Читати книгу - "Мистецтво мріяти. Як отримати те, чого насправді бажаєш"

ви робитимете наприкінці кожного дня і які ми назвемо щоденником дій та почуттів. Він допоможе відстежувати ваші досягнення на шляху до мети, вашою власною рукою фіксуватиме всі злети й падіння та збиратиме непохитні докази того, що ваш поступ не залежить від настрою.

Можете вести цей щоденник у такому ж блокноті, як «зошит важких часів», або, зрештою, підійде будь-який. Угорі кожної сторінки напишіть заголовки трьох стовпчиків:

ДАТА

ЩО Я ЗРОБИВ (-ЛА)

ЯК Я ПОЧУВАВСЯ (-ЛАСЬ)

Від сьогодні, працюючи з книжкою, стисло занотовуйте кожного вечора, що ви зробили цього дня, – якими б незначними й неважливими не здавалися ваші дії. Ви можете почати із запису «Обрав мету» або «Завів „зошит важких часів“». Коли ви складете план дій і почнете рухатися до своєї мети, будете занотовувати такі речі, як зроблені телефонні дзвінки, надіслані листи, похід до бібліотеки чи центру зайнятості, корисна розмова з другом, сторінка або хоч абзац статті чи дисертації, котру ви маєте написати. Навіть купівля блокнота, марок чи пари нових черевиків для співбесіди – достатньо важлива подія, щоб її зафіксувати.

Якщо ви вважаєте, що не зробили нічого, що могло б наблизити вас до мети, просто напишіть, чим ви займалися цього дня. У вашому блокноті не має бути слова «Нічого». Занотуйте будь-що: «Оплатив рахунки», «Прибрав у будинку», «Ходив до кіно» або «Валявся в ліжку весь день і сам з’їв цілу піцу». Ви маєте почати розуміти, що тепер, коли у вас є мета, усе ваше життя веде до неї. Навіть те, що здається кроком назад, має своєрідний позитивний ефект і виконує певну важливу функцію. Можливо, ви працювали надто тяжко, і вам потрібен відпочинок. Може, ви налякані. А може, розбишака всередині вас хоче сьогодні гарненько повеселитися. Можливо, ви хочете себе нагородити. Це нормально. Просто занотуйте, що ви зробили. І не судіть та не оцінюйте своїх учинків.

У стовпчику під назвою «Як я почувався» ви можете записати: «Чудово», «Безнадійно», «Здавалося, я ось-ось піднімуся ще на одну сходинку», «Було страшно», «Було нудно», «Злився на те, скільки часу я змарнував до цього» або навіть «Усе остогидло».

Знову повторюю: не оцінюйте своїх почуттів. Просто опишіть їх якомога точніше й відвертіше.

Навіть якщо ви ніколи раніше не вели щоденника, з цим упоратися дуже легко: для нього треба лише кілька хвилин і кілька слів кожного вечора. Але постарайтеся зробити це регулярною звичкою. Чим сумлінніше ви його вестимете, тим більше відкриттів на вас чекає.

Одна з цілей щоденника дій та почуттів – просто фіксувати ваші досягнення. Ви навіть не уявляєте, наскільки це важливо. У більшості з нас вельми викривлене уявлення про те, як робляться справи в цьому світі. Ми вважаємо, що досягнення є результатом лише певних видатних учинків. У нашій уяві герої крокують до мети в семимильних чоботях: пишуть романи-бестселери за три місяці, будують бізнес-імперії за одну ніч, стають зірками й оком не змигнувши – а це хибний шлях до болісно нереалістичних очікувань від себе. Такі уявлення шкідливі й дуже далекі від реальності. Видатні вчинки складаються з маленьких, послідовних дій, і саме їх треба навчитися цінувати та підтримувати.

У нас часто виникає відчуття, ніби ми не зробили нічого, коли насправді зробили багато. І це тому, що наші вчинки здаються не вартими уваги – мовляв, це така дрібниця, що не «рахується». Але то неправда. Так само як кожен стібок важливий для закінчення сукні, а цеглина чи цвях – для спорудження будинку, кожна помилка допомагає зрозуміти, як слід діяти правильно. Чітко спрямована дія, якою б малою вона не була, наближає до мети. Записування своїх учинків дає можливість усвідомити, що ви це таки зробили, і побачити, як маленькі кроки разом дають певний результат.

Друга мета щоденника – дати вам зрозуміти, чи пов’язані між собою ваші почуття і дії. Ви з’ясуєте, що вони співвідносяться досить непослідовно, непередбачувано, без явного причиново-наслідкового зв’язку. Досить часто ви здатні діяти однаково ефективно і коли почуваєтеся кепсько, і коли сяєте від радощів. Почавши вести цей щоденник, я відкрила для себе, що частенько досягала найменшого прогресу в ті дні, коли в мене був особливо піднесений настрій, адже була надто зайнята тим, що святкувала, стукала по дереву, аби не зурочити, міркувала, як довго триватиме ця щаслива пора, тощо. Я також з’ясувала, що за періодами цілковитої зневіри обов’язково наставав ривок уперед чи приходило натхнення. Коли вам погано, складно високо оцінити зроблене. Навіть маючи незаперечні докази власного поступу, вам тоді важко тріумфувати. Ось чому об’єктивне фіксування ваших дій настільки важливе. Щоденні записи наочно демонструватимуть ваші здобутки – той справжній прогрес, який можна побачити і яким можна насолодитися незалежно від вашого настрою.

Ви людина і не здатні постійно бути в гарному настрої, та й не повинні. Ви не можете завжди бути дисциплінованою і не мусите цього робити. Усе одно вам під силу досягти того, чого хочете, й отримати насолоду від процесу. Вам страшно чи ви сердиті? Лякайтеся. Гнівайтеся. Ваша самооцінка на нулі сьогодні? Не переймайтеся. Це не має значення. Подивіться в дзеркало й скажіть: «Я жахлива, я невдаха й потвора. З мене ніколи нічого не вийде». Поаплодуйте собі. Насолодіться вашими негативними відчуттями. А далі закочуйте рукави та беріться до справи.

Частина ІІІ

Засвоєння вмінь та навичок (І): Як спланувати шлях до мети

Важкі часи очищують розум так само, як гроза очищує повітря. Досхочу поскаржившись, ви відчуваєте, що гнітючий туман розсіюється, далекі речі стають близькими і ви готові розробляти стратегії, необхідні для досягнення мети. Коли ви зважитеся на перші реальні кроки в цьому напрямку, зрозумієте, чому було так важливо спершу проаналізувати вплив ваших емоцій на формування думки «Це неможливо зробити». Тому що зараз ви з’ясуєте, що це таки можливо.

Я реалістка, і це реалістична книжка. У ній ідеться не про повітряні замки, а про основи, плани та принципи архітектури й інженерної справи, за допомогою яких замки будують на землі. Але якщо тут є хоча б одна частина, яка справді схожа на розповіді про чудеса, зараз ви читаєте саме її.

Реальні дива, так я їх називаю.

Що у вас є на цей момент? Чітко визначена мета та список стратегічних проблем, які стоять на шляху. До кінця цієї частини ви матимете план, який крок за кроком наближатиме вас до мети, – місток дій, що пов’язує далеку мрію з ґанком вашого будинку. Іншими словами, ми почнемо перетворювати перешкоди на сходинки.

Як цього досягти? Чарівних паличок у реальному світі не існує, це правда. Але просто зараз у вас є два