Читати книгу - "Звук Думки: Медитації на уявних звуках, Mr AnNiBa"

    І саме в момент найбільшої концентрації звуку, що породжується співрозмовником, Вашої уваги та емоцій Ви отримаєте відповідь на поставлене Вами питання. Ви почуєте відповідь серед шуму, гуркоту, клекотіння, завивання співрозмовника. Вона буде досить розбірливою, щоб у Вас не залишалося сумніву, що Вам відповіли на Ваше запитання.

    Досягнення апогею діалогу потребує опанування техніки його побудови. У когось виходить отримати бажаний результат вже з першої спроби, комусь треба витратити кілька. Але я впевнено стверджую, що опанування цієї техніки доступно абсолютно кожній людині, і не вимагає ніяких надзусиль з її боку.

Вибір співрозмовника

    В цій книзі читачам рекомендується список з десяти основних (базових) співрозмовників для медитацій. Рекомендую спочатку опанувати вміння вести діалог саме з цими співрозмовниками. Також бажано саме в такій послідовності, як вони розміщені в цій книзі.

   Умовно список можна поділити на три групи: космос, місце приєднання земної пуповини та матеріальні стихії, але стихія землі поділена на п’ять складових, кожна з яких представляє окремий пласт стихії землі.

    Читач має усвідомлювати, що запропоновані співрозмовники мають вузьку спеціалізацію. Жоден з них не може слугувати каналом отримання відповідей на будь-які питання, кожен з них є «спеціалістом» у своїй сфері. І саме питання, що відносяться до його сфери, рекомендується піднімати у діалозі з тим чи іншим співрозмовником

   Кожному співрозмовнику присвячений окремий розділ книги. В них розкривається природа співрозмовника, його роль в структурі світобудови та системі зв’язку людина – аватар, сфера його відповідальності, питання, які варто піднімати в діалозі з ним.  Крім того, висвітлюються нюанси підготовки та безпосередньо діалогу з тим чи іншим співрозмовником.

Приклади діалогів

     Одразу акцентую увагу читачів на те, що наведені в цій книзі діалоги з десятьма співрозмовниками є лише прикладами медитацій, навіть не шаблонами. Читач має змогу створити свою власну конструкцію діалогу. Більше того, такий підхід буде для читача більш легким шляхом опанування практик цієї книги. Справа в тому, що наші техніки потребують практично повної звукоізоляції місця проведення медитації. Це виключає можливість використання аудіо файлу із записом діалогу в якості супроводу медитації. Отже, перед практикуючим постає вибір: або запам’ятати приклад діалогу з цієї книги, або створити свій. Тут кожен вільний обирати на свій розсуд.

    Розуміючи ці складнощі, приклади діалогів для цієї книги складалися так, щоб полегшити їх вирішення. В кожен діалог вбудовані «реперні» фрази, які дисонують із загальною течією діалогу. Завдяки цьому контрасту, вони легше запам’ятовуються. Читач має можливість у себе в пам’яті вибудувати конструкцію діалогу за принципом «від фрази А до фрази B, від фрази B до фрази С…», закріпивши в пам’яті частини діалогу за конкретними  реперними фразами.

    Наприклад, до безглуздої фрази «Дощ – це завжди мокро» можна легко прив’язати частину діалогу з Водою, де йдеться про її проявлення у вигляді опадів. А до фрази з діалогу із Двигуном «Коли ти в останнє проходив техогляд?» - частину діалогу про важливість зовнішнього піклування для підтримки повноцінного функціоналу.

Задіяння в практиках нюху, дотику та смаку

    Це надзвичайно важливий момент. Під час діалогу сформуйте стійку звичку залучати до процесу медитації всі органи почуттів, наскільки це можливо.

   В процесі діалогу з Космосом намагайтеся кожною клітинкою вашої шкіри відчувати холод. Спілкуючись з вогнем – палючий жар та запах диму та гарі. Згадайте, як пахне ліс при підготовці до відповідної медитації…

  Максимальне залучення всіх центрів почуттів людини до конструкції діалогу зробить його надзвичайно реалістичним. Це позначиться на легкості підтримки концентрації уваги та здатності піднімати рівень Ваших емоцій безпосередньо в процесі діалогу. У разі, якщо Вам вдається залучити лише слух та зір, досягнення позитивних результатів вимагатиме кратно більших зусиль. Кожен  додатковий орган почуттів, що вдалося підключити до діалогу в геометричній прогресії спрощує Ваше завдання.

    В цьому місці буде доречно рекомендувати Вашій увазі чудові практики з розвитку уявного почуття дотику, представлені в книзі Роберта Брюса «Астральна проекція»:

   “Уявіть, як м’який пензель ніжно лоскоче підошви ваших ніг, ніби малює легкі візерунки. Зосередьтеся на відчутті, дозволяючи йому наростати і розповсюджуватись по всьому тілу.”[2]

Коли і як формулювати своє питання?

    Читач має розуміти, що питання він ставить самому собі. І відповідь на нього він вже знає. Залишилось тільки донести її до відома аватара. Отже, оскільки співбесідник не потребує часу на обдумування відповіді, ставити питання доречно безпосередньо в той момент, коли очікуєш отримати на нього відповідь. Тобто, ми запитуємо в той момент, коли звук набув максимальної сили та гучності, а ваші емоції розігріті до максимуму.

   В своїй яві так голосно, як тільки можете собі уявити, перекрикуючи звук, що походить від співбесідника, прокричить Ваше питання. Адресуйте його іншій стороні діалогу. І одразу уважно вслухуйтеся в звук медитації, підтримуючи на максимумі його силу та гучність.