Читати книгу - "Хроніка війни. 2014—2020. Том 3. П’ять років гібридної війни"

Українські військові відкрили вогонь у відповідь, бій тривав три години.

За минулу добу в зоні проведення антитерористичної операції один український військовий отримав поранення. Про це повідо­мив речник Адміністрації президента з питань АТО Андрій Лисенко.

28 січня 2016 року

Зведення новин

Бойовики обстріляли сили АТО із зенітних установок, мінометів і гранатометів. Про це пресцентр штабу АТО повідомляє на сторінці в Фейсбук.

Ватажок бойовиків Олександр Захарченко зізнався, що влітку 2014 його силами було знищено село Кожевня, яке знаходиться поряд з кордоном з РФ. Про це він розповів на зустрічі зі студентами.

29 січня 2016 року

Зведення новин

Кремлівські найманці з БМП та автоматичного станкового гранатомету обстріляли контрольний пункт в’їзду/виїзду «Мар’їнка» Державної прикордонної служби України.

Про це йдеться у повідомленні пресцентру штабу АТО.

Під час конфлікту на Донбасі загинули 2269 військових.

Про це під час свого виступу в ліцеї імені І. Богуна до дня пам’яті Героїв Крут заявив президент України Петро Порошенко.

Головний військовий прокурор Анатолій Матіос заявляє, що більше тисячі військових, які перебували у зоні АТО, Збройні сили втратили не в боях. Про це він повідомив в інтерв’ю виданню «Мир».

За добу в зоні проведення антитерористичної операції двоє українських військових зазнали поранень. Про це розповів речник Адміністрації президента з питань АТО Андрій Лисенко.

Спостерігачі ОБСЄ на Донбасі знайшли місце скупчення великої кількості важкої техніки «ДНР» біля поселення Тернове.

Про це заявив заступник глави СММ ОБСЄ Александер Хуг.

«Ми бачили 40 танків, 115 броньованих машин, 35 одиниць артилерії і 50 військових вантажівок», — повідомив він.

Бойовики «ДНР» атакували підрозділи сил АТО в районі Зайцевого, у результаті чого 8 із них загинули та близько 20 отримали поранення. Про це заявляє Головне управління розвідки Міністерства оборони України.

30 січня 2016 року

Зведення новин

За минулу добу у зоні АТО внаслідок бойових дій жоден український військовослужбовець не загинув, двоє отримали поранення. Про повідомив речник АП з питань АТО Андрій Лисенко.

31 січня 2016 року

Зведення новин

При виконанні бойового завдання в підрозділі ОУН 93-ї ОМБ загинув сапер Анатолій Гаркавенко, друг «Морячок».

Про це повідомляє пресслужба батальйону «ОУН».

За добу, що минула, у зоні проведення АТО внаслідок бойових дій один український військовослужбовець загинув, ще 3 зазнали поранень.

Про це повідомив речник АП з питань АТО Олександр Мотузяник.

У районах н.п. Красний Луч (Луганська обл.), Первомайськ та Донецьк зафіксовано заборонене Мінськими угодами озброєння – танки, САУ та 122-мм РСЗВ «Град».

Про це повідомили у Головному управлінні розвідки Міноборони України.

1 лютого 2016 року

Геннадій Афанасьєв «Піднятися після падіння»

[Російська тюрма] МИ ВСІ ЄДИНІ

Минуло понад два роки з моменту мого арешту Федеральною службою безпеки в Сімферополі на параді, приуроченому до Дня Перемоги у Другій світовій війні. Йшов уже сімсот двадцять другий день перебування в тюрмах Російської Федерації. За моєю спиною накопичилося чимало подій, що трапилися за цей недовгий час: тортури, знущання, приниження, жахливі етапи, таргани, щури, блощиці, провокації, «прокладки» та «браві» хлопці з ФСБ. Я багато чого усвідомив і ще більшого навчився. Згадуючи минуле, будував нове життя на фундаменті майбутнього, де нема про що шкодувати, де не припустився помилок.

Нехай попереду і чекала мене тотальна невідомість, перспектива провести в одиночці ЄПКТ іще не менше ніж п’ять років, спостерігаючи день за днем однаковий сюжет, але все ж це було чимось дійсно гідним в історії однієї маленької людини на цій планеті.

Не забувалась і обіцянка слідчих, що коли я не поводитимуся на суді як слід, то в кінці терміну в мене легко може бути знайдений у кишені, наприклад, пакетик із наркотиками. Далі — чергова стаття, нова кримінальна справа і нескінченна низка днів, які належить провести на самоті.

У камері, яку зима давно огорнула своїм холодом, закреслюю дні в календарі записника, залишаю зарубки на стінах туалету. Я нічого не чекаю, роблю це просто від нудьги, для розваги та клинографічного пафосу. Млявоплинна меланхолія без жалю до себе. Серед укритої снігом території до самого горизонту. В самому серці російського ГУЛАГу. Все той же жіночий табір, кому розкажеш — не повірять. Набитий ув’язненими чоловіками, а також жінками, яких ніхто з нас жодного разу не бачив. Не дозволяється. Тут в одному місці зібрані найнебезпечніші злочинці з усієї Російської Федерації. Люди різних національностей, які чинять опір варварській країні окупантів. Грузини, чеченці, дагестанці, українці. Ми всі єдині. Вони проходять повз мою камеру і кричать: «Слава Україні!». А я їм відповідаю: «Героям слава!».

Той, хто потрапив сюди, вже не боїться смерті, віруючи лише в Бога і праведність своїх дій. Таких неможливо задавити, знищити. У кожного своя боротьба, свої цілі та завдання. У моєму серці жила надія, що моя війна зі системою придушення приведе до волі двох інших в’язнів сумління, тих, проти кого мені довелося ставити підписи, — Олександра Кольченка і Олега Сєнцова.

Мене вже не можна зламати, я відкинув страх і біль, навчився не боятися. За цей урок довелося заплатити дорогою ціною, але воно того варте. Більш того, тепер я сам жадав конфлікту і бою, коли екзекутори катуватимуть мене, не стримуючись і завдаючи ударів, демонструвати свою ненависть повною мірою. За мною стояла ціла країна, яка зможе використовувати все, що відбувається зі мною, мої страждання як страшну зброю проти тих, хто століттями творить беззаконня. Я, маленька людина, перетворювався на зброю, шпичку, рвану рану, створену ворогами власними руками. Єдність породжує перемогу. В глибині мого єства я вже був вільний. Але, по правді, за гучними словами стояли нелюдські зусилля, які звичайні люди називають божевіллям. Позаду чотирнадцять діб голодування. Боротьба за відстоювання громадянства України. Російський абсурд. Цілковита відсутність законів, честі та логіки. Умовляння адвокатів і правозахисників припинити голодування, берегти здоров’я. Моя згода, але тільки на три шматочки хліба в день, ті, що видають на сніданок, обід і вечерю. Великий піст. Тут людське почуття віри настільки загострюється, що біблійні обов’язки штовхають постити навіть після закінчення голодування. Лише в Бога бачилась єдина надія і захист від диявола, який щодня одягнений у плямисту камуфляжну форму співробітників Федеральної служби виконання покарання.

Я постійно сплю, бо мені дуже холодно. Лід на стінах при­гнічує і несе в серці тільки сум’яття. Ненависть до катів, які застосовують такі