Читати книгу - "Теорія права і держави: Підручник."

ст. офіційна доктрина також спиралася на розуміння держави як апарату класового панування. Із середини XIX ст. в деяких цивілізованих державах Заходу у зв’язку з розвитком громадянського суспільства зменшується частка класового (соціально-групового) змісту сутності держави, соціальні суперечності втрачають антагоністичний характер, усе більшого значення набуває її загально соціальна сторона - завдання забезпечення суспільного блага, прав і свобод особи. У наші дні вона відіграє істотну роль у посткапіталістичних державах, де не стало чітко виражених класів, ліквідовано відчуження населення від засобів виробництва і результатів своєї праці, а також політичної, державної влади.

Так, Канада, Німеччина, Швеція, Швейцарія ілюструють збільшення обсягу соціальних справ, які виконує держава. Такий процес, хоч і повільно, відбувається і в постсоціалістичних державах, до яких належить і Україна.

Зміст діяльності держави набув нових якостей: 1) держава стала на шлях подолання суспільних суперечностей не насильством і придушенням, а за допомогою досягнення суспільного компромісу, терпимості, злагоди, створення умов для розвитку громадянського суспільства; 2) держава у своїй діяльності широко використовує такі загальнодемократичні ідеї й інститути, як пріоритет природних невідчужуваних. прав людини, поділ влади, плюралізм думок, висока роль суду, гласність, дотримання прав меншості та ін.; 3) держава визнає рівність усіх форм власності, стабілізує економічне життя суспільства, забезпечує економічну свободу громадян і їх об’єднань; застосовує засоби захисту людини праці, соціальної захищеності всіх громадян, включаючи й тих, хто з об’єктивних обставин не може забезпечити своє існування власною працею; 4) на міжнародній арені держава проводить політику, що вимагає взаємних поступок, компромісів, домовленостей з іншими державами, їх зближення (світова інтеграція).

Така держава в сучасних західних теоріях трактується як надкласова, що представляє інтереси всіх верств суспільства. Вона називається соціальною правовою державою, державою соціальної демократії. Сутність цієї держави не позбавлена класових інтересів - це виражається хоча б у тому, що соціальні групи ведуть боротьбу за політичну владу та її утримання. Проте класова сторона не настільки виражена, як в експлуататорських державах - рабовласницьких, феодальних, буржуазних - через втрату антагоністичного характеру класових суперечностей, подолання їх не примусом, а шляхом досягнення консенсусу.

§ 8. Функції держави

Функції держави - основні напрями її діяльності, що зумовлені її цілями і завданнями та конкретизують її сутність. Відображають динамічну сторону державного буття, виявляються у функціях органів держави - основних напрямах (видах) їх діяльності у межах законодавчо встановленої компетенції. Компетенцією органів держави є сукупність їх прав і обов’язків (повноважень), спрямованих на досягнення мети і вирішення завдань. Не варто ототожнювати функції держави з функціями її органів, хоч вони й тісно пов’язані.

Кожна функція держави зумовлена її сутністю, соціальним призначенням; характеризується комплексністю, внутрішньою єдністю, системними цілеспрямованими зв’язками між видами діяльності держави; відзначається відомою самостійністю, однорідністю, повторюваністю.

Функції держави за територіальною ознакою («у просторі») можуть бути внутрішніми - забезпечують її внутрішню політику і зовнішніми - забезпечують зовнішню політику.

Внутрішні функції держави за сферами суспільних відносин (об'єктами діяльності):

1) політична - вироблення внутрішньої політики держави, регулювання сфери політичних відносин, забезпечення народовладдя;

2) економічна - вироблення та координація стратегічних напрямків розвитку економіки країни в оптимальному режимі; організація виробництва на основі визнання і захисту різних форм власності; створення умов для свободи підприємницької діяльності; недопущення монополізму і нечесної конкуренції в економічних відносинах; прогнозування розвитку економіки. При цьому втручання держави в економіку має певні межі;

3) соціальна-гарантування соціальної безпеки громадян, створення умов для повного здійснення їхніх прав на працю, достатній життєвий рівень; зняття і пом’якшення соціальних суперечностей за допомогою гуманної і справедливої соціальної політики;

4) екологічна - гарантування екологічної безпеки і підтримка екологічної рівноваги на території держави; охорона і раціональне використання природних ресурсів; збереження генофонду народу;

5) культурна (духовна, ідеологічна) - консолідація нації, розвиток національної самосвідомості; сприяння розвитку самобутності всіх корінних народів і етнічних (національних) меншин; організація освіти, виховання; підтримка розвитку науки і мистецтва; охорона культурної спадщини;

6) інформаційна - організація і забезпечення системи одержання, використання, поширення і збереження інформації; доступ до широкого діапазону розвиненого програмного забезпечення (комп’ютерна мережа з файловими серверами і мережевими принтерами);

7) правоохоронна - попередження посягання на конституційний лад, права і свободи громадян, охорона правового порядку, закріплених в нормах права суспільних відносин;

8) правозахисна - забезпечення захисту регульованих нормами права суспільних відносин від будь-яких посягань, відновлення правового стану суб’єктів права, інтересів суспільства, правової законності і правового порядку в разі їх порушення.

Зовнішні функції держави за напрямами діяльності:

1) функція співробітництва та інтеграції з сучасними державами у сферах: а) політичній (дипломатичній) - встановлення і підтримка дипломатичних відносин з іншими державами відповідно до загальноприйнятих норм і принципів міжнародного права; б) економічній - встановлення і підтримка торговельноекономічних відносин з іншими державами; розвиток ділового партнерства і співпраці в економічній сфері з усіма державами незалежно від їх соціального ладу і рівня розвитку; інтеграція у світову економіку на основі взаємовигідних міждержавних договорів, міжурядових угод тощо; в) екологічній - підтримка екологічного виживання на планеті та інших глобальних проблем сучасності, що з нею пов’язані (сировинна, енергетична тощо); запобігання і ліквідація наслідків природних і антропогенних катастроф; г) культурній (гуманітарній) - підтримка і розвиток культурних і наукових зв’язків з іншими державами; забезпечення збереження історичних пам’яток та інших об’єктів, що мають культурну цінність; вживання заходів щодо повернення культурних цінностей свого народу, які знаходяться за кордоном; ґ) інформаційній - участь у розвитку світового інформаційного простору, встановлення режиму використання інформаційних ресурсів на основі рівноправної співпраці з іншими державами; д) правовій - формування правових стандартів у певних сферах правового регулювання різних держав, встановлення зв’язку між законодавствами держав, їх зближення через відносну єдність законодавчого процесу, узгодження понятійної термінології, вимог до однаковості змісту деяких правових норм тощо;

2) функція оборони держави - захист воєнної безпеки, територіальної цілісності та недоторканності держави, державного суверенітету від зовнішніх зазіхань як