Читати книгу - "Свідків злочину не було"

— І скільки разів ти поцілив? — запитав його.

— Одинадцять, — не без гордості відповів.

— Ого! Молодець! — похвалив. — А горло ще болить?

— Трохи дере, коли ковтаю. — І він ковтнув слину.

— За що той дядя дав тобі карбованця?

— А, він попросив, і я сказав у трубку «я вже йду». А там гавкала собачка і якась тьотя питала, чи я не… Руслан, — охоче відповів і засміявся. — Є така казка «Руслан і Людмила».

Він пам'ятав казку. Вона закінчувалася щасливо.

Оглавление Віктор Тимчук СВІДКІВ ЗЛОЧИНУ НЕ БУЛО СВІДКІВ ЗЛОЧИНУ НЕ БУЛО РОЗДІЛ ПЕРШИЙ РОЗДІЛ ДРУГИЙ РОЗДІЛ ТРЕТІЙ РОЗДІЛ ЧЕТВЕРТИЙ РОЗДІЛ П'ЯТИЙ