Читати книгу - "Фаренго. Ч. 2. Гніздо"

165
0

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 3 4 5 ... 101
Перейти на сторінку:
лачара. Офіцеру буде корисно його побачити.

— Як давно ви на Сельві? — запитала Занга, з відвертою зацікавленістю розглядаючи фігуру прем’єр-лейтенанта, вигідно підкреслену чорним підскафандровим комбінезоном, поверхнею якого зміїлися золотисті лінії терморегуляторів.

— Одинадцять місяців.

— Кажете, що вже були в експедиціях?

— Бував. На екваторі і в Дощовій долині.

— Ескортували вчених?

— Так. Ми охороняли ваших колег, Занго. Ксенобіологів, ксенопалеологів і ще різних-різних «ксено». Їм вдалось зробити цікаві відкриття.

— Тут, у горах, цікавіше. Майже кожного тижня ми знаходимо невідомих науці істот. «Ті-ді»[5] тут також дуже допомагають. Ми дружимо з «ті-ді». Вам у нас сподобається.

— Можливо. Принаймні, знатиму, хто такі лачари.

— Лачарами у нас прийнято називати хижаків Dicrota mesocephali. Тип — інсектоподи, підтип — псевдохеліцерові, клас — павукоподібні, загін — карноцефали, сімейство — дікроти. Дихають за допомогою трахеєподібних органів, отруйні. Броньові щитки, метасома і педіпальпи[6] в них з ратину, надзвичайно міцні. Були випадки, коли лачари розривали покриття комбінезонів. Ми тепер вирізняємо кілька підсімейств лачарів — дікраноцефали, бутани та арахіни. Бутани — найспритніші, арахіни — найотруйніші.

— Дякую за інформацію, Занго. Проте «ті-ді», — він посміхнувся, демонструючи дівчині, що не ображається на цю смішнувату назву, — намагаються не обтяжувати пам’ять зайвими подробицями. Ми знищуємо все, що проявляє ворожість або ж є потенційно небезпечним. Не питаючи імен і назв. Навіть якщо панцирі потвор складені з ратину і оргацину. А ви, вчені, потім уже розберетеся, хто з нейтралізованих нами об’єктів був бутаном, а хто не бутаном.

— А нас вчили, що ворога треба знати.

— Погоджуюсь. Але, повірте мені, від того, що я знатиму, до якого підтипу та підсімейства належить вороже створіння, мої бойові вміння не зростуть.

— Це ви так думаєте, офіцере Со Лай.

— Ти забагато балакаєш, Занго, — зауважив клон.

— Бачите цю мембрану, — ксенобіолог показала на те, що Со Лай повважав екраном. — За нею знаходиться бокс з лачарами-арахінами. З їхніми імаго, себто дорослими розвинутими формами. Дивіться, офіцере, я роблю мембрану прозорою.

Дівчина доторкнулася до чорної панелі — й перед очима прем’єр-лейтенанта розкрився яскраво освітлений простір, де рухалися великі багатоногі створіння. Щось середнє між броньованими павуками і богомолами. Один із лачарів, розчепіривши численні гострі відростки, блискавично стрибнув на мембрану, і Со Лай не втримався від інстинктивної активації зброї. Його м’язи звично напружились, і сенсор променевого пістолета вловив це напруження, як невисловлену команду. Променевик вистрибнув з поясного кронштейну і вклався цев’єм на долоню правої руки.

— Хороша реакція, — сказав Протон.

Со Лай подивився на клона і зауважив, що на його широкому обличчі немає й тіні іронії. Протон просто констатував, що у майбутнього начальника охорони експедиції швидка професійна реакція на недружні прояви місцевої фауни.

«Але лачар, чи як його там, все одно був швидшим, — мусив подумки визнати прем’єр-лейтенант, спостерігаючи, як решта створінь атакує мембрану, залишаючи на її поверхні жовуваті смужки отрути. — З такої відстані я не встиг би його гарантовано нейтралізувати».

Планета Сельва

Витяг із сімнадцятого арпікранського видання довідника «Населені планети»

Сельва (ЗКВ106:2, перша астрономічна назва Тішерет, піонерська назва Аль-Кранс) — друга планета зоряної системи зірки Ахернар (стародавня назва — Альфа Ерідана). Маса 1,08 земної, орбітальний період 504 стандартні доби, ексцентриситет 0,038, діаметр 15 098 км, сила тяжіння 1,12 земної, кут нахилу екватора до лінії орбіти — 3 градуси, період обертання навколо осі — 26,7 стандартних години. Планета має чотири дрібні природні супутники астероїдного типу, найбільший з яких (розміри 15x12 км) отримав власну назву — Ваупату, на честь зорельота, який вперше доставив людей до системи Ахернару.

Планета була відкрита земними астрономами в XXI столітті ЕП[7]. Перший земний корабель «Ваупату» досягнув Сельви у 2265 році ЕП. Його капітан Усем Аль-Кранс першим із землян ступив на поверхню планети, яка тоді ще називалась Тішерет. Від найпершого відвідування до наступного минуло півстоліття, що пояснюється віддаленістю системи Ахернара від Сонця. В перші десятиліття Ери Відновлення планету дослідили комплексні наукові експедиції, а перші нечисленні колоністи з’явились тут лише через два століття. Сельва завжди приваблювала ксенобіологів надзвичайно різноманітною флорою і фауною, рідкісною для позаземних планет кисневою атмосферою та унікальною біологічною історією. З іншого боку, специфічний клімат та агресивні форми життя надзвичайно ускладнили колонізацію планети. У 415 році на Сельві постійно мешкало усього 23 тисячі колоністів (включно з клонами) і лише шістсот дев’яносто три з них є спадковими сельвійцями у третьому поколінні.

Атмосфера Сельви, як і атмосфера Землі, насичена киснем, частка якого становить 18 %. Середня температура в екваторіальній зоні — 55 градусів Цельсія. […]

Полярні області закриті хмарними «капелюхами» гігантських атмосферних вихорів, які не припиняли свого руху за весь час спостережень. Температура на полюсах планети, завдяки постійній циркуляції атмосферних потоків, не опускається нижче точки замерзання води, тому Сельва не має полярних льодовиків. Ясне небо на Сельві — рідкість. На планеті практично цілодобово йде дощ. Більшу частину поверхні Сельви займають мілкі болота, порослі різноманітною густою рослинністю — як тубільною, так і мутованими представниками земної флори. На Сельві багато озер. Найбільша відкрита водойма — розташоване поблизу екватора Озеро Кларта (перша назва — Море Черепах), його максимальна глибина — 160 метрів. Найвищі гори — вулканічний масив Аль-Кранс, його найвища вершина — Пік Сіорана (32 км над рівнем води в Озері Кларта). […]

Аль-Кранс стоїть у центрі древнього вулканічного щита Юй-Лу діаметром більше трьох з половиною тисяч кілометрів. На цьому гігантському плато, піднесеному над болотами на висоту двох кілометрів, немає озер і заболочених западин. На щиті Юй-Лу бувають сухі сезони, рослинний і тваринний світ тут інший, ніж у болотних низинах. Юй-Лу пересікають сім великих річок. На їхніх берегах розташовані найбільші поселення землян. […]

Столичним поселенням вважається Іллат, де знаходиться резиденція імперської адміністрації та єдиний повноцінний космопорт «Маконг А». […]

3

Карантинна станція «Манджу-ІІ»

на орбіті планети Сельви (ЗКВ106:2),

в системі зірки Ахернар (Альфа Ерідана).

26 квадрарія 417 року Ери Відновлення.

— Тобі, Заку, напевне відомо, що на Піфії колись мешкала гуманоїдна цивілізація? — на обличчя Преподобної Сайкс зійшов вираз ділової сконцентрованості.

— Так, на третьому курсі мене щось підштовхнуло записатися на спецкурс з піфіїстики. Викладачі нам показували знахідки ваших археологів. Кістяки вимерлих гуманоїдів, тривимірні моделі підземних споруд, реконструкції біосфери Піфії часів кліматичного максимуму. Надзвичайно цікаво з точки зору ксенопалеології. Особливо якщо ті древні гуманоїди дійсно були нашими предками. Я навіть серйозно подумував професійно зайнятися вашим світом, але ж на священну Планету Жінок чоловікам шлях закрито. Зміну статі, навіть тимчасову, лише заради цікавої наукової теми я також вважав

1 ... 3 4 5 ... 101
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Фаренго. Ч. 2. Гніздо», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Фаренго. Ч. 2. Гніздо"