Читати книгу - "Правила, які варто порушити. Жити за власним кодексом"

із яскравих прикладів цього є стосунки батьків і підлітків. Що більше батьки опираються прагненню підлітків стати незалежними, то рішучіше чинитимуть опір діти. Та цей приклад аж ніяк не єдиний.

Це частково пояснює, чому деякі люди потрапляють у пастку «два мінуси не дають плюс». Зауважте, це не виправдовує їх, але допомагає все зрозуміти. Річ у тім, що, коли людина штовхає вас, ви інстинктивно відштовхуєте її. Це не лише закон природи, це й людська натура. Для того щоб зупинити себе, треба докласти зусиль — саме так ви й маєте зробити за правилом 2.

Не дотримуючись цього правила, ви мусите взяти на себе відповідальність за реакцію людини на ваш поштовх. Якщо ви нападете, вона захищатиметься. Це означає, що ваше завдання як гравця за Правилами подбати, аби стриматися, бо інакше ситуація, що виникне, буде, безперечно, значно складнішою для вирішення за ту, що спонукала вас дати відсіч. Ви збільшили опір іншої людини. Збільшили силу тертя. Гаразд, досить фізичних метафор; ми описуємо взаємодію між людьми тими самими словами, що вчені описують закони природи, бо наше правило діє в обох світах — тільки тому.

Знаєте, що таке неньютонівська рідина? Вона поводиться як рідина, коли впливати на неї повільно, і як тверде тіло, коли різко вдарити по її поверхні. Найкращий приклад — заварний крем, приготований із додаванням кукурудзяного борошна.

Якщо наповнити плавальний басейн заварним кремом, ви можете з легкістю плавати в ньому. Та якщо ви рішуче ступите на його поверхню, сила удару ваших ніг змусить крем реагувати як тверде тіло, тож ви фактично можете пробігтися по поверхні басейну, мов по дорозі. Зупиніться — і ви почнете тонути в кремі, як у воді.

Це чудова аналогія до найефективнішої тактики поведінки з людьми, які з вами не згодні. Завжди прагніть до згоди більше, ніж до конфлікту. Переконуйте їх спокійно й обачно — тоді ви впораєтесь із проблемою без ускладнень. Та лише ви почнете тиснути, вони зведуть перед вами метафоричну цегляну стіну.

Звісно, на наше правило можна подивитися також із позитивного боку (сподіваюся, ви вже збагнули). Якщо ви віддаватиме щось людям, вони віддаватимуть вам те саме навзаєм. Можливо, не миттєво; та коли ви будете якомога щедрішими на своєму життєвому шляху, то зрозумієте, що стали кращої думки про людську природу, бо люди відповідатимуть вам добром.

Якщо ви тиснете на когось, той тисне на вас у відповідь

  Безкоштовних сніданків не буває62

Ще у ХІХ столітті чимало американських барів пропонували безкоштовні закуски. Іноді це були доволі пристойні сніданки, та, звісно, у вас виникало бажання замовити спиртне (а може, і не раз)… а за питво треба було платити. Річ у тім, що завжди є якась пастка, і якщо надмірний цинізм навряд чи можна на­звати ідеальною рисою характеру, то дрібка розумного скептицизму ніколи не завадить. Особливо коли пропозиція здається вам надто привабливою, щоб бути правдою. Тому що, напевне, так воно і є.

Мета будь-якої комерційної організації — прибутки. І навіть якщо ви не бачите, у який спосіб на вас заробляють гроші, зазвичай вони таки роблять це. Вам пропонують узяти участь у безкоштовному розіграші призів, аби потім продати ваші персональні дані, чи приваблюють вигідною закупкою, аби ви відвідали крамницю. Акції на зразок «Купи один товар, а другий отримай безкоштовно» насправді не передбачають безкоштовних подарунків. Вам продають два товари за півціни, а роблять це тому, що інакше ви, можливо, не купили б жодного.

Страхові компанії підрахували, що сума, яку вони отримують від надходження страхових внесків, перевищуватиме суму, яку їм доведеться виплатити своїм клієнтам. Тому вони й залишаються в бізнесі. (І тому не варто нічого страхувати, хіба що цього вимагає закон або в разі виходу цієї речі з ладу ви не зможете придбати іншу.) Якщо компанія звертається до вас із певними пропозиціями, то лише з однієї причини: вона знає, що врешті-­решт отримає більше грошей, ніж коли ви на ці пропозиції не пристанете.

А ваші роботодавці, які пропонують вам пільги, надбавки, право на відпустку за родинними обставинами та решту подібних стимулів? Натомість вони очікують більшої відданості та сумлінної праці. Насправді вони не святі.

Це справедливо й у більшості особистих ситуацій. Можливо, за винятком стосунків із близькими родичами та друзями, хоча філософи можуть заперечити: ті теж прагнуть отримати від вас любов, схвалення, подяку чи щось подібне. Проте пропозицію допомоги інша людина часто сприймає як аванс за її люб’язність у відповідь.

Звісно, деколи такі пропозиції варто приймати. Часом «Купи один товар, а другий отримай безкоштовно» — це бонус за те, що цей товар насправді вже був у вашому списку закупок. Отже, я не кажу, що не слід ніколи брати те, що здається безкоштовним. Я просто кажу, що такі речі фактично не є безкоштовними, тому ви маєте знати їхню справжню ціну, щоб потім вирішити, чи варті вони того. Будьте пильними та завжди запитуйте себе: де пастка? Подивіться на пропозицію очима людини чи компанії, від яких вона надходить, і поміркуйте, у чому їхній інтерес. Не будьте наївними, інакше вас використають. Виявляйте життєву кмітливість і шукайте істинну суть кожної угоди, щоб мати можливість зробити належний вибір.

Будьте пильними та завжди запитуйте себе: де пастка?

62

Вислів набув популярності після виходу в світ роману відомого американського письменника-фантаста Роберта Гайнлайна «The Moon Is a Harsh Mistress» («Місяць — суворий господар») 1966 року, а також книжки видатного американського економіста Мілтона Фрідмана «There’s No Such Thing as a Free Lunch» («Безкоштовних сніданків не буває») 1975 року. (Прим. перекл.)

  Поводьтеся з іншими так, як би ви хотіли, щоб поводилися з вами

Пам’ятаю, як мені казали це в дитинстві, а я весь зіщулювався — гадаю, тому, що ті слова було вимовлено надто повчальним, святенницьким голосом і вони завжди супроводжували якийсь мій непослух. Проте зараз я подорослішав, багато чого побачив у своєму житті та мушу визнати, що цей вислів і є суттю Правил. Іншими словами, люди, котрі дотримуються цього принципу, щасливіші за тих, хто його обминає.

Ми всі хочемо бути порядними, милими, доброзичливими. Іноді нас захоплюють емоції й заважають нам обрати правильну лінію поведінки. Це правило нагадує нам, що все дуже просто. Якщо б ви помінялися ролями з тією іншою людиною, як би ви хотіли, щоб із вами повелися? Ось вам і відповідь. Саме так слід ставитися до людей у будь-якій складній ситуації.

Звісно, треба бути чесним із собою. Немає сенсу вдавати, ніби ви сподівалися б, що з вами поведуться погано, якщо б ви вчинили так, як людина вчинила з вами. Я маю на увазі, як ви хотіли б, щоб із вами повелися? Відповідь повсякчас та сама — чемно й шанобливо.

Частково це робить вас порядною людиною. Частково допомагає дотримуватися високих моральних принципів (детальніше про це прочитаєте в правилі 94, у книжці «The Rules of Love»). А частково — спонукає інших ставитися до вас добре. Річ не лише в тому, що нам слід робити, важливо й те, що реакція людей віддзеркалює нашу поведінку. Тож, коли ваші слова і вчинки завжди сповнені поваги, вам відповідатимуть так само. Гаразд, мабуть, не щоразу, та в більшості випадків