Читати книгу - "Маруся Богуславка, Старицький"

другий

Двісті злотих...

Хто йде?

Охрім

Я!

Голос перший

Я!

Степан

На них ще ставлю сто!

Шляхтич перший

А я на все, додавши зверху двісті!

Панна перша (до Степана)

Ох, пане мій! Який огонь в очах,

Яка краса в завзятті необорім!

На мене пан хай ставить...

Степан

Що ж за те?

Панна перша

Подяка... що ж?

Степан

І тільки? Мало, мало!

Шляхтич перший

Взяла сліпа... Перун [7] її забий!

Ану, ще раз...

Голоси

Знов виграв пан, от штука!!

ВИХІД VIII

Ті ж і Сохрон.

Мурза встає і б'є в долоні. Вбіга два татарчати.

Мурза показує очима, один бере подушку, другий кальян.

Жид (мурзі)

Тут брат її, пресвітлий володарю,

І запаливсь як порох у тій грі...

Ой вей ферфал! * Впаде, напевно, в пастку.

Все нам сприя.

Мурза (ідучи до кімнати)

Ля ілляга аллах,

У-Могомед расуль аллах... ** Алейкум!!

Я золота не пошкодую...

Жид (маха на прислужниць)

Гіт. ***

Прислужниці несуть за ним кумис.

Сохрон

Гей, слухай-но... не знаю, як дражнити...

Жид підбіга.

Чи можна б тут мені купить коня?

Щоб взять під верх, а стомлених на повід...

Товариш мій другого візьме ще...

Жид

Ой лицарю вельможний, як не можна?

І румака, і огиря з Карпат,

І турського гонивітра Арапа,-

Я панові всіх ранком покажу,

І вибрати, напевно, буде з чого...

Сохрон

До ранку? Ні! Рушаю зараз я!..

Жид

У глупу ніч?

Сохрон

У глупу, так... От зараз

Бахметиків мені ти покажи.

Я й помацки коня пізнаю...

Жид

Добре...

А ліпше б тут підночувать...

Сохрон (нетерпляче)

От жид!

Кажу ж, що ні, що не зостанусь зроду,

А він своє...

Жид

Я падаю до ніг...

Вмить до послуг... (Повернувся йти.)

Сохрон (за ним)

Клади ж ціну помірну...

ВИХІД ІХ

Ті ж без жида й Сохрона.

Степан

Моя черга... Шість сотень злотих кіп!

Шляхтич перший

Накрив горбом... Ану, скачи, пся матір!

Голос перший

Ну й гра, як чорт...

Голос другий

А програє, як хлоп!

Шляхтич другий

Палений грач!

Охрім

Процвиндрив силу пеців!

Голоси

Дванадцять! Сім!!

Шляхтич другий

А в мене двадцять!

Голоси

Взяв!

Степан (блідий, тремтить, б'є кулаком)

А! Пекло! Гинь!!

Панна перша (заграє)

На мене став-но, пане!

Степан

Ей, к бісу! Геть! (Одпихає.)

Панна перша (набік, обходячи)

У, бидло!

Охрім

Став рівніш!

Дівчина (в українському уборі)

Хай пан не гра... Тут виграти не можна...

Степан (дико сміється)

Ага! Метці?

Дівчина

Не знаю... я мовчу...

Тільки не грай, он прислухають...

Степан. Пізно!..

Остатні ось дукати... Тілько три!

Голоси

Чи ж пан умер?.. Чи ставить що до кону?

Степан

Ось тут в руці! (Кида кості.)

Голоси

Аж двадцять три!

Шляхтич перший

Пан ма!

Шляхтич другий

Ха-ха-ха-ха! На це число й три пеца!

Охрім

Е, брате, зле! Якраз настав твій пас,

А ти спустив...

Степан

На посміх! Глум, та й годі!

(До себе.)

Що тут чинить? Фортуна надійшла,

Немає чим за хвіст її вхопити...

Ні шеляга... крім жовтяків шести...

В Сохрона б то позичити? Так зроду

На гру не дасть... та й мало з ним... А жид?

Кий біс!

Голоси

Що ж пан? Здоровий кін на столі!!

Степан

А! Пропадай! До пеців ще й коня!

Шляхтич другий

Чи добрий кінь?

Шляхтич перший (регоче)

З гори біжить за вітром?

Степан

Та, пане, тут такого скрізь нема...

Взяв з-під паші... дукатів з сотню вартий!..

Охрім

Степану я повірю...

Шляхтич другий

Ну, то йде!

Голоси

Сімнадцять! Ой?!

Степан (несамовито)

У мене двадцять двоє!!

Шляхтич перший

Ось двадцять три!

Охрім

Пропав турецький кінь!

Степан

Шельмовство! (Схоплюється.)

Шляхтич перший

Цо-о?

Охрім

Та то проклін до лиха...

Степан (чуло)

Ох, коню мій, товариш дорогий!

Не виручив... а виручав повсюди,

І я тебе, незрадного, продав

За мить одну пекельного завзяття!

А, сатано! На хвилоньку єдину

Їх одурить... І, може, все верну?

Щось серце рве і б'є в виски... Панове!

Дозвольте ще поставить ставок з п'ять.

Моє добро зашито все в саквах...

Не хочеться переривать...

Шляхтич перший

А хто

Поручиться за пана?

Степан (запальчиво)

Честь і гонор!

Охрім

Та ще і я!

Степан

Ой доле, виручай!

Грають тихо.

ВИХІД Х

Ті ж і Сохрон з жидом.

Сохрон

Так, коли хоч,- п'ять сотен польських злотих;

За другого ж не більш як сотен три...

Жид

Вельможний пан ласкавий, дуже мало.

Той кінь гнідий - під гетьмана... антик,

Ціни нема! Ой вей, як лицар сяде,

То закрасить Україну цілком!

Сохрон

Ти язиком не ляпай тут багато

І не бари часу мені... не дам

І шеляга тобі я більше... Хочеш -

Бери мерщій... Ось золото! (Висипа на руку.)

Жид

Ой-ой!

Хоч дешево... а пану маю скинуть,

Бо лицаря такого скрізь нема!

Сохрон

Ну, ну, не гай! Ось маєш всенькі гроші

За два коня...

Жид (лічить)

Так вірно!

Сохрон

А тепер

Скажи мерщій сідлати їх, бо їду...

Жид

Та, може б, пан спочив...

Сохрон (грізно)

Уб'ю, як пса!

Жид

Біжу! (Набік.) Нехай його мордує маму!

Сохрон