Читати книгу - "Невситимі, Анна Мавченко"

- Зрозуміло, – схилила голову, зацикливши погляд на комасі, що повільно повзла по зеленому стеблу кульбаби.

- Бережи себе, – долинуло схвильоване від Марфи.

- Прощавай! – кинула на прощання, задумливо поплентавши до лісу.

Хотілося побути на самоті, обдумати все почуте і зробити остаточне рішення. А для цього найкраще підходить мій маленький будинок на дереві.