Читати книгу - "Обурливо жадана, або Спокуса Його Величності, Ольга Обська"

— Назви мені його справжнє ім'я.

— Я не можу, — зітхнула Заїра. — Але колись ти дізнаєшся.

— Це стане його останнім днем, — похмуро пообіцяв Рональд. У нього в грудях кипів гнів на негідника, через якого Заїра вимушена постійно ховатися.

Вона похитала головою:

— У тебе виникнуть зовсім інші думки та бажання, коли ти дізнаєшся хто він.

Вони ще довго стояли біля вікна. Він притискав її до себе і дивився у темряву за вікном. Заїра перестала тремтіти, почала заспокоюватися. Її дихання ставало все рівнішим і тихішим. Сльози висохли, а на губах навіть з'явилася легка усмішка. Саме таку Заїру Рональд звик бачити.

— Як пройшов бал? — Запитала вона і трохи відсторонилася. — Ти впізнав її?