Читати книгу - "Золотий маг. Книга 1. Зерно"

може полетіти назад, він так і тримав її подумки, не наважуючись відпустити. Але довго це тривати не могло, він зважився і відпустив її. Частка зовсім не збиралася залишати його тіло або не могла цього зробити. Вона деякий час срібною цяткою повисіла і потім плавно розчинилася в ньому. Нік зрозумів, що із завданням він впорався. Тепер залишалося повторити це незліченну кількість разів. Він навіть не знав, скільки частинок він повинен зловити і розчинити в собі, щоб наповнити свій магічний об’єм. Майбутній маг почав їх терпляче збирати. Незабаром навколо нього утворилося темне поле без магічних частинок. Нік не знав, як далеко можна тягнутися, але при кожній спробі він збільшував відстань. Здавалося, що думкам немає різниці, на якій відстані знаходяться частинки. Іноді, поглядаючи на землю, бачив, що діставав до частинок, які перебували від нього на відстані декількох кілометрів. Нік втратив відчуття часу, він не знав, скільки вже займається цим корисним, але таким нудним заняттям. Мабуть, часу минуло немало, він відчував втому. Все частіше через недостатню концентрацію втрачав частки. Це починало сердити і він вирішив закінчити з цією вправою. Вийшовши зі стану медитації, відчув, як болить у нього все тіло. З незвички від довгого нерухомого сидіння боліли всі м’язи. Він насилу встав і почав розминати затерплі ноги.

— У мене все болить від таких вправ, — поскаржився Нік Ліні. — Прикро, що я навіть не знаю, багато назбирав чи мало. Це дуже нудне заняття.

— Ти виконував вправу більше трьох годин. Я вже хотіла сама тебе зупиняти. Результат непоганий, ти наповнився приблизно на третину. Для невеликих вправ в магії цього буде достатньо. Хоча для розмови з Вищим ти повинен бути повністю заповнений енергією. Тож тепер тобі доведеться приділити цьому увагу. Будеш кожного дня години дві займатися поповненням енергії. У нас залишилося всього тиждень до твоєї зустрічі з Вищим, а роботи та навчання ще дуже багато. Як ти себе почуваєш?

— Чудово. Старі кістки вже розім’яв. Навіть відчуваю якусь наповненість магічною енергією. Може, пройдемо сьогодні кілька випробувань. Магічна сила в мене вже з’явилася, а вчора нам до кінця пройти всі випробування так і не вдалося.

— Це добре, що ти готовий до випробувань. Енергії в тебе не дуже багато, тому сьогодні ми її витрачати не будемо. У нас повно інших справ.

Після обіду Ліна покликала його і Аню в кімнату для прийому хворих. Сьогодні прийому пацієнтів не було, і це дуже здивувало Ніка.

— Нам треба тебе обстежити і приділити увагу твоєму здоров’ю, щоб до Школи ти потрапив в хорошій формі. Там тобі лікуватися не буде часу. Тому роздягайся і лягай на кушетку, — скомандувала Ліна.

Наступні три дні пройшли, як під копірку. Вранці Нік з Праймом бігали, потім дві-три години займався накопиченням енергії. В результаті на третій день він заповнив повністю свій об’єм магічної сили. Після обіду Ліна ремонтувала його організм, а потім проводила уроки з мови. Такий графік його зовсім не напружував. Єдине, що мучило, це необхідність весь час приймати різні настоянки і відвари. Вони викликали то запаморочення, то нудоту, то пронос. Чаклунка переконувала, що так і треба. Організм очищується і лікується. Але Ніку, звиклому до безболісних таблеток і уколів, таке неприємне лікування тільки псувало настрій.

На четвертий день накопичувати енергію вже не треба було, тож Ліна змінила програму. Після пробіжки вона чекала Ніка на галявині, щоб зайнятися вправами з магії.

— Сьогодні ми з тобою згадаємо, чому ти навчився на випробуваннях, та спробуємо навчити тебе новим навичкам роботи з магією. Щоб не витрачати багато накопиченої тобою сили, будемо працювати з чарами Вогню, які повинні даватися тобі найпростіше. Ну що, готовий?

— Я готовий. Але коли ми спробуємо, як мене слухаються інші види магії? Ви ж говорили, що ми ще не всі випробували першого разу.

— Це неважливо. Я не впевнена, що нам треба на це витрачати час і магічну енергію. Всі ці випробування ти все рівно ще раз пройдеш у Школі. Це обов’язково. Тому поки це відкладемо. Є більш важливіше, що ти повинен опанувати тут, на Землі. Але я обіцяю, якщо буде трохи вільного часу, то ми спробуємо ще декілька видів. Тим більше що мені самій цікаво, чим ще тебе наділило Зерно.

— Зрозумів. Що ж, почнімо!

— Зараз ти згадаєш, як користуватися заклинаннями. Я сподіваюся, ти пам’ятаєш, як створювати вогонь? — запитала Ліна.

— Якщо чесно, то ні, — відповів Нік і сором’язливо опустив голову. — Минуло вже п’ять днів. І багато подій. Я не можу пам’ятати все.

— Ніку, це головний обов’язок мага: запам’ятовувати заклинання! Це має бути доведено до автоматизму. Я розумію, що з першого разу ти міг і не запам’ятати, але відтепер постався до цього дуже серйозно. У більшості випадків у тебе не буде часу дістати книгу або записи із заклинаннями, тому їх треба вчити раз і назавжди. У Школі приділяй цьому багато часу — розучуванню і запам’ятовуванню заклинань. Щоб у критичній ситуації вони народжувалися в тебе підсвідомо і автоматично. Ти зрозумів?

— Зрозумів. Тепер буду завчати напам’ять.

— Добре. Нагадую тобі: заклинання створення вогненних форм звучить «Дар А Тан Бентук». При цьому ти сам подумки визначаєш, якою має бути вогняна фігура. І ще — енергію треба берегти, тому вкладай її мінімально. Зараз зроби вогненну кулю розміром із тенісний м’ячик. Створи її і якийсь час підтримуй однієї форми і розміру. Ти повинен відчути, скільки енергії вкласти спочатку і скільки її треба вкладати, щоб підтримувати один розмір кулі. Якщо ти будеш додавати занадто багато енергії, то куля буде розростатися і через деякий час вже не зможеш підтримувати величину або не зможеш контролювати її.

Нік зосередився, згадав, як він створював заклинання у день випробувань, зачерпнув трохи енергії і промовив слова.