Читати книгу - "Вибрані твори. Том III"

Я чекала на вас сьогодні зранку, Доллі. Невже ви не догадалися про це?

Казенс (сідаючи поруч неї). Я дуже шкодую. Але я допіру закінчив перший сніданок.

Сара. А ми допіру закінчили другий сніданок.

Барбара. Ви знову, як звичайно, погано провели ніч?

Казенс. Ні, я добре провів ніч. Це, справді, була одна з моїх найнезвичайніших ночей.

Барбара. На зборах.

Казенс. Ні, після зборів.

Леді Брітомарт. Ви мали піти спати після зборів. А що ви робили?

Казенс. Пив.

Леді Брітомарт, Сара, Барбара, Ломакс (водночас). Адольфе! Доллі! Доллі! От тобі й на!

Леді Брітомарт. Чи можна спитати, що ви пили?

Казенс. Якийсь проклятий ґатунок іспанського бургундського з ґарантією, що воно без алкоголю; справжнє бурґундське для тверезих. Та природна кількість алкоголю, що є в ньому, дозволяє не додавати нічого більш.

Барбара. Ви жартуєте, Доллі?

Казенс (терпляче). Ні. Я просто гуляв усю ніч з тим, кого офіційно вважають за голову цього дому, ось і все.

Леді Брітомарт. Андрю вас напоїв?

Казенс. Ні, він тільки заплатив за вино. Я вважаю, що мене сп’янив Діоніс. (Звертаючися до Барбари). Я казав вам, що я одержимий.

Леді Брітомарт. Ви й зараз не цілком тверезий. Ідіть додому й одразу лягайте в ліжко.

Казенс. Я ніколи до цього часу не насмілювався чимось докоряти вам, леді Брітомарт, але як могли ви вийти заміж за князя темряви?

Леді Брітомарт. Далеко краще було вийти за нього заміж, аніж напиватися разом із ним. До речі, це новий талант у Андрю, раніше він не пив.

Казенс. Він і тепер не п’є. Він тільки сидів біля мене, докінчуючи руйнувати всі мої моральні основи, викорінюючи мої переконання, купуючи мою душу. Він вас любить, Барбаро, тому він такий небезпечний для мене!

Барбара. Що це важить, Доллі? Є далеко вища любов й далеко вищі мрії, аніж мрії біля родинного вогнища. Ви це напевно знаєте, чи не так?

Казенс. Так! У цьому ми сходимося. Я це знаю. Я в це вірю. Неспроможний перемогти мене на бойовищі цих високих ідей, він, мабуть, мене розважатиме деякий час; але не здолає глибше мене захопити, дарма, що дужий.

Барбара. Дотримуйтеся цих переконань, і все закінчиться добре. Тепер розкажіть мені, що було на зборах.

Казенс. Це були надзвичайні збори. Місіс Бейнз ледве не вмерла з хвилювання. Дженні Гілл цілком збожеволіла з істерії. Князь темряви грав на тромбоні, як божевільний, і ревіння мідного інструмента звучало, ніби регіт тих, що засуджені на довічні муки. Тут же було сто сімнадцять випадків навернення грішників. Вони молилися так щиро й вдячно за Боджера й анонімного благодійника, що пожертвував п’ять тисяч фунтів! Ваш батько не хотів, щоб його ім’я стало відоме.

Ломакс. Це було шляхетно з боку старого. Більшість людей прагнула б реклами.

Казенс. Він сказав, що всі добродійні установи накинулися б на нього, як круки на поле бою, коли б він назвав своє ім’я.

Леді Брітомарт. Це характерно для Андрю. Він ніколи не зробить шляхетного вчинку, не пояснивши його нешляхетним мотивом.

Казенс. Він переконав мене, що я все своє життя робив недобре через добру спонуку.

Леді Брітомарт. Адольфе, тепер, коли Барбара покинула Армію Спасіння, вам теж слід було б вийти з неї. Я не хочу, щоб ви грали на барабані по вулицях.

Казенс. Ваш наказ уже виконано, леді Брітомарт.

Барбара. Доллі, чи ставилися ви коли-небудь до цього серйозно? Чи вступили б ви до Армії Спасіння, коли б не зустріли мене?

Казенс (нещиро). Ну гм... ну... можливо, як колекціонер різних релігій.

Ломакс (хитро). Проте не як барабанник, чи не так? Ви дуже розумна, прониклива людина, Доллі, і ви повинні були бачити, що у всьому цьому є багато безглуздого!

Леді Брітомарт. Якщо ви хочете верзти дурниці, то робіть це як доросла людина, а не як школяр.

Ломакс (розгубившись). Але ж дурниці лишаються дурницями, незалежно від віку того, хто говорить.

Леді Брітомарт. В Англії в пристойному товаристві, Чарлзе, люди всякого віку верзуть дурниці, повторюючи нікчемні афоризми з мудрим виглядом. А школярі особливою говіркою виголошують власні афоризми, як це робите ви. Коли вони доходять вашого віку й дістають посаду особистих секретарів міністрів або щось до того подібне, вони залишають свій жарґон і запозичають свої афоризми з «Спектейтора» або «Таймса». Найкраще довіртеся «Тайм-сові». Ви помітите, що й «Таймс» верзе чимало нісенітниць, але принаймні стиль цієї газети цілком пристойний.

Ломакс (незадоволений). Ви маєте такі тверді принципи, леді Брітомарт.

Леді Брітомарт. Дурниці. (Входить Моррісон). У чому річ?

Моррісон. Дозвольте доповісти міледі, що містер Андершафт щойно під’їхав.

Леді Брітомарт. Добре! Просіть! (Моррісон вагається). Що з вами?

Моррісон. Чи повинен я доповідати про нього міледі, чи вважається, що він тут у себе вдома?

Леді Брітомарт. Доповідайте.

Моррісон. Дякую, міледі. Сподіваюся, ви не гніваєтеся, що я про це спитав? Становище до деякої міри цілком незвичайне для мене.

Леді Брітомарт. Чудово. Ідіть і просіть його сюди.

Моррісон. Дякую вам, міледі. (Виходить).

Леді Брітомарт. Діти, підіть і одягніться! (Сара й Барбара йдуть нагору, щоб одягнутися для виходу). Чарлзе, підіть і скажіть Стівенові, щоб він за п’ять хвилин був тут, ви знайдете його у вітальні! (Чарлз виходить). Адольфе, накажіть, щоб екіпаж подали за п’ятнадцять хвилин! (Адольф виходить).

Моррісон (в дверях). Містер Андершафт.

Андершафт входить, Моррісон виходить.

Андершафт. Ви на самоті! Як це добре.

Леді Брітомарт (підводиться). Не будьте сентиментальні, Андрю. Сідайте. (Вона сідає на канапі, він сідає поруч неї. Вона, не давши йому перевести дух, одразу починає з питання, що її цікавить). Сара мусить одержати вісімсот фунтів на рік, поки Чарлз Ломакс не одержить своєї спадщини. Барбарі потрібна буде більша сума, та ще постійна, бо Адольф не має жодного майна.

Андершафт (скорившись долі). Добре, люба, я подбаю про це. Ще щось? Для вас особисто, наприклад?

Леді Брітомарт. Я хочу поговорити з вами про Стівена.

Андершафт (утомлено). Не треба, люба, Стівен мене не цікавить!

Леді Брітомарт. Але він цікавить мене. Адже це наш син.

Андершафт. Ви цього певні? Він примусив нас народити його на світ, але насправді він дуже невдало вибрав собі батьків. Я не бачу в ньому жодної подібности до мене, а ще менше до вас.

Леді Брітомарт. Андрю, Стівен чудовий син і надзвичайно урівноважений, здібний і шляхетний юнак. Ви просто намагаєтеся знайти привід позбавити його спадщини.

Андершафт. Моя люба Бідді, його позбавляє спадщини традиція роду Андершафтів. З мого боку було б нечесно лишати