Читати книгу - "Шлях митця. Духовна дорога до примноження творчості"

Цього тижня ви, ймовірно, переживатимете непростий процес зміни самооцінки. Есе, завдання і вправи цього розділу допоможуть вам зануритися у стан продуктивного самоаналізу і підготуватися до нового самоусвідомлення. Це може виявитися для вас водночас і дуже складним, і дуже захопливим завданням. Увага: обов’язково виконайте вправу з утримання від читання!

Чесні зміни

Коли ми використовуємо метод написання ранкових сторінок під час творчого відновлення, то поступово починаємо відрізняти справжні почуття, які ми зазвичай від усіх приховуємо, від формальних — тих, які ми виявляємо на людях. Почуття для загалу ми зазвичай позначаємо загальною фразою на кшталт «Все нормально, (втрата роботи, зрада коханої, смерть батька...) не така вже й трагедія».

Що саме ми маємо на увазі, коли говоримо «все нормально»? Ранкові сторінки змушують нас описувати все в деталях. «Все нормально» означає, що ви змирилися? Прийняли щось як невідворотне? Може, це означає, що вас це не зачепило? Ви прибиті горем? Чи, мабуть, почуваєтесь задоволеними і радісними? Що це означає?

У кожної картини власний шлях розвитку... Коли картина завершена, сюжет сам з'являється на поверхні.

Вільям Базіотіс

«Все нормально», — це для більшості з нас дуже узагальнена фраза. Насправді часто за нею ховається безліч бентежних почуттів і гострий біль втрати. Формально з нами «все нормально», але чи це насправді так?

Підґрунтям успішного творчого відновлення є обіцянка зняти цю маску фальші, обіцянка перестати говорити «все нормально», якщо насправді все зовсім не так. Ранкові сторінки змушують нас відповідати на запитання: «А що ще тебе турбує?».

Я не один рік мала нагоду спостерігати за людьми, які вели ранкові сторінки, і помітила, що багато хто починає ставитися до цього завдання абияк або й припиняє його виконувати, щойно має відкритися щось неприємне. Наприклад, якщо ми страшенно сердимося, але не хочемо в цьому зізнаватися, то зазвичай говоримо, що у нас «все нормально». Ранкові сторінки не дозволяють нам так ухилятися від чесної відповіді. Ось ми і намагаємося уникати їх.

Якщо у нас закрадається підозра, що коханий з нами не зовсім чесний, то ранкові сторінки неодмінно винесуть наше хвилювання на поверхню — а разом з ним і відповідальність таки наважитися на неприємну розмову. Замість того, щоб відверто, не криючись, з’ясувати всі питання, ми вирішуємо перестати вести проблемні ранкові сторінки.

А якщо, навпаки, ми несподівано по вуха закохалися, то ранкові сторінки знову можуть нас лякати. Нам же так не хочеться проколювати делікатну яскраву бульбашку нашого щастя! Набагато приємніше перебувати в морі блаженства, де існуємо лише «ми», аніж чути нагадування про те, що «ми» — це і є «я», просто тимчасово засліплений.

Простими словами, будь-які сильні почуття, що з їх чесним аналізом чудово дають лад ранкові сторінки, часто підштовхують нас перестати виконувати цю вправу взагалі.

Тут можна провести паралель зі спортсменом, який дратується, коли не пробігає потрібну кількість кілометрів, бо ми, звикнувши вести ранкові сторінки, також помічатимемо роздратування, якщо занедбаємо це заняття. Виникне неабияка спокуса поміняти місцями причину і наслідок: «У мене був надто кепський настрій, щоб щось писати», — пояснюємо ми, хоча натомість мали б сказати: «Я не писав сьогодні ранкових сторінок, тому почуваюся кепсько».

Якщо вести ранкові сторінки протягом певного періоду часу, вони почнуть діяти на нас, наче духовна хіропрактика, змінюючи нашу систему цінностей. Якщо ми відхилимося вправо або вліво від курсу, що веде до нашої персональної істини, сторінки підкажуть, що потрібно вирівняти курс. Ми помітимо це відхилення і повернемося на правильний шлях — нам бо уже так набридло вислуховувати внутрішній голос, що кричить до нас зі сторінок!

«Залишайся вірним собі», — кажуть сторінки, щоразу наголошуючи на цьому «собі». Саме завдяки ранковим сторінкам Міккі, художниця за фахом, вперше усвідомила, що хоче написати комедію. Не дивно, що всі її друзі були письменниками. Виявляється, у неї також був письменницький хист!

Чехов радив: якщо ви хочете займатися творчістю, займіться спочатку своїм життям. Іншими словами, перш ніж перейматися самовираженням, потрібно спочатку подбати про те, щоб було що виражати. Це і є завданням ранкових сторінок. «Особисто я почуваюся так і так... а ще ось так... і так... Може, збоку це дивно виглядає, але я почуваюся саме так».

Позбавтеся від чогось непотрібного у своєму житті. Зламайте звичку. Зробіть щось таке, що змусить вас почуватися невпевнено.

П'єро Ферруччі

Процес пошуку себе неминуче складається не лише зі знахідок, але і з утрат. Ми пізнаємо свої межі, і вони відділяють нас від нашого оточення. Звільняючи від зовнішніх впливів своє сприйняття, ми позбуваємося хибних уявлень. А позбавляючись від невизначеності, ми позбавляємося ілюзій. Світ навколо стає яснішим, і ця ясність породжує зміни.

«На цій роботі у мене більше немає простору для розвитку», — говорять нам ранкові сторінки. Спочатку ці слова нас стривожать. З часом вони стануть закликом до дії, а згодом і планом дій.

«Я нещаслива в шлюбі», — кажуть сторінки.