Читати книгу - "Син маминої подруги, Мерайя Д Рок, Мар'яна Доля"

— І Олег чув це, і все зрозумів! — очі Юрія загорілися ентузіазмом. — І вирішив не чекати, доки ми з тобою насваримося… Молодець! — в його голосі почулася справжня гордість.

— Він поїхав туди! І з телефоном! — Інна посміхнулася. — Дзвони! Скажи йому, що ми скоро будемо, і щоб він нічого не начудив.

Юра мовчки кивнув, дістаючи з кишені телефон, аби подзвонити синові.

Ні він, ні Інна не звернули увагу на крихітну білу коробочку приймача з миготливим вогником увімкненого сигналу, що була запхнена за тумбу біля ліжка. Ту тумбу, до якої за серветками підходила удавано заплакана Оксана Павленко…