Читати книгу - "Риль. Любов дракона"

було врахувати при будівництві такого порталу. Адже між світами немає погодних аномалій, магнітних полюсів, енергетичних природних джерел і силових ліній. Проривати порталом живу тканину світу не в одній вертикальній точці, а прокладаючи горизонтальний вектор — завдання для досвідченого мага, і точно не для новачка.

Так що віримо на слово і подумки дякуємо за підказку. Сама вона вектор порталу навряд чи визначила б.

Навколишній світ наполегливо розпливався, сльози так і норовили текти по щоках. Прощатися було важко. Дивитися в очі брата нестерпно. Біль гострими кігтями розривав серце. Витримати, не здатися, не впасти до нього на шию з проханням забрати з собою. Риль сухо, ледве стримуючи сльози, попрощалася з магами, лише в глибині очей хлюпав біль. Вона ніколи не думала, що серце може так сильно боліти. Тарк співчутливо кивнув на прощання. Він останнім ступив в портал, майже насильно увіпхнув туди Коріна. Обернувся наостанок, махнув рукою.

Портал схлопнувся, і Риль на секунду здалося, що нитка, що пов'язує її з рідною домівкою, обірвалася назавжди.

Перед тим, як маги пішли, на скелях розгорілася неабияка суперечка.

— Добре, ти залишаєшся, але зв'язок будеш тримати постійно, — напосідав на неї брат, — і прив'язку візьми. Раптом що, ми тебе відразу витягнемо.

Він майже силоміць засунув їй в руку прозорий камінь. Жоден матеріал не тримав так добре структури заклинань, як коштовні й напівкоштовні камені. Деякі могли вміщати в себе навіть кілька структур. Подібні накопичувачі дуже зручні, особливо для студентів і недосвідчених магів. Куди як простіше активувати готову структуру, накласти власні потоки на зліпок, ніж вибудовувати потоки в потрібному порядку по пам'яті. Це потім, з досвідом, маг легко вибудовує потоки, діючи майже автоматично, а перший час новоспечений десять разів перевірить вибудувану структуру, перш ніж її задіяти. Варто помилитися з плетінням, і будь ласка, замість порталу — схлопнеться невідомо куди простір, і ніколи вже не знайти стілець, що випадково туди потрапив.

Риль зі страдницьким обличчям взяла камінь і білу перлину в золотій оправі — пристрій зв'язку. На вигляд витончена жіноча прикраса, але тільки не для тих, хто має істинний зір.

— Додому я поки повідомляти нічого не буду, — брат скривився. Прийняте рішення далося йому нелегко, — ти ж знаєш маму. Їй плювати на драконів і їх ігри, та вона всі Гнізда з камінням змішає, але поверне тебе додому.

Риль згідно кивнула. Думка про маму вогнем полоснула по серцю. За останні півгодини дівчина немов постарішала. Зараз вона була зовсім не схожа на себе — плечі опущені, в очах застигли зелені льоди відчаю.

Корін тяжко зітхнув. Як же йому хотілося обійняти, притиснути сестру до себе, розтопити цей лід. У що ж ти вплуталася, дівчинко? І як же тобі допомогти?

Командир кинув на Коріна розуміючий погляд. Він і сам відчував себе незатишно. Адже спочатку пошук здавався рутинним завданням. Ну, пропала дівчина, потрапила в портал-пастку. Ті жартівники, що його влаштували, ще років п'ять будуть серед диких племен Задарка свою дурість відпрацьовувати. Місцинка ще та — степ, спека, відсутність будь-якої цивілізації, постійні кочівлі, бруд і непередаваний аромат задарканців. Але тільки там добували рідкісний і дуже цінний мінерал. Служба в Задарку давно стала місцем заслання магів, що проштрафилися.

Коли з'ясувалося, що дівчині «пощастило» зловити блукаюче вікно, і її могло занести куди завгодно, до пошуків підключили МЗСП. Тарк зголосився сам. Не міг виносити зацькованого погляду Коріна.

Він прийшов у загін недавно, але встиг прижитися. Дивлячись в наповнені болем і тривогою за сестру очі хлопця, Тарк розумів, що навіть наказ не втримає його на місці, і він все одно кинеться на пошуки сестри. Відпускати одного не можна, занадто молодий і недосвідчений. Навіть випробувальний термін ще не прослужив у загоні.

Пошук завжди схожий на спроби спіймати птаха удачі за хвіст. Тільки не хвіст вони ловлять, а вишукують сліди, найменші натяки, чутки. Рутина, приправлена дещицею надії і гіркою основою розчарування. Немає нічого нуднішого, ніж стрибати по світах у пошуках гарненької дівчини, прочісуючи гареми, невільницькі ринки, збираючи чутки і перевіряючи кожну нову пасію короля або герцога. На жаль, ті завжди ласі на екзотику. І сподіватися, що вони встигнуть відшукати слід порталу раніше, ніж зі зниклою трапиться біда.

Мотаючись по світах, ночуючи, де доведеться, вишукуючи примарні сліди, Тарк і сам не помітив, як особистість дівчини стала цікавити його все більше і більше. Виною тому були, звичайно, розповіді Коріна про сестру. Хлопцеві довелося нелегко, і щоб він не замкнувся, не втратив надії, Тарк просив щовечора розповідати що-небудь про Риль. Це був не зовсім випадковий інтерес. Краще пізнавши дівчину, Тарк міг зрозуміти, де її варто шукати в першу чергу.

І зараз це допомогло зробити правильні висновки з побаченого. Відмова повертатися додому — не примха, не дитяча витівка. За всім цим стоїть щось серйозне.

У номері портового готелю Корін дав волю своїм почуттям.

— Який я дурень, кинув її з лускатим чудовиськом, — простогнав хлопець, обхопивши голову руками.

Тарк струснув його плечі.

— Ти не дурень, ти сліпий ідіот. Нічого їй у драконів не загрожує. Через свою сліпоту ти не помітив найголовнішого. Дракони її не просто ініціювали. Вона кровник одного з них, і підозрюю, що тієї ящірки, яку ми так спритно заламали на скелях.

— Ні! — сіпнувся як від удару Корін, — не може бути! Риль ніколи б… не пішла на це!

Тарк співчутливо поплескав хлопця по плечу.

— Дракони, знаєш, просто так своєю кров'ю не розкидаються. Здається мені, їм довелося піти на цей крок, щоб врятувати її життя. Ось тобі й борг. Заспокойся, ніхто не збирається кидати твою сестру тут. Але діяти доведеться акуратно. Сам знаєш, лускаті ставляться до нас без належної, так би мовити, поваги. Якщо сунемся в лоб, все зіпсуємо. І ще, — командир поклав руку на плече Коріна, міцно стиснув, — кровник, — він завагався, підбираючи потрібний вираз, — це не просто слово. Ми не знаємо в точності, що відбувається між драконом і кровником, але між ними утворюється певний зв'язок.

— Значить… — Корін насупився, намагаючись усвідомити сказане.

— Значить, у тебе з'явився новий брат, — посміхнувся Ріглі, — вітаю з лускатим родичем!

Маги разом посміхнулись. Навіть Корін мляво посміхнувся, жарт зняв напругу. Але в очах командира не було ані натяку на веселощі. Про те, що Риль може тепер взагалі не повернутися додому, він вирішив промовчати. Самому думати про це не хотілося, але логіка страшна річ. Саме вона підсувала йому неприємні висновки: Риль не просто кровник, вона важлива для драконів.