Читати книгу - "Tattoo. Читання по очах"

новими гучними іменами, що звучали войовниче (Вовк, Скорпіон, Тигр, Яструб, Сім Драконів тощо). Потім відповідні тату наносилися на спину або груди нового воїна…

…У 50–60-ті роки ХХ ст. розпочалася нова ера в мистецтві татуювання. Спираючись на світові традиції (Полінезія, Далекий Схід, американські індіанці), нові майстри натільних малюнків почали сміливо експериментувати. З’явилися нові школи, стилі, прийоми, напрямки. Техніка нанесення тату значно розширила свої можливості. До тату-салонів почали частіше звертатися кумири тогочасної молоді (насамперед – рок-музиканти та інші “неформали”). Фанати стали наслідувати їх. Тату-індустрія одержала потужний поштовх. Побачили світ видання спеціалізованих книг і журналів. Усе це перетворило тату на “рівного серед рівних” поряд з іншими видами мистецтва…

…Починаючи з 1976 року, коли в Нью-Йорку відбувся перший фестиваль тату-культури (тату-конвенція), такі фестивалі проводяться в багатьох містах Старого й Нового Світу систематично кілька разів на рік. У різних номінаціях (“Мале татуювання”, “Велике татуювання”, “Сover-up”, “Японське татуювання ‘Орієнтал’”, “Традиційне татуювання (‘OLD SCHOOL’)”, “Біомеханіка”, “Орнаментальне татуювання” тощо) визначають і нагороджують переможців, перетворюючи кожен такий фестиваль на яскраве мистецьке дійство…

…Сьогодні тату як явище масової культури набуло шаленої популярності. Для сучасної людини татуювання – це прикраса тіла, бажання виділитися на тлі собі подібних. Тому люди різних націй, рас, професій, соціальних рівнів, захоплень і вподобань укривають себе екзотичними малюнками (ієрогліфи, тварини, магічні символи та орнаменти). Чоловіки вбачають у таких зображеннях знаки мужності. Для жінок вони – речі загадкові й сексуальні. Багато людей через тату хочуть стати “частинкою моди”. Інші ж – зовсім навпаки – розглядають його як спробу сяйнути оригінальністю. Світові знаменитості, що з екранів і сторінок глянців із задоволенням демонструють свої татуювання, продовжують високо тримати планку популярності цього мистецтва…

…Вважається, що “татуювання” – це не тільки модна прикраса. Його нанесення сприймається як особливе ритуальне дійство, таїнство. Воно має магічну силу, бо може вплинути на характер людини та її звички, а це часто приводить до зміни в житті. Тому до вибору тату слід підходити зважено. Адже такі зміни можуть відбутися як зі знаком “плюс”, так і в протилежному напрямі. Треба знати символіку того чи іншого малюнка, його магічну енергію…

…Розмір татуювання, а також інтенсивність його кольору свідчать про ступінь вираження певної риси людини. Неписаними законами визначалося й місце, де мали наносити тату. У жінок це лівий бік, а в чоловіків – відповідно – правий. І тільки дотримання цієї умови гарантує силу татуювання, дає йому змогу виконувати магічні функції…

…Сучасні люди продовжують вірити в оберегову силу тату. Існує думка, що в нанесеному малюнку об’єднуються енергетика його символу та енергетика майстра. Часто натільний малюнок (скажімо, зображення всієї тварини або її голови) сприймають як своєрідний тотем, що стає на захист “хазяїна”. У такий спосіб людина доповнює себе тим, чого їй бракує: тату додає нового сенсу, ліквідує порожнечу, запускає позитивні зміни, гарантує невразливість. На цьому ґрунті розвинулася віра в те, що тату містичним чином керує поведінкою людини, здійснює вплив на її долю. Воно бере активну участь у формуванні особистості. Водночас у деяких великих компаніях та організаціях упереджено ставляться до тих, хто має татуювання. Таких людей не приймають на роботу, незважаючи на високий професійний рівень та прекрасні особистісні риси…

…У татуюванні певною мірою відображається внутрішній світ особи, воно виступає її енергетичним символом. Поряд з виконанням естетичної функції тату несе в собі інформаційний код, у якому приховані духовний і душевний стани людини. Воно відбиває відсторонений або навіть заангажований погляд на себе збоку. Водночас за допомогою тату легко можна приховувати шрами чи інші негаразди на поверхні шкіри…

…Для декого татуювання перетворюється на своєрідну хворобу, таку собі “татузалежність”. Зробивши перше, людина не може зупинитися, постійно поповнюючи “колекцію”…

…В Україні немає закладів, де б навчали мистецтва тату. Потрібні знання та вміння передаються “із вуст в уста” – безпосередньо від майстра до майбутнього татуювальника. Щоправда, працює багато курсів, де за відповідну плату й приблизно десять-п’ятнадцять днів обіцяють навчити всіх премудростей ремесла. Зрозуміло, що це неможливо, навіть за непогані гроші…

…Крім практичних навичок, майстер тату мусить мати художнє, образне бачення. Досвідчений татуювальник ніколи не повторюється. Для кожної людини він готує окремий ескіз, що може відійти дуже далеко від каталожного зразка. Усе більшої популярності набувають індивідуальні художні роботи й навіть портрети…

…У майстрів тату існують улюблені теми та власні табу. Дехто надає перевагу малюнкам зі світлою енергетикою, комусь подобаються зображення, пов’язані із жахіттями та світом потойбіччя. Одні майстри принципово “не б’ють” кримінальну тематику, символіку негативного спрямування, а також ту, що суперечить християнству. Інші виконують будь-яке замовлення…

…Специфікою роботи майстра тату є те, що людська шкіра має низку індивідуальних особливостей, а також те, що та сама фарба по-різному проявляється в різних клієнтів…

…За свідченням татуювальників, чоловіки найчастіше наносять тату на передпліччя й лопатку. Жінки віддають перевагу попереку…

…У різний період у татуюванні модними бувають різні “теми”. Попит на виготовлення тату постійно зростає, хоча найчастіше їх замовляє молодь…

…Стереотип щодо того, що татуювання – це знак людини, котра зробила як мінімум одну “ходку на зону”, канув у Лету. Усе більше людей починає розуміти естетику тату, те, що це все ж таки красиво…

…Сучасну моду на татуювання православна церква вважає гріхом, як і кожен переступ Закону Божого, і забороняє робити наколювання на тілі дітям Господнім, адже натільні малюнки широко використовувалися язичниками. Під час вступу до духовної семінарії існує практика перевірки тіл абітурієнтів щодо наявності татуювань, адже, як сказано у Святому Письмі, “…ваше тіло – то храм Духа Святого…”. Водночас католицька церква не має нічого проти татуювань. Коли тубільців колонізованих земель навертали в християнство, їм наносили натільні малюнки у вигляді хреста або розп’яття. Це гарантувало, що новий християнин не зможе перейти до іншої віри. Нині існує доволі багато асоціацій християнських татуювань, що мають офіційну реєстрацію. Серед переліку їхніх послуг – татуювання за канонічними текстами та біблійними сюжетами. Такі натільні зображення навіть освячують…

…Масова поява в наших майстрів наприкінці дев’яностих сучасного устаткування дала змогу піднести мистецтво тату на новий, значно якісніший рівень. Нині в Україні тату-релігія і тату-політика активно розвиваються, зазнають істотних змін насамперед завдяки креативному підходу українських майстрів, що вдосконалюють матеріальну базу і власні вміння, розробляють оригінальну стилістику, масово проводять тату-фестивалі…

…Татуювання бувають постійні, тимчасові (або “менді”) й косметичні. Постійні вводяться під шкіру з використанням голок. Якщо постійне татуювання виконане правильно, а вибрана фарба якісна, таке тату не втрачає кольори протягом усього життя того, кому його зробили. Тимчасове тату (поширене в Індії, Північній Африці та на Сході) належить до татуювань досить умовно, адже являє собою зображення, зроблене з використанням хни. Гама кольорів коливається від рожевого до темно-коричневого. Усе залежить від складу барвника й типу шкіри. Тримається воно два-чотири тижні. Косметичні тату часто використовують, щоб ліквідувати вади шкіри або нанести татуаж (перманентний макіяж). Розрахований татуаж на три-п’ять років…

…Не так давно стали модними комбіновані татуювання. Техніка їхня така: частина малюнка наноситься звичайним способом, а частина – “шрамуванням”. При “шрамуванні” під місцевим наркозом скальпелем на шкірі роблять невеликі надрізи. Татуювальник бере потрібну фарбу й наносить її на розріз, утираючи в шкіру. В результаті з’являється опуклий малюнок. Оскільки ця процедура дуже болюча, технікою “шрамування” часто