Читати книгу - "Щастя за мільйон, Ангеліна Кріхелі"

Розділ 26

Лише у ліфті Катя дозволила собі заплакати. На одному з поверхів натиснула на стоп, давши волю емоціям, що накопичилися. Спустилася до виходу лише коли проревілася і відносно привела себе до ладу.

- Наздоженеш її? - тихо поцікавився Олексій, занурений у роздуми про почуте.

- А сенс, - приречено відповів Стас, сумно схиливши голову.

- Не наздоженеш, не дізнаєшся.

Стас на мить завмер, потім підскочив з місця і помчав до ліфта, гарячково натискаючи всі кнопки поспіль. Ліфт, як на зло, застряг. Кинувся до сходів, перестрибуючи через сходинку чи навіть дві, міцно стискаючи в руці піджак.

Скільки минуло часу? Як далеко вона могла піти? Де її шукати, якщо поїде не додому?

Захекавшись, зупинився біля турнікету:

- Катя виходила? - Зігнувся, намагаючись віддихатися.

- Ні, шеф, - розгублено пробурмотів сек'юріті.

- Мене тут не було, - розпорядився Стас, легко перемахнув через перешкоду і помчав до стоянки.

На щастя, сьогодні він узяв позашляховик, якого вона ще не бачила. Можна буде їхати слідом, залишаючись не впізнаним та не привертаючи увагу. Чомусь підходити до неї просто зараз було страшно.

Катя з'явилася невдовзі. Очі червоні, припухлі. Плакала.

Стас лаяв себе. Але змінити у минулому вже нічого не міг. Завів двигун, збираючись їхати слідом.

- Ти що робиш, олень рогатий! - Вигукнув, не втримавшись, коли черговий невмілий водій перегородив йому виїзд із паркування.

Поки молодий чоловік, який явно недавно сів за кермо, невміло вибачався, Стас махнув рукою і, не дослухавши, кинувся за Катею, боячись випустити її з поля зору. Широка проїжджа частина, що розділяла їх, виявилася тим ще випробуванням.

Катя неквапливо брела вздовж дороги. Зупинилася біля лави з морозивом. Про щось задумалася, постоявши там, попрямувала далі.

Стас подолав свою смугу перешкод і теж завмер біля кіоску з холодними ласощами.

- Шоколадне та пломбір, будь ласка. Дуже швидко.

Морозивник здивовано окинув його поглядом, але сперечатися і ставити зайвих питань не став.

Чоловік нетерпляче пританцьовував біля прилавка, стежачи за Катериною. Тепер вона була біля фонтану. Здається, милувалася веселкою. Змочила обличчя, набравши воду в долоню. Сумно посміхнулася, через що на щьоках з'явилися його улюблені ямочки. Ластовинки потішно виповзли теж погрітися на сонці.

Щедро оплативши замовлення, схопив обидва вафельні стаканчики, помчав слідом. Помітив хлопчика неподалік, поманив до себе великою купюрою.

Ні, він поки що не готовий змінюватися. Але готовий купити всіх і вся, щоб дістатися її серця. А там уже нехай змінює його сама, як забажає. Тільки поряд із ним.

- Це морозиво і ці гроші твої, - сказав він хлопцеві. - Треба тільки передати он тій дівчині її порцію.

Хлопчик кивнув, посміхнувся.

- Образилася?

- Начебто, - Стас теж не дотримав посмішки.

Для Каті вибрав шоколадне, вирішивши, що їй сподобається.

Із задоволенням простежив за хлопцем. Подумав, що легко люди продаються і купуються. А якщо він маніяк? Якщо в морозиві отрута? Пацан готовий за його гроші будь-що притягнути дівчині!

Чи це він тільки бачить у оточуючих та передбачає найгірше?

Катя здивовано прийняла частування, щось запитала мимовільного кур'єра, але той помчав. Дівчина озирнулася. Поклала морозиво на парапет, знизавши плечима. Ні, не лише він. Чи це його заклад так позначився на ній?

Поглянувши на ласощі з тугою, попрямувала на другий бік вулиці. Розглянула на вітрині книгу, яку давно хотіла купити. Помилувалась обкладинкою бестселера і продовжила шлях.

Хлопчик виявився тямущим. Стас зупинився біля вітрини книгарні. Відчув, що його смикають за манжет закатаного рукава сорочки.

– Яку книгу їй купувати? - хитро посміхнувся шибеник, простягаючи другу руку для отримання плати і задоволено поїдаючи шоколадне морозиво.

Чоловік усміхнувся. Мовчки вказав на необхідну книгу і подався за Катею, анітрохи не сумніваючись, що напарник наздожене його.

Хлопчик швидко впорався із завданням у магазині, обігнав Стаса і, захекавшись, заявив здивованій дівчині, що таємний поклонник передає їй подарунок. За своєю ініціативою до необхідної книги додав і любовний роман.

Бізнесмен усміхнувся, спостерігаючи за маленьким підприємцем і вирішивши несподівано собі взяти хлопця під свою опіку. З нього явно вийде толк.

Книгу Катерина ніде залишати не стала. Любовно притиснула до грудей та продовжила шлях.

Кмітливе чортеня показав йому, що все ок і став крастися слідом. Немов знайшов собі нову забаву.

Через деякий час Катя знову зупинилася, цього разу біля магазину одягу. Усміхнулася чомусь, роздивляючись на манекені шикарну вечірню сукню з відкритою спиною і майже настільки ж відвертим декольте, в якому дві частини з'єднувалися лише тонкою стрічкою. Смарагдовий шедевр дизайнерської майстерності підморгував їй сонячними зайчиками, спійманими маленькими камінцями, що прикрашали верх сукні.

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍