Читати книгу - "Шлях митця. Духовна дорога до примноження творчості"

4. Якби мені було двадцять років і я мав би (мала б) купу грошей, то… Напишіть п’ять пригод, яким ви би сказали «так». Знову ж таки, додайте візуалізації цих пригод у свою папку.

5. Якби мені було шістдесят п’ять років і я мав би (мала б) купу грошей, то… Напишіть п’ять задоволень, які ви відклали на потім. Знову ж таки, зберіть візуалізації цих бажань. Це дуже потужний метод. Зараз я живу в будинку, який візуалізовувала протягом десяти років.

6. Десять прикладів того, як я займаюся саморуйнуванням, це… Роблячи позитивні твердження, ми дозволяємо добру діяти у нашому житті, а проливаючи світло на негатив, ми допомагаємо собі його позбутися.

7. Десять предметів, які мені хотілося б мати, це… Знову ж таки варто зібрати їхні візуалізації. Для того, щоб збільшити показники продажів, експерти часто радять молодим працівникам вішати на видному місці зображення того, що вони хотіли б мати. І це допомагає.

8. Якщо бути до кінця чесним (чесною), з того, що заважає мені займатися творчістю, я найбільше люблю (дивитися телевізор, забагато читати, спілкуватися з друзями, працювати, рятувати інших, фанатично займатися спортом). Можете називати будь-що. Чи вмієте ви малювати, чи ні, начеркайте карикатуру на самого себе, на якій ви потураєте цим бажанням.

9. Для мене переваги творчого заціпеніння полягають у тому, що… Можете дослідити цю тему під час написання ранкових сторінок.

10. Людина, яку я звинувачую в тому, що я опинився (опинилася) у глухому куті у своїй творчості, це… Знову ж таки, обміркуйте це під час написання ранкових сторінок.

***

Взяти на себе відповідальність бути Божою дитиною — значить прийняти усе найкраще, що може запропонувати нам життя.

Стелла Террілл Манн

Перевірка

1. Скільки разів цього тижня ви писали ранкові сторінки? Чи починають вони вам подобатися хоча б трохи? Як вам досвід виконання цієї вправи? Ви вже відкрили для себе точку істини на середині другої сторінки? Багато з нас виявили, що ми починаємо докопуватися до істини лише тоді, коли спишемо півтори сторінки пустим базіканням.

2. Ви ходили цього тижня на творче побачення? Чи траплялося вже так, що під час такого відпочинку ви знаходили відповіді на свої запитання? Що ви робили на побаченні? Як під час нього почувалися? Вам уже вдалося сходити на творче побачення, яке було б по-справжньому пригодницьким?

3. Чи довелося вам цього тижня помітити якісь вияви синхронності? Які саме? Спробуйте поговорити про синхронність з вашими друзями.

4. Чи трапилося цього тижня ще щось, що, на вашу думку, є важливим для вашого творчого відновлення? Опишіть, що саме.

Тиждень 6. Відновлюємо відчуття достатку

Цього тижня ви почнете долати одну з найбільших перешкод на творчому шляху — гроші. Вам потрібно буде проаналізувати свої уявлення про Бога, гроші і творчий достаток. Розділ присвячений дослідженням того, як саме ваші особисті погляди обмежують достаток і розкіш у вашому житті.

Ви познайомитеся з підрахунком як з одним із методів виходу з глухого кута у вашій творчості, який використовується для ясності і правильного використання фінансових ресурсів. Ймовірно, цей тиждень запам’ятається вам своєю мінливістю.

Великий Творець

«Я вірю у Бога, — стверджує Ненсі. — Просто не вірю, що Бога цікавлять фінансові питання». Сама цього не усвідомлюючи, Ненсі має два переконання, які завдають їй шкоди. Вона вірить не лише в те, що Бог добрий — надто добрий, щоб мати справу з грошима, — а ще й у те, що гроші — це погано. Для того, щоб повністю відновити у собі здатність творити, Ненсі, як і багатьом з нас, необхідно переглянути свої уявлення про Бога.

Більшість із нас виховувалися на переконаннях, що гроші — справжнє джерело безпеки, а надіятися на Бога — нерозсудливо, небезпечно і просто смішно. Коли ми дивимося на польові лілії, то вони нам здаються красивими, проте надто старомодними, вони не надто вписуються у картину сучасного світу. Ми самі себе одягаємо. Самі купуємо продукти. І ми візьмемося за реалізацію свого творчого потенціалу, повторюємо ми собі, щойно у нас з’явиться достатньо для цього грошей.

А коли настане такий час?

Ми хочемо такого Бога, який видавався б нам величезною зарплатою і дозволом тринькати її на всі забаганки. Прислухаючись до нав’язливого: «Ще!» — ми не чуємо того тихого голосочка, який чекає десь у глибині душі, щоб прошепотіти нам: «Досить. Ти маєш достатньо і тобі нічого не бракує».

«Шукайте ж найперш Царства Божого й правди Його, а все це вам додасться», — часто ще з дитинства говорили нам, цитуючи Біблію. Але ми в це не віримо. І ми точно не віримо у такий підхід, коли ідеться про мистецтво. У важкі часи Бог, може, й зодягне нас, і нагодує, але з якого дива він має купувати нам мольберт і фарби? Чи організовувати поїздку музеями Європи, чи оплачувати уроки танців? Богу точно не до того, говоримо ми собі. Ми, прикриваючись фінансовими труднощами, ухиляємося не лише від творчості, але й від духовного росту. Ми віримо у гроші. «Мені потрібно насамперед подбати про те, щоб мати дах над головою, — говоримо ми. — Ніхто мені не почне платити за те, що я буду більш творчою людиною».

Ми свято віримо у це. Більшість із нас у душі переконані, що робота повинна бути роботою, а не розвагами, а те, чим би ми справді хотіли