Читати книгу - "Шви помсти , Anna O"

Глава 2 : Клеймо слабкого

"Ти не станеш жертвою . Тебе зроблять нею"

 

 

Шкільний туалет, перерва

Ерік стояв перед дзеркалом, задихаючись. Руки тремтіли, волога серветка у пальцях була зім'ята і вся в чорнилі. Він намагався стерти напис на лобі, але маркер в'ївся в шкіру.

"ФРІК"

Літери здавалися глибшими, ніж просто написані на тілі. Вони врізалися в нього зсередини.

Він трув так сильно, що шкіра запекла, розійшлася, а тонка цівка крові потекла вниз по носі. Та навіть вона не змила цього клейма.

За дверима лунав сміх.

Його сміх.

Майкл.

-- Може, його дійсно треба віддати в цирк?

Фріки люблять цирк, правда ж? Майкл.-- сміявся

-- Або в музей виродків, підтримала його Грейс. — Там йому буде комфортніше.

Сміх знову пронісся коридором.

Ерік стиснув кулаки.

Ненавиджу.

Він повільно підняв голову. Подивився на своє відображення.

Бліда шкіра.

Темні очі, в яких щось кипіло.

Губи, стиснуті так міцно, що побіліли.

Він не плакав.

Плакати означало дати їм те, чого вони хотіли.

Але вони вже взяли все.

Вони завжди відводили погляд.

Раніше він думав, що може цього не бути.Але вони вже взяли все.

Його рюкзак валявся на підлозі туалету. Його витрусили у їдальні, і їжа, яку він купив, змішалася з брудом. Швидше за все, в зошитах тепер сліди чиїхось черевиків. Вчителі? Вони просто відводили погляд.

Вони завжди відводили погляд.

Раніше він думав, що може цього не бути.

У дитинстві він мав Ріку. Вони разом каталися на велосипедах, сиділи годинами в парку, ділилися таємницями. Але потім прийшла Дженніфер. Ріка захотіла бути схожою на неї. Хотіла бути серед "них". І коли Дженніфер сказала їй посміятися з Еріка вона посміялася.

Клеймо слабкого.

Він згадував її очі, коли Майкл вдарив його в живіт вперше.

Вона нічого не зробила.

Ніхто не зробив.

Їм було байдуже.

Але йому вже теж.

Він вийшов з туалету. Його чекали.

Майкл широко посміхнувся.

О, наше опудало вилізло. Як там, поглянув на себе? Сподобалось?

Ерік не відповів.

-- Гей, я з тобою говорю, виродку! — Майкл штовхнув його в плече.

Ерік похитнувся.Дай йому спокій, хтось пробурмотів. Кароліна. Вона тихо дивилася, не втручаючись.

-- Ага, а то він іще заплаче, Грейс. пирхнула

-- Та ні, я думаю, його варто підбадьорити!

Майкл схопив його за комір і притиснув до шафки.

Біль віддався в спині.

-- Що, фрік, знову мовчиш? - Майкл прицілився і вдарив його в живіт.

Повітря вирвалося з легенів, Ерік захрипів, зігнувся.

Удар в ребра .

Ще один.

Дженніфер стояла поруч. Дивилася. Усміхалася.

Вона теж сміялася.

Ерік лежав на підлозі, а вони йшли, весело розмовляючи.

Він відчував металевий присмак крові на губах.

Підняв руку. Торкнувся губ. Кров.

Його пальці розтиснулися.

Ніхто не допоміг йому. Ніхто ніколи не допоможе.

Але одного дня він змусить їх заплатити.Коли прийде час, він візьме їхні частини. І вони більше не будуть сміятися.

 

 

 

 

 

 

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍