Читати книгу - "Кодекс України про адміністративні правопорушення : Науково-практичний коментар"

справах про окремі види адміністративних правопорушень - ч. 2 цієї статті.

Давність строків встановлюється задля підвищення ефективності роботи і відповідальності органів (посадових осіб), що звертають постанови до виконання.

Стаття 304. Вирішення питань, зв’язаних з виконанням постанови

Питання, зв’язані з виконанням постанови про накладення адміністра­тивного стягнення, вирішуються органом (посадовою особою), який виніс постанову.

Згідно зі статтями 299-303 КпАП орган, який виносить постанову про накладення адміністративного стягнення, є відповідальним за звернення постанови до виконання. Зміст діяльності після звернення постанови до виконання становить: своєчасне направлення постанови органу-виконавцю. Здійснення контролю за правильним виконанням постанови, припинення виконання постанови на підставах, передбачених ст. 302 КпАП. Під час здійснення цієї діяльності можуть виникати певні питання. Вони можуть стосуватися більш конкретного визначення термінів, строків, пояснень у тексті, якихось розбіжностей і т. д. У такому випадку до органу (посадової особи) мають право звернутися задля вирішення цих питань. Згідно з цією статтею орган (посадова особа) зобов’язані їх вирішити. У випадку, коли ці питання вирішуються колегіальним органом (адміністративною комісією, виконавчим комітетом і т. д.), то їх розгляд здійснюється на засіданні колегіального органу. Коли звертаються до посадової особи, то вона особисто повинна розглядати всі питання і вирішити їх. Закон не встановлює термінів і порядку вирішення питань, пов’язаних з виконанням постанови. Тому треба дотримуватися правил і порядку розгляду справ про адміністративні правопорушення. Тож, посадова особа зобов’язана негайно розглянути усі питання після звернення, а колегіальний орган на наступному засіданні. Вирішення питань, пов’язаних з виконанням постанови потребує оперативності, оскільки в адміністративному процесі встановлені дуже короткі строки, що відповідає вимогам принципу швидкості та економічності.

Звертатися до органа (посадової особи) для вирішення питань можуть: особа, щодо якої накладено стягнення; потерпілий; орган, що виконує постанову; інші органи, які беруть участь у реалізації виконання постанови. При розгляді питань, зв’язаних з виконанням постанови може приймати участь особа, що звертається за роз’ясненням, або представник органа, що звертається за роз’ясненням. Також можливе залучення спеціаліста.

Стаття 305. Контроль за виконанням постанови про накладення адміністративного стягнення

Контроль за правильним і своєчасним виконанням постанови про накладення адміністративного стягнення здійснюється органом (посадовою особою), який виніс постанову, та іншими органами державної влади в порядку, встановленому законом.

[Статтю 305 доповнено згідно із Законом України № 2056-ІІІ від 19.10.2000 p.]

Контроль є одним з найбільш поширених і дієвих способів забезпечення законності. Його сутність полягає в тому, що суб’єкт контролю здійснює облік і перевірку того, як контрольований об’єкт виконує покладені на нього завдання і реалізує свої функції.

Правильне і своєчасне виконання постанови про накладення адміністративного стягнення забезпечує досягнення мети адміністративного стягнення: виховання особи-правопорушника в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами. Тому орган, який виносить постанову про накладення адміністративного стягнення, контролює аби виконання постанови було правильним і своєчасним.

Такий контроль повинен відбуватися тільки у рамках законів, конкретних нормативних приписів, він повинен бути систематичним і своєчасним, що значно підвищує його ефективність; об’єктивним і результативним, тобто повинен супроводжуватися конкретними заходами щодо усунення недоліків.

Контроль здійснюється шляхом перевірок, ведення документації щодо виконання постанови про накладення адміністративного стягнення. Перевіряється чи ознайомився правопорушник з постановою, чи своєчасно (протягом трьох днів) йому надіслана копія, чи направлена постанова органа-виконавцю і т. д. Також контролюється додержання вимог статей 291, 302, 301 КпАП. Це: подання скарг або винесення протесту; зупинення виконання постанови у зв’язку з виданням акта амністії, якщо він усуває застосування адміністративного стягнення; скасуванням акта, який встановлює адміністративну відповідальність; смертю особи, щодо якої було розпочато провадження в справі; а також відстрочка виконання постанови.

Контролювати правильність і своєчасність виконання постанови повинні також інші органи державної влади в порядку, встановленому законом. Це, наприклад, державна виконавча служба, яка покликана примусово стягнути штраф з правопорушника у разі його небажання добровільно це зробити.

Глава 26 Провадження по виконанню постанови про винесення попередження
Стаття 306. Порядок виконання постанови про винесення попередження

Постанова про накладення адміністративного стягнення у вигляді попередження виконується органом (посадовою особою), який виніс постанову, шляхом оголошення постанови порушнику.

Якщо постанова про накладення адміністративного стягнення у вигляді попередження виноситься під час відсутності порушника, йому вручається копія постанови в порядку і строки, передбачені статтею 285 цього Кодексу.

При винесенні адміністративного стягнення у вигляді попередження на місці вчинення порушень, передбачених статтями 116, 116-2, 117, 125, частиною першою статті 127 цього Кодексу, воно оформляється способом, встановленим відповідно Міністерством внутрішніх справ України або Міністерством транспорту України.

[У частину третю статті 306 внесено зміни згідно із Законом України № 2342-ІІІ від 05.04.2001 p.]

[У статтю 306 внесено зміни згідно з Указами Президії Верховної Ради Української РСР № 7542-ХІ від 19.05.89 p., № 1369-ХІІ від 29.07.91 p., № 1818-ХІІ від 15.11.91 p.]

Попередження застосовується як самостійна міра покарання за вчинення незначних адміністративних порушень, а також щодо осіб, які вперше вчинили проступок і до того ж мають добрі характеристики. Зміст попередження як міри адміністративного стягнення полягає в офіційному, від імені держави, осудженні протиправного діяння органом адміністративної юрисдикції й у попередженні правопорушника про неприпустимість таких дій надалі. Воно розраховано на виховний ефект і не зачіпає ні майнових, ні інших прав порушника.

Як і будь-яке інше стягнення, попередження виноситься у формі постанови, що відповідає вимогам