Читати книгу - "(не) ідеальний чоловік, Катерина Орєхова"

Кинувши свої речі на парту, я вирішила не гаяти часу і повільно наблизитися до викладацького столу. Рома підняв на мене погляд, повільно ковзаючи по моїй фігурі. Я проковтнула, ловлячи його потемнілий погляд. Затримавшись на моїх губах, Рома різко повернув голову до дверей, які все ще були відчинені.

Не встигнувши встежити його рух, я вловила тільки звук дверей, що зачинилися, і поворот ключа в замку.

Наступної секунди ураган, на ім'я Рома, зніс мене, притискаючи до свого столу і впиваючись у мої губи.