Читати книгу - "Кодекс України про адміністративні правопорушення : Науково-практичний коментар"

її винесення. Особа, щодо якої накладено такий вид адміністративного стягнення, після винесення постанови доставляється працівником міліції в орган внутрішніх справ і тримається в спеціальному приймальнику для адміністративно арештованих протягом строку, визначеного постановою судді, в умовах спеціального режиму і здійснення заходів виховного і трудового впливу. Режим утримання адміністративно арештованих забезпечує їх ізоляцію, попередження втечі і здійснення ними нових правопорушень; застосування засобів виправлення і виховання (виховна робота і трудове використання), дотримання правил внутрішнього розпорядку спеціальних установ органів внутрішніх справ, призначених для утримання адміністративно арештованих; роздільне тримання залежно від статі і характеру вчиненого правопорушення. При виконанні постанови арештовані піддаються особистому огляду. Особистий огляд може провадитись уповноваженою на те особою однієї статі з оглядуваним і в присутності двох понятих тієї самої статі. Про це робиться відповідний запис у протоколі.

Права і обов’язки адміністративно арештованих у період їх тримання в спеціальних установах органів внутрішніх справ регламентовані у Положенні про спеціальний приймальник при органах внутрішніх справ для тримання осіб, підданих адміністративному арешту. Адміністративно арештований має право:

- отримувати від керуючого та інспекторського складу спеціального приймальника інформацію про свої права та обов’язки, режим тримання, порядок подачі пропозицій, заяв і скарг; на особисту безпеку - під час тримання у спеціальному приймальнику, отримувати їжу, матеріально-побутове забезпечення з встановлених норм і медико-санітарного забезпечення згідно з чинним законодавством;

- при виникненні загрози життю, здоров’ю або загрози здійснення злочину проти особи арештованого зі сторони інших осіб, що тримаються у спеціальному приймальнику, - звертатися до посадових осіб з заявою про переведення до іншого приміщення (в цьому випадку посадова особа повинна прийняти негайні заходи з переведення арештованого в безпечне приміщення);

- звертатися з проханням про особистий прийом до керівництва спеціального приймальника, один раз протягом строку арешту користуватися телефоном з тривалістю розмови до трьох хвилин для зв’язку з родичами і близькими (окрім міжміських розмов);

- восьмигодинний сон у нічний час;

- мати спальне місце;

- користуватися власним одягом та взуттям відповідно до погодних умов, а також іншими речами та предметами, перелік та кількість яких визначаються правилами;

- користуватися настільними іграми, читати газети і журнали, слухати радіо у встановлений час до 22 години;

- відправляти релігійні обряди в приміщенні спеціального приймальника, мати релігійну літературу, предмет релігійного культу, дотримуючись встановлених правил, і не порушуючи прав інших арештованих;

- отримувати речові та продуктові передачі;

- користуватися щоденною прогулянкою не менше 1 години;

Всі арештовані можуть використовуватись на фізичних роботах.

До строку адміністративного арешту зараховується строк адміністративного затримання. В загальному випадку адміністративне затримання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, може тривати не більше як три години. В деяких випадках особи можуть бути затримані до розгляду справи суддею або начальником (заступником начальника) органа внутрішніх справ. Строк адміністративного затримання обчислюється з моменту доставлення порушника для складення протоколу, а особи, яка була в стані сп’яніння, - з часу її витвереження.

При звільненні особи, що відбула адміністративний арешт, видається довідка про час перебування під арештом і про характер правопорушення, за вчинення якого на неї було накладено адміністративне стягнення. На підставі постанови судді органом внутрішніх справ оформлюється рахунок, що є виконавчим документом. Він обчислюється відповідно до порядку відрахування з арештованих витрат з їх утримання та харчування за час знаходження під арештом. Особа повинна добровільно оплатити його, в іншому випадку - рахунок направляється для виконання за місцем роботи арештованого.

Застосування адміністративного арешту не має наслідком судимості і не є підставою для звільнення з роботи, не перериває трудового стажу і інших обмежень, трудових прав арештованого. Під час знаходження під адміністративним арештом заробітна плата за місцем постійної роботи не виплачується.

Стаття 328. Трудове використання осіб, підданих адміністративному арешту

Особи, піддані адміністративному арешту за правопорушення, передбачені частиною першою статті 44, статтями 173, 173-2, частиною третьою статті 178, статтею 185, частиною другою статті 185-1 і частиною першою статті 185-3 цього Кодексу, використовуються на фізичних роботах.

[У частину першу статті 328 внесено зміни згідно із Законом України № 759-ІV від 15.05.2003 p.]

[У частину першу статті 328 внесено зміни згідно із Законом України № 2635-ІV від 02.06.2005 p.]

Організація трудового використання осіб, підданих адміністративному арешту, покладається на виконавчі органи сільських, селищних, міських рад.

[У частину другу статті 328 внесено зміни згідно із Законом України № 2342-ІІІ від 05.04.2001 p.]

Особам, підданим адміністративному арешту, за час перебування під арештом заробітна плата за місцем постійної роботи не виплачується.

[У статтю 328 внесено зміни згідно з Указами Президії Верховної Ради Української РСР № 316-ХІ від 29.05.85 p., № 4452-ХІ від 21.08.87 p., № 6347-ХІ від 03.08.88 p., № 9166-ХІ від 04.05.90 p.]

За умови вчинення таких правопорушень, як незаконне виробництво, придбання, зберігання, перевезення, пересилання наркотичних засобів або психотропних речовин без мети збуту в невеликих розмірах; дрібне хуліганство; вчинення насильства в сім’ї або невиконання захисного припису; розпивання спиртних напоїв у громадських місцях і появи в громадських місцях у п’яному вигляді особою, яка двічі протягом року піддавалася адміністративному стягненню за ті самі дії; злісна непокора законному розпорядженню або вимозі працівника міліції, члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону, військовослужбовця; порушення порядку організації і проведення зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій, прояв неповаги до суду, що виражається у злісному ухиленні від явки в суд свідка, потерпілого, позивача, відповідача або в непідкорені зазначених осіб та інших громадян розпорядженню головуючого чи в порушенні порядку під час судового засідання, а так само вчинення будь-яких дій, які свідчать про явну зневагу до суду або встановлених у суді правил,