Читати книгу - "Суперечка на кохання. Отримати доньку тренера, Ася Сергєєва"

Михайло 

- Вона запала на мене. Слинки капали на її білі кросівки!

Назар сміється, Арс закочує очі, ніби я все вигадую.

- Серйозно кажу. Як витріщила свої великі карі очі. І давай від захвату довгими віями плескати. Та вона навіть ахнула. Уявляєте? Як побачила мене після душу, трохи свідомість не втратила.

- Міхо, вона і на нас ошелешено подивилася. Теж сподобались? - ясна річ, Назар претендує на моє місце завойовника.

Але я такий один. Інших ведмедів немає. Як і інших голкіперів, захисників воріт.

Поки команда товчеться посеред поля, займаючи позиції. Важливою ходою йду до воріт. Як завжди, з ними вітаюся. Тут моя територія. Нехай що хочуть кажуть, але від мене найбільше залежать результати матчів.

У середині тренування Самвел Маратович оголошує перерву. Ми збираємося біля лавок, п'ємо воду, витираємо від поту лоби. Друзі встигають приколюватись, обговорювати вчорашні розбірки у клубі. Той рідкісний випадок, коли я там був і все пам'ятаю, але мовчу, спостерігаючи за наближенням дивної Аліни. Нашої новенької адміністраторки.

Мені багато в ній незрозумілого. Як потрапила сюди? Чи є їй вісімнадцять? І що це було взагалі біля роздягальні? То очей не зводить, то руки зібралась відкушувати.

Ото вже дивачка.

Але друзі мають рацію, є на що подивитися. У Аліни не дуже коротка спідниця, добре видно стрункі ніжки. Вона невисока, мені до плеча. Відразу кидається в очі пекучо-чорне волосся, воно у неї трохи завивається. Зараз дівчина зібрала його шпилькою. А після падіння з полицею, кумедно виглядала з піднятими навколо голови завитками. У ній відчувається суміш з чимось східним, і навіть нагадує когось…

- Міхо, дивись, дівчина до тебе поспішає, - Ілля киває на Аліну, здається, прямує саме до нас.

- Попросить футболку зняти? - запитує і регоче Назар.

- Я ще подумаю, а то на всіх Алін не розірвуся ж, - поки не вирішив, чи потрібен мені взагалі цей зв'язок.

Стервозні та зухвалі дівчата мене не приваблюють. З ними морочитися треба, носом крутять, несуть себе занадто. А для зустрічей мені вистачає подружок. Я вільний Ведмідь, і змінювати це не збираюся.

Тим часом Аліна дісталася до нас. Повз мене проходить, невдоволено хмурячись.

От тобі й маєш! І що я їй зробити встиг? Не я ж її розглядав в одних плавках.

Спостерігаю, як дівчина наближається до тренера. Її дупка привабливо виглядає в спідниці. Якщо довше подумати, то я б не проти подивитися на неї в одних плавках.

Тренер бере з рук адміністратора якийсь документ і ручку. Ставить підпис. Потім щось дивне відбувається…

Наш Самвел Маратович одружений багато років, він здавався порядним сім'янином. Ми любимо їсти від його дружини пироги. А зараз він так з легкістю бере і гладить по плечу дівчину. Аліна махає головою, тренер її заспокоює, обіймає за талію. Вона йому комір поправляє на сорочці. Прямо усі-пусі, що діється.

Ми стоїмо з хлопцями очманілі.

Ось такі новини! Безневинними оченятами плескала, заливалася рум'янцем, а сама-то, сама зазіхнула на велику рибу. Наш тренер їй годиться в татусі! Старувата рибка, як на мене.

Самвел Маратович підводить нову адміністраторку до нас. Підозріло посміхається. Півгодини тому в мене кидався рупором, тепер нічого. Чоловік цвіте.

- Аліна просила не видавати, але я вирішив, що все одно співробітники клубу вже знають…

- Ну ви даєте! - не витримую, на Аліну тепер навіть глянути не хочеться, вона перетворилася в моїх очах на безбарвне ніщо.

Тренер знизує плечима.

- Давати не даю, надавався. Лише хотів повідомити. Моя донька буде тимчасово в клубі працювати. Ось, моя Аліна, - показує на брюнетку, схожу частково на нього. - Дивіться, без жартів ваших. Мені донька відразу про все повідомить.

- У вас тепер очей стане вдвічі більше, - підколює тренера Артем.

- А для деяких і вдесятеро. Не розслабляймось, орли. Татко все скрізь бачить, - і двома пальцями в повітрі поводив, навпроти мене затримавшись.

- Тату, ну я піду? - запитує дівчина.

- На роботі Самвел Маратович, - поправляє донечку. - Іди, іди, - відправляє.

Чекаємо, поки тренер відійде до свого крісла на узвишші. Потрібна термінова нарада.

- Як же так? Ми бачили тільки Карину. Звідки Аліна взялася? - я більше всіх перебуваю в подиві.

Вдень вона незнайомка для всіх. Приймаю за коханку тренера. І ось вже виявляється, вона його донька. Що за чортівня? Не дівчисько, а заморський клубок!

- Я завжди знав, що у Самвела дві доньки, - взагалі не дивується Ілля.

- Я теж, але молодшу не пам'ятаю.

- От і не пам'ятай собі далі, - мене дружньо поплескує Арс по плечу. - Не раджу з нею заводити інтрижку. Та й помітно, що вона той ще міцний горішок.

- Еге, ще захочеш її вразити торсом, то батьку на тебе поскаржиться. Тоді тренер закопає тебе прямо тут, на нашому футбольному полі, - Назар киває у бік тренерського трону.

- Ви чого, геть з дуба впали? Я збирався, чи що? Вона сама підкралася до роздягальні. Нехай Самвел Маратович краще виховує донечку!

До воріт повертаюся вкрай спантеличений. Перший же пас повз рук пролітає. Тренер, звичайно ж, кричить. А я дивлюся на нього, і бачу в ньому його доньку Аліну. До кінця тренування марення не проходить…