Читати книгу - "Том 9"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Далекий вар. мелодії у Еалліної, № 35; парал. текст іншою мел. у Конощенка, II, № 70.
Та туман яром, туман яром, туман качається. (2)
Ой чую ж бо я через люди,— вражий син сміється. (2)
— Та чому, дівко, жита не жала?
— В недузі лежала. (2)
— Та чому, дівко, снопи малії?
— Бо тісно в’язала. (2)
— Та чому, дівко, копи низькії?
— Бо в долині клала. (2)
— Та чому, дівко, хата не біла?
— Видно, дубовая. (2)
— Та чому, дівко, заміж не вийшла?
— Видно, убогая. (2)
Ой хоча ж бо я убогая, возьмуть мене люде, (2)
а вже ж тобі, вражий козаче, пароньки не буде. (2)
Там за селом, там за селом цигани стояли, (2) поміж тими та циганами циганка-воріжка, (2) а до теї та циганочки битая доріжка. (2)
Ой до теї циганочки дівчина ходила, (2) вона ж тую циганочку вірнейко просила: (2)
— Ой циганочко-воріжейко, вчини мою волю, (2) ізчаруй того козачейка,
хай гине за мною. (2)
Ізчаруй йому руки й ногп. ще й карії очі, (2) щоб не ходив до іншої темнейкої ночі. (2)
Ой циганочка-воріжейка волейку вволила (2) та урізала русої коси, козака підкурила. (2)
Варіант мелодії: Kolberg. Wolyn, № 257. Інша мелодія в варіантах: А. Маркович в Зап. о Южной Руси Куліша, № 24; Рубець. Сб. у. п. СПб., 1870, вьш. 2, № 1; 100 її. у. п, № 21; Лисенко, II, № 19; VIII хор, № 7; Со-кальский. Русская нар. музыка, ст. 163. Парал. тексти без нот: Метл, 87, 88; Гільтебрандт, XXV (Кобрин-ськ. п.), СХХХІІІ (Берестейського п.); Z. D. Mat. etn. z okolic Pliskowa, № 168; Яворницький, № 273; Чуб, V, ст. 418, № 806.
Ой боже мій милостивий, який же я дурний став,— своя жінка, як калина, я чужую любить став.
Ой ніду я в темний ліс, нехай мене звір іззість!
В темнім лісі звірі грають, вони мене не займають.
Ой піду я понад море, нехай мене риба ззість!
Щука-риба в морі грає, вона мене не займає.
Вар. мелодії і тексту (II строфи): Kolberg. Chelmskie, II, № 18; парал. текст без нот: Чуб., V, ст. 357, № 700.— Йа встань, невістко, та бодай ти не встала!
Подій корови.
що від батька нагнала!
— Hex ті постоять, що від батька нагнала, я ті подою,
що у свекра застала.
— Ой цить, невістко, та не розпускай губи, візьму коцюбу, повибираю й зуби!
Чи ти, невістко, сьогодні приведяна, що вже третій день, як хата не метяна?
А я, молода, та стала хату мести, свекруха каже обідать в поле нести.
То я питаю:
— А де ж той плужок оре?
А вона каже:
— Hex тебе колька коле.
А я, молода, уміла відповісти:
— Hex того коле, кому понесу їсти.
Не молодого, що воли поганяє, тільки старого, що плужка підоймає.
Парал. тексти з інтими мелодіями: Ів. Колесса,
ст. 238; Kolberg. Wolyn, № 358. Без нот: Чуб., V, ст. 698, № 302.
Студія про цю пісню з указанням західнослов’янських варіантів у Довнара-Запольського, Песни пинчуков, ст. 178 і далі. Тексти з іншими мелодіями: Бігдай, № 476; Конощенко, II, № 91; без нот: Головацький, III, ч. 1, ст. 26, № 15; Rokossowska, № 35, ст. 182; Омельченко. Малор. п., собр. в окр. г. Павловска, в, II, ст. 8, № XLIV, Милорадович, ст. 120, № 24; Новицький в Сб. Харьк. истор.-фил. о-ва, т. VI, ст. 153; Довнар-Запольський, № 498; Грінченко, III, № 533 (там показані і інші паралелі); Гнєдич, № 968; Чуб., V, 890, № 461.
Ой темна нічка та не видная, та не видно ходити. (3)
Ой хорошая та дівчинойка, та не велять любити. (3)
Піють півні, піють другі, а я в коршмі п’ю, піють треті ще й четверті, я додому йду.
Піють треті ще й четверті, я додому йду» зустрічаю діверочка в вишневім саду.
— Ой братова-братовенька, братова моя, виготовив невірний друг на вас нагая.
— Діверочку, мій братічку, прошу ж я тебе, як буде мня мій друг бити — борони мене.
— Ой братова-братовенька, я вам догоджу, як буде вас мій брат бити, я ще й подержу.
Парал. текст з іншою мелодією: Kolberg. Wolyn,
№ 370. Без нот: Чуб, V, ст. 1035.
— Ой ци 1 був ти, сивий орле, в моїй стороні?
Ой ци тужить моя мила тепер по мені?
— Тужить вона, тужить вона, на ліжку лежить,
а правою рученькою за серце держить.
А лівою рученькою
підпирається,
вона ж свого миленького
сподівається.
Ой прилетів сивий орел та й сів на тину:
1 Чи.
— Скажу тобі, чужа мила, таку новину.
Приніс тобі, чужа мила, од милого вість, що твій милий з війська іде, буде в тебе гість.
Ой устала миленькая, як не лежала, слуги свої вірненькії норозбуджала.
— Уставайте, вірні слуги, запаліть свічі,
нехай же я миленького зобачу в вічі.
— Ой чого ж ти, мій миленький, на личку змарнів?
— Я без тебе, моя мила, світа не видів.
Ой чого ж ти, моя мила, на личку спала?
— За тобою, мій миленький, ночей не спала.
Варіанти мелодії: Коціпінський, № 13 і 14; П. Сокаль-ский. Малор. и белор. песни, № 24; Kolberg. Wolyn, № 229. Парал. тексти з інтими мелодіями: Kolberg. Ро-kucie, II, № 193; Wolyn, № 228; Конощенко, І, № 5; без пот: Метлинський, ст. 242; Гільтебрандт, XVI (з Кобрин-ського пов.); Zegota Pauli, І, ст. 164, №
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Том 9», після закриття браузера.