Читати книгу - "Екстремофіл, Алан Кервін"

— Із того, що я зрозумів, то у пророка, який прийде і повторить усі найбільші дива: зможе повертати людей з мертвих, зцілювати хворих, множити харчі, керувати погодою, ходити непоміченим серед ворогів... слу-у-ухай, — Боб обернувся до Тео і зупинився.

— Що?

— Принаймні один пункт із вищеперерахованих ми можемо їм продемонструвати, — засміявся Боб.

— Не займай ти цих навіжених, — буркнула Лялечка і пішла далі.

— Тео, ти як? Під вуаллю перед дроїдами походити не бажаєш?

— Та якось ні.

— Ех ви... То була б така весела розвага!

— У мене сьогодні вже була. Вистачить надовго, — насупився Тео і пішов за Лялечкою.

— Не вмієте ви розважатися. Зануди!

Аян і Денис, так само як і вчора, випивали нагорі. Коли Боб, Тео і Лялечка зайшли, то вони змовницьки перезирнулися.

— Щось не так із аналізами? — уточнив Тео, оскільки інтуїція йому підказувала, що справа в ньому.

— Все так, Софія зробила частину тестів, ти — екстремофіл, — усміхнувся Аян. — І, на щастя, мумії твоїх колег наших дорогих гостей із Північної Брами не зацікавили, оскільки вони шукали сліди живих.

— Ну, так, мертві вони їм не цікаві, але... чи загинув вірус у їхніх тілах?

— Софія взяла тканини для дослідження. Скоро з’ясуємо, — відповів Денис, відпивши зі склянки темно-зелену рідину. — А які у тебе для нас новини?

— Пандемія — брехня, за Великим Хребтом ідуть дощі, а на півдні щось відбувається, от тільки поки що ми не з’ясували, що саме, — видав Тео і задоволено відзначив, як від здивування витягнулося Денисове обличчя.

— І як ти це з’ясував?

— Якщо без подробиць, то Лялечка допомогла мені потрапити в інфопростір своєї колишньої роботи, а там вже — справа техніки, — пояснив Тео.

— Отак просто?

— В мої часи будь-який школяр, який більш-менш ладнав з інтернетом, міг таке зробити.

— Гм... а в теперішні часи за цю інформацію від іншого джерела я дорого заплатив, — насупився Денис.

— Інформація завжди була дорогим товаром.

ІІІ-ТА-і