Читати книгу - "Ректор , Таміла Калас"

173
0

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 42 43 44 ... 59
Перейти на сторінку:

- Ігор що відбувається? - Невпевнено питаю та хмурюсь.

Відчуваю як пульс прискорився, а дихати стало важко.

- Перестань, так поводишся ніби не хочеш трохи по справжньому розслабитись, не хвилюйся тобі сподобається - Ігор йде у контрнаступ та тягнеться до мене, щоб поцілувати.

Я швидко виставляю між нами руку до його грудей та на трохи зупиняю.

- Я не можу і не хочу - Кажу серйозно навіть трохи з гнівом.

Хоч Ігоря це ніяк не бентежить, він грубо відкидає мою руку у сторону до спинки сидіння та затискає зап'ясток аж до болю, натискає на мене усім тілом, тому відштовхнути його важко.

- А це навіть заводить крихітко - Ігор Шепоче хрипло біля мого вуха - Хоч я не люблю коли мені відмовлять, або коли дівчина перша йде від мене - Він легко проводить пальцями по моїх вилицях та цілує, намагається язиком грубо проникнути у глиб рота.


Взагалі я здогадувалася що такий тип як Ковалюк до своєї мети йде до кінця, для нього я як мішень у яку треба поцілити, щоб додати собі статусу "Сексапільного лави ласа".

- Хм, мм - Пробую  витягти коліно що застрягло між сидінням та ногою Ігоря.

Хлопець встигає розстібнути мої джинси, його долоня залізла під толстовку аж до бюста, а інша намагається проникнути у мої трусики, він повністю затиснув мене до одвірка.
Мені вдається відносно звільнити праве коліно я намагаюся вдарити хлопця у пах, але виходить нижче живота, та це все одно трохи відволікає хлопця.
Ігор примружує очі від болю я штовхаю його від себе та у поспіху натискаю на кнопку що розблоковує двері, відразу вибігаю з автівки, біжу на всі ноги кудись у темряву.

- Дурепа, ти ще пошкодуєш про це! - Голос Ігоря ехом котиться по вулиці.

Я не озираючись біжу на алею де освітлюється дорога, подих перехоплює аж у легенях пече.

Швидко викликаю таксі та їду до дому, наперекір емоціям вирішую нічого не розказувати, хоч по мині видно я тремчу, та на щастя дівчата вже у ліжках, тому по тихому переодягаюся йду у душ почуваюсь ніби брудна ганчірка, як подумаю що могло б статися як би Ковалюку вдалося скористатися мною, аж мороз по шкірі, він став для мене огидним. Іду спати, але у ліжку не можу заспокоїтись і голова розболілася тому у Віолетти прошу щось від болю, вона зрозуміла що зі мною не все добре, але поки не стала розпитувати, після прийняття таблетки вдається заспокоїтись та заснути.


 

1 ... 42 43 44 ... 59
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Ректор , Таміла Калас», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Ректор , Таміла Калас"