Читати книгу - "На твоєму плечі, Ірина Айві"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Розділ 19
Близько першої ночі я таки почула таке довгоочікуване клацання замка . У коридорі хтось копошився , але от чи це лише Артем чи сьогодні він знову привів гостю , важко сказати . Перевіряти я не збираюся , мені вистачило і одного разу . Бачити коханого чоловіка в обіймах іншої навіть мені не під силу . Я більше не зможу вдавати байдужість , бо з кожним днем закохуюся у цього самозакоханого типа все більше і більше . Навіть його злість і насміхання не є перешкодою для моїх почуттів . Це ж треба мати таке наївне серце , яке хоче вперто вірити в дива . Нащо ти сподіваєшся , Ліно ? ---- питав мене мій розум . Ох , як важко бути розсудливою і не намагатися будувати повітряних замків . Раз і на завжди переконати себе , що між нами прірва .
Вирішивши , що у всьому винна подушка я добряче познущалася над нею , своїми кулаками . Та навіть після викиду емоцій цієї ночі сон був не на моєму боці . Вперто заплющивши очі я все таки спробувала заснути . Та раптом почула скрип дверей . Кому закортіло провідати мене о першій годині ночі ? Припіднявшись все таки включила лампу і мало не оторопіла . На порозі моєї кімнати стояв Артем . Він , що заблудився у темряві ? Що з ним трапилося ? Чому виглядає так ніби по ньому проїхалося десять бойових танків ? Зімята сорочка , зкуйовджене волосся і розвязана краватка чомусь стирчить з кишені . Що за дивний вигляд ? Що з ним стряслося ?
---- Артеме , що з тобою трапилося ? Чому у тебе такий дивний вигляд ? І чому ти прийшов до моєї кімнати ? Тобі потрібна моя допомога ?
Чоловік лише посміхався . Схоже він і не думає давати відповіді на мої запитання . Закривши двері Артем рушив до мого ліжка . Він , що десь ненароком вдарився головою ? Нічого не розумію та все вказувало на те , що він збирається ночувати разом зі мною . Чоловік почав роздягатися у мене на очах , розкидаючи свій одяг по моїй кімнаті . Та коли він присів біля мене я одразу зрозуміла у чому справа , .... відчувши різкий запах алкоголю . Артема добряче хитало навіть у сидячому положенні . Невзмозі справитися зі штанами чоловік вирішив , що можна переночувати і у них . Тому доволі таки незграбно переповз на другу половину ліжка , залишаючи мене безмовною і з великими , круглими очима .
---- Артеме , чому ти вирішив ночувати у моїй кімнаті і у моєму ліжку ? Я ж тобі навіть не подобаюся . Ти зневажаєш бідних людей . Мене називаєш опудалом і страшком . Чого ж тоді припхався ? Не розумію !
---- Ліно , .... ти говориш в минулому часі . Ти мені подобаєшся , .... навіть дуже ---- ледь шевелив губами мій чоловік .
---- Артеме , це все дурниці . Враження від оновленої обгортки . Повір , через кілька днів минеться . Я не та дівчина яка має бути поруч з тобою . Я ніколи не зможу відповідати твоїм стандартам і уявленням .
Я вела захоплюючий монолог аж поки не почула тихе сопіння чоловіка . Він солодко спав на сусідній подушці поки я вперто доводила йому , що ми не пара .
---- Ох , Артеме я навіть з легкістю можу зізнатися тобі у коханні . Завтра ти все одно нічого не пам'ятатимеш .
Зрозумівши , що озвучила те про що думала в голос , налякано торкнулася Артемового плеча , перевіряючи чи він дійсно заснув . Ще невистачало щоб Артем дізнався про те , що я закохана у нього .
Шукати для себе інший нічліг немає жодного сенсу . У такому стані Артем спатиме собі спокійно аж до ранку , тож відвернувшись у інший бік і ще трохи зсунувшись на край ліжка теж збираюся засинати .
---- Ммм ... , що ж на мене впало ? Чому я не можу поворухнутися ? ---- крізь залишки сну подумала я . Та коли відкрила очі і прибрала з обличчя своє неслухняне волосся нарешті зрозуміла у чому причина . Артем обіймав мене обома руками щей своєю ногою накрив мою . Як таке могло статися ? Ми заснули на різних краях ліжка . Тай раніше нам вже доводилася спати разом , але ні у кого з нас не виникало бажання лізти в обійми один до одного . А тут ... я не можу зіпхати усю вину на Артема , бо у момент коли я прокинулася мої руки обіймали чоловіка за талію . Не довго думаючи спробувала відсунутися на свою половину ліжка , але Артем не дав мені цього зробити , продовжуючи навіть у сні тулити до себе .
---- Хочеш втекти і зробити вигляд , що між нами нічого не було ? ---- хриплим від сну голосом запитав мене Артем .
Кілька секунд я просто дивилася на нього кліпаючи очима . Це він зараз про що мене питає ? А , що між нами щось могло бути ?
---- Артеме , не розумію про що ти говориш , але мене дуже цікавить чому ти вчора припхався ночувати до моєї кімнати . Я запитувала тебе вчора та відповіді так і не отримала . Може зараз поясниш ?
---- Знаєш , а мені подобається коли ти сердишся .
---- А це тут до чого ? Я ж тебе про геть інше питаю .
---- Просто хотів сказати , що ти мені подобаєшся . Зараз ти схожа на їжачиху яка щойно прокинулася , але їй дещо не сподобалось і вона почала поколювати мене своїми голками . Слухай , а може тобі теплого молока принести і ти подобрішаєш . ?
---- Припиняй Артеме , бо інакше тебе чекає холодний душ прямо у ліжку ---- шарпнулася я , намагаючись звільнити себе від його рук .
---- Злюка ! ---- ображено промовив чоловік , таки відпустивши мене зі своїх обіймів .
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «На твоєму плечі, Ірина Айві», після закриття браузера.