дійшла до стоянки таксі, поговорила з водієм і сіла в авто. Машина незабаром втиснулась у вуличний рух.

Мені пощастило. Водій наступного на стоянці таксі трохи розумів англійську. Я сказав йому їхати за таксі попереду і показав двадцятидоларову банкноту. Він весело всміхнувся, кивнув і, щойно я сів у його авто, поїхав за таксі, яке тепер було на п'ятдесят ярдів попереду.

Му Гайтон вийшла на станції порома «Зірка». Я дав їй трохи фори, а тоді заплатив своєму водієві й пішов за нею. Вона попливла третім класом, а я першим. Поромний пароплав привіз нас на пірс Цзюлуна, що був неподалік аеропорту Кай Так.

Із поромної станції Му взяла рикшу. Я вирішив, що буде безпечніше та легше рушити за нею пішки, та недооцінив швидкості, з якою рухався рикша, і майже втратив її. Я біг надзвичайно швидко, китайці витріщалися на мене, вочевидь, вважаючи божевільним, і мені майже вдалося наздогнати рикшу, але лише майже.

Му Гайтон вийшла з рикші на вузькій вуличці, де роїлися продавці, рикші та кулі, котрі бігли риссю з важкими ношами, і я побачив, як вона ступила на алею, що, як я знав, вела до старого обгородженого стіною Цзюлуна.

Ця частина Гонконгу була фактично територією Червоного Китаю. Певний час британські органи влади не мали жодного права входити туди, і це місце стало притулком для злочинців та наркоманів. Але тепер ситуація настільки погіршилася, що поліція встановила там регулярне патрулювання, і це не викликало жодних заперечень із боку уряду Червоного Китаю. Це було те місце, куди б не хотів потрапити жоден європеєць.

Я рушив за Му. На вузьких людних алеях зі смердючими відкритими каналізаціями швидко заховатися не було жодної надії.

Якби вона оглянулася, то побачила б мене, але вона не оберталась. Я йшов ярдів за двадцять од неї, товплячись коло огидного китайця, котрий витріщався на мене затуманеними наркотиками очима й відсахувався, наче я був якийсь прокажений.

Так ми пройшли певну відстань лабіринтом жахливих алей. А тоді Му зупинилася коло одних із