Читати книгу - "Врятуй себе, Mary Uanni"

10.1 Гра у любов.

— Ооо, а ось і наш герой ночі, — вкинулась Трояш із хитрою посмішкою. — То що, Сояно? Ви там щось не те забули доробити вночі?

— Трояш! — зойкнула Сояна, вдаривши її по плечі ліктем, червоніючи до вух.

Кайро спокійно глянув на дівчат, а потім на Імліра.
— Він що тут робить?

— Ми вирішили… дати йому шанс, — пробурмотіла Сояна, не зводячи очей.

Кайро не відповів. Він просто кивнув, ніби не заперечував — і не схвалював. Його погляд знову став спокійним, злегка відстороненим. Він нічого не сказав про Тристанію. Про власний план. Про майбутнє, яке вже вистрелило в його розумі — і яке може знищити все.

Зате сказав інше, лагідно:

— Сояно, якщо він щось зробить — я зупиню його. Не ти. Я.

У повітрі в будинку ще вивітрювався запах ночі — важкої, тривожної. Кайро мовчки провів гостей до вітальні, вказавши на дивани, і щось м’яко сказав Імліру й Трояш, перш ніж зник у коридорі. Сояна тим часом пішла до кухні — їй було легше щось робити руками, ніж стояти в кімнаті, де усі її думки стискались клубком у грудях.

 

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍