Читати книжки он-лайн » Любовні романи 💘💔💏 » Мій бос тиран, Елісса Фенікс

Читати книгу - "Мій бос тиран, Елісса Фенікс"

77
0

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 44 45 46 ... 73
Перейти на сторінку:

Його проект був одним із перших, що мали бути представлені, і ця перевага, на його думку, була ключовою. Погляди журі та присутніх мали зосередитися саме на його розробці, а тому його вигляд і подача мали бути бездоганними. Але навіть більше, ніж це, він був впевнений, що його перемога вже була забезпечена.

Максим не міг не згадати, що проект, який він представляв, насправді не був його власною розробкою. Це був проект Дмитра — точніше, те, що Віктор передав йому, сподіваючись, що він зможе використати його ідеї для своєї перемоги. І хоч сам проект мав свої переваги, Максим знав, що головною його силою була не стільки сама розробка, скільки його здатність подати її як свою власну.

"Це моя перевага", — думав він, стоячи в залі, готуючись до виходу. — "Я виступлю першим, а всі погляди будуть прикуті до мене. Я знаю, як подати це правильно. Віктор допоможе мені все правильно розставити. А Дмитро навіть не підозрює, що я зараз беру все, що йому належить."

Максим був певен, що зможе обвести усіх навколо пальця. Він згадав, як Віктор передав йому проект Дмитра, і не міг не відчути легкий холодок у серці — він розумів, що жоден з них не буде грати чесно, але для нього це було просто частиною гри. "Замість того, щоб віддавати проект конкурентові, я просто зроблю його своїм. І все буде під моїм контролем," — подумав він, відчуваючи, як його впевненість стає ще міцнішою.

Проект, який він мав представити, не був ідеальним, але сам факт того, що він представляв його першим, давав йому перевагу. Він знав, що навіть якщо це не найкраще рішення, його виступ і здатність швидко реагувати на питання зроблять свою справу. "Зараз я візьму все, що є, і ніхто навіть не зможе сказати, що це не моя робота."

Так, його шлях до перемоги був забезпечений. І тепер залишалося тільки подати все так, щоб його забрали переможцем.

Зал почав поступово заповнюватися учасниками та членами журі. Всі були зосереджені і напружені, а атмосфера в повітрі ставала дедалі більш електричною. Максим стояв у задній частині залу, руки схрещені на грудях, спокійно спостерігаючи за тим, як інші учасники готуються до своїх виступів. Він знав, що його черга скоро прийде, і ця хвилина була важливою. Він був спокійний і впевнений, адже все, що йому залишалося — це вийти на сцену і демонструвати свою перевагу.

І ось, коли його ім'я було оголошено, він відчув, як всі погляди в залі звернулися на нього. Спокійно і рішуче він піднявся зі свого місця і впевнено пішов до сцени, де вже стояв проектор і підготовлена презентація. Максим відчував, як кожен крок наближає його до моменту, коли все зміниться.

“Це мій момент,” — думав він, йдучи до сцени. “Зараз я заберу все, що належить мені, і ніхто навіть не здогадається, що це не моя робота.”

Максим відкашлявся і почав свою промову. Його голос був рівний і бездоганний, кожне слово вимовлялося чітко, а посмішка на його обличчі створювала враження абсолютної впевненості. Він почав з короткого введення, пояснюючи, як його команда змогла розробити проект, що включав нові алгоритми для оптимізації бізнес-процесів, подібні до тих, що використовувались у найуспішніших світових компаніях. Але насправді, слова були лише прикриттям. Він знав, що проект, яким він зараз хизувався, не був його власною розробкою.

Він презентував проект, акцентуючи увагу на тому, як швидко і ефективно він може змінити процеси в компанії, підвищити продуктивність і зменшити витрати. Все було ідеально продумано і виглядало переконливо. Максим, як завжди, уміло грав на впевненості, підкреслюючи, що це його ідеї, його команда зробила все від початку до кінця.

Але все це було лише полотно для того, щоб приховати справжні наміри. Він знав, що якщо проект буде представлений на найвищому рівні, з його стилем, професіоналізмом і маніпуляціями, він отримає всі голоси журі. Ніхто навіть не запідозрить, що проект мав чужий підпис.

Віктор, стоячи в задній частині залу, уважно стежив за виступом Максима. Він спостерігав за тим, як Максим, без жодного натяку на сумнів, завершував свою презентацію. Віктор не міг не задоволено посміхнутися — все йшло за планом. Проект Дмитра, переданий Максиму, мав все необхідне для того, щоб виграти, і тепер залишалося лише одне: впевнитися, що всі глядачі та журі приймуть це за перемогу Максима.

"Зараз це все його," — подумав Віктор, скриваючи свої емоції. — "Але після цього ми покажемо, хто справжній господар у цьому бізнесі."

Після завершення презентації Максима всі аплодували, і в залі панувала тиша очікування. Журі зробило помітки і почало обговорювати. Сам Максим залишався спокійним, він знав, що це лише перший етап, і тепер йому треба було переконатися, що все піде за його планом.

Коли він повернувся на своє місце, відчуття перемоги було вже майже фізично відчутним. Його проект був представлений і викликав захоплення. Віктор підійшов до нього, і вони коротко переглянулись, обмінявшись тими самими поглядами, які не потребували слів. Це була їхня спільна гра, і вони були готові до фінального кроку.

Але в той самий момент, коли всі готувалися до наступного кроку, в залі відчувалася нова напруга. Дмитро і його команда ще не виступили, і, попри всю впевненість Максима, він знав, що цей момент може бути дуже важким для нього.

Хоча він був впевнений у своїй перемозі, він не міг не хвилюватися. Чи виступить Дмитро з чимось, що може змінити все? Його команда була сильна, а Аліна, з її економічними здібностями, могла зробити так, що їхній проект буде виглядати на крок попереду.

Коли Максим завершив свою презентацію, в залі оголосили перерву. Усі учасники і команди почали тихо обговорювати виступи, при цьому атмосфера була напруженою. Люди переходили від однієї групи до іншої, обмінюючись думками про представлені проекти. Багато хто був вражений ефективністю і чіткістю виступу Максима, навіть якщо дехто підозрював, що щось не так.

Ті, хто безпосередньо працював над проектом Дмитра, не могли приховати своєї здивованості і навіть шоку. Вони добре знали, що цей проект був дуже складним і вимагав великої уваги до деталей, а зараз, здавалось, що все, над чим вони працювали, виглядало майже однаковим до того, що представив Максим.

1 ... 44 45 46 ... 73
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Мій бос тиран, Елісса Фенікс», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Мій бос тиран, Елісса Фенікс"