Читати книгу - "Вежі і кулемети. Спогади з Дивізії і большевицького полону"

Під час проповіді єпископ Коциловський позвав до себе всіх вірних, що оточили його, як діти батька; він високий, з довгою сивою бородою, говорив, натхнено, з вірою в майбутнє, взивав не попадати в розпуку. Це була остання архиєрейська Служба Божа в Перемишлі.

Під час проповіді хтось мене злегка штовхнув у плече. Я оглянувся і побачив усміхнене обличчя одного старшого десятника, що по останніх даних, загинув під Бродами, охороняючи штаб дивізії. Це був активний польський плютоновий, у нас служив він у чоті зв'язку в дивізіоні. Був він з-під Перемишля, з села Коровник, і ми, як земляки добре зналися. Знову почалася забава в питання і відповіді. Він, як виявилося, і не думав гинути під Бродами, однак зумів лиш так пізно пробитися, що вже не вспів прилучитися до відступаючих частин дивізії, та й не спішив за ними, думаючи, що в краю краще послужить справі. Добився він до рідного села й замешкав там потайки. Але одного дня прийшли до нього озброєні молодці й принесли йому формальний мобілізаційний наказ. Від цього часу він з УПА вже не розставався. Провадив підстаршинський вишкіл в гайку під Перемишлем. Про УПА говорив багато. Признавав її велику потугу і організаційну спроможність. Казав: «Нема кращого елементу до партизанської акції, як галичани. Все можуть… Є й люди з східніх областей, прекрасні, але їх мало. УПА — це Галичина… Не чув, щоб були німці, чи взагалі чужі старшини. Провадиться нормальний військовий вишкіл. Люди вишколені в дивізії часто на провідних місцях. Паліїв, між іншим, теж. Числимо на близьку війну, без неї все це немає сенсу… Політична акція у руках нашої еміґрації в Німеччині… УГВР — наш еміґраційний парлямент, що діє в Німеччині, у ній усі партії на чолі з гетьманом. Не так, як еміґрація 1940-41 рр. Співпраця з поляками йде, але не дуже добре. Завелика нехіть одного партнера до другого. В кожному разі умовини є». Говорили ми ще багато про спільних знайомих; виявилося, як це все виходить в таких випадках, що багато з давно похованих живе… Я передав привіт знайомим і ми розпрощалися.

Гніздо УПА-Захід — це верхів'я Сяну і Дністра. Це найактивніша частина УПА взагалі, бо на західніх окраїнах найкращий ґрунт під повстанську акцію: населення вже не має нічого до страчення. Вістки, що доходили до Перемишля, говорили, що в Галичині дії партизанів не мали масового характеру. Там існував великий конспіративний апарат і невеличкі, так би сказати, кадрові частини в недоступних місцях, а акції мали характер саботажів. Бої, що їх зводили частини УПА-Захід, були часом доволі великі. Найтяжчі бої велися за опанування гірського коліна Сяну, там, як казали, осередком боїв було містечко Бірча, тепер зовсім спалене; в ньому якийсь час був партизанський штаб. Бої — це не були звичайні сутички, а направду заслуговували на цю назву. Згідно слів учасників — поляків з перемиської 9-ої дивізії — в них брали участь часом не менш батальйона з кожної сторони. Весною 1946 р. друге огнище боїв було зав'язалося у любачівських лісах. В цих боях з польської сторони брали участь літаки і танки; валки з раненими можна було бачити і на вулицях Перемишля. Газета «Нове горизонти», в кожному числі доносила про якусь партизанську акцію. Після нападу УПА на Грубешів, у травні 1946 р., думалося, що напад на Перемишль є лиш питанням часу.

9. дивізія в Перемишлі так звана «дикою дивізією», була зформована з галицьких мазурів, вивезених 1939-40 рр. з Галичини до Совєтського Союзу. Страшні люди, а мундири обвішані совєтськими відзнаками. Палали ненавистю до українців.

Після Великодня 1946 р. я не мав більше змоги побувати в Перемишлі. Від того часу вся моя енерґія була посвячена справі переходу до Баварії.

Мюнхен, 28.8.1947 р.

Примітки

[1]

Харчовий приділ.

[2]

Осідок компанії.

[3]

Місце вправ.

[4]

Бої у забудівлях.

[5]

Перстень.

[6]

Мандрівний театр для вояків.

[7]

Виклад.

[8]

Публічне заведення.

[9]

Хай ніхто не розкидає по кутках.

[10]

Бути точно у панства о годині шостій.

[11]

Стандартно.

[12]

Вишкільники.

[13]

Німецько-слов'янські мішанці.

[14]

Стрілець.

[15]

Ми і ви є одно.

[16]

Дентистичні оглядини.

[17]

Помалу, голосно і виразно.

[18]

Мужчини, охороняйте ваше здоров'я.

[19]

Спільність боротьби.

[20]

Заприсяження.

[21]

Ви говорите по-російськи між собою?

[22]

Вишкільник.

[23]

Кандидат на старшину.

[24]

Надзвичайний приділ.

[25]

Окопи проти відламків.

[26]

«Чудова їзда».

[27]

Впертий, як панцер.

[28]

Додаток для обслуги.

[29]

Гітлерівська молодь.

[30]

Тягарові ваґони.

[31]

Що є? Я думав, що ви галичани, а як до того приходить, то ви тримаєте разом з російськими большевиками?

[32]

Невгамовані пащеки.

[33]

Евіденційний головний уряд.

[34]

Найбільший свинячий гній поміж СС дивізіями.

[35]

Я думаю, що УПА має більше притягаючу силу для української молоді, чим дивізія.

[36]

Анкета для зарахування на пост старшини.

[37]

Претенденти на старшин.

[38]

Вимірювачі віддалі.

[39]

Кандидати на старшин.

[40]

Терен.

[41]

Гарматне м'ясо.

[42]

Попереднє покарання.

[43]

Товариство.

[44]

Штурмові батерії.

[45]

Тверде Місце Броди.

[46]

Вияснювальні випадові акції.

[47]

Дуже сильні і численні.

[48]

Опановані духом бажання за всяку ціну пробитися.

[49]

Страх перед ворогом — боягузство.

[50]

Устаткування.

[51]

Назад, ще раз кляті.

[52]

Настрій впав на нуль.

[53]

Їсти не потребують багато, але працюють добре.