Читати книгу - "Лікувальні властивості меду і бджолиної отрути"

3—4 рази. Розумно використовуючи могутню енергію бджіл-трудівниць, можна збільшити урожай персиків, мандаринів, лимонів у 4 рази, вишень і черешень — в 7, а деяких сортів винограду в 10 разів. Недарма в народі справедливо говорять: «Немає саду без пасіки, а плодів без бджіл»; «Баштан і пасіка — добрі сусіди» і т. д.

Можна навести десятки прикладів, які показують виняткову ефективність використання бджіл на запиленні сільськогосподарських культур. Так, колгосп імені В. І. Леніна Анапського району Краснодарського краю, учасник Всесоюзної сільськогосподарської виставки 1954 р., створив пасіку в 700 бджолиних сімей і, правильно використовуючи роботу бджіл, тільки за самий 1953 р. одержав додатковий урожай вартістю понад 1 300 000 карбованців.

Крім того, реалізація продуктів пасічництва (меду, воску) дала колгоспові понад 250 000 карбованців. Ці цифри досить наочно показують, яку велику користь дають бджоли. Проте робота бджіл-запилювальниць благотворно впливає не тільки на кількісне збільшення врожаю, а й на його якість. Наприклад, на Українській пасічницькій станції при запиленні малини бджолами були одержані ягоди, які і за смаковими якостями, і за вагою вигідно відрізнялися від ягід, що виросли при самозапиленні.

Установлено, що насіння чаю при запиленні бджолами мало схожість у 2 рази вищу, ніж при самозапиленні, а чайні кущі, які виросли з цього насіння, сильніші і мають більші листки.

За спостереженням кандидата сільськогосподарських наук С. К. Жгенті, при перехресному запиленні бджолами плоди хурми достигали на 30—40 днів раніше, ніж при самозапиленні, а середня кількість насіння в них збільшувалася майже в 11 разів. Крім того, ще задовго до достигання плоди хурми втрачали терпкість і набували оранжового забарвлення. Він також установив, що при запиленні бджолами в плодах хурми набагато збільшувався вміст вітаміну С (аскорбінової кислоти). Нам здається, що це, очевидно, пов'язане з тим, що бджоли, сідаючи на квіти, завдають рослині своїм жорстким хітиновим панцирем (нарядом) і ніжками численних подряпин, ранок і сприяють таким чином виробленню в тканинах рослинного організму захисних речовин і насамперед вітаміну С. Таким чином, бджоли-трудівниці подають квітучим комахозапильним рослинам величезну послугу не тільки тим, що приносять потрібний їм квітковий пилок, забезпечуючи «шлюб з любові», але й тим, що ніжно травмують їх. Відповідною реакцією на травму є вироблення клітинами рослини вітаміну С та інших речовин, що стимулюють ріст і розвиток плода.

Кілька прикладів доходності від бджіл

Бджоли є у всіх районах нашої неосяжної Батьківщини. Тепер пасічництво набуло важливого значення серед інших галузей сільського господарства. В Абхазії і на Колимі воно дає великий доход громадському господарству. Так, наприклад, колгоспники Дубровського району Красноярського краю в 1946 р. одержали на трудодень від продукції рільництва 2 крб. 35 коп., від тваринництва 3 крб. 85 коп., а від пасічництва — 12 карбованців (проф. П. Н. Веприков).

І. І. Даниленко дає цікаві відомості про розміри доходу, одержаного колгоспом імені Морозова Чкаловського району Приморського краю. Середній доход на трудодень, який дала пасіка членам цього колгоспу в 1946 р., становив 30 крб. 60 коп.

Пасіка колгоспу «Вторая пятилетка» Тульської області в 1949 р. дала 25 000 крб. доходу, тоді як від великої рогатої худоби, свиней і домашньої птиці одержано всього 4 тисячі карбованців.

Колгосп імені 8-го березня Тамбовської області, колгосп «Красная Москва» Лисогорського району тієї ж області та інші одержали по 40 000—50 000 карбованців доходу від пасічництва за літній сезон 1950 р. Колгосп «Новая деревня» Старобардинського району Алтайського краю в 1947 р. одержав 112 000 крб. доходу від своєї пасіки, що становить у середньому по 1772 крб. на кожний колгоспний двір. Колгосп «Ильич» Пржевальського району Іссик-Кульської області щороку одержує від пасіки З тисячі пудів меду.

Колгосп імені Фіолетова Степано-Кержського району Азербайджанської РСР у 1952 р. одержав від пасічництва близько 400 000 крб. доходу.

Колгоспи Алтайського краю — «Путь к коммунизму», імені В. І. Леніна, імені М. С. Хрущова та ін. — одержали в 1952 р. від пасічництва по 100000—120 000 крб. доходу.

Сочинська пасіка санаторію Міністерства харчової промисловості СРСР за літній сезон 1948 р. одержала 2 т меду, який був виданий для харчування відпочиваючим.

Навіть у Зейському районі (на півночі Амурської області), половина території якого розміщена в зоні вічної мерзлоти, пасічники, за повідомленням Є. І. Рубцова, одержують добрі збори меду (табл. 10).

Крім цього, в Зейському районі є тисяча бджолиних сімей на присадибних ділянках, а також на ділянках різних організацій.

Бджоли дають великий доход колгоспам, радгоспам і дають змогу забезпечити колгоспників медом. Пасічники у вигляді додаткової оплати праці одержують багато меду і грошей. Так, наприклад, 44 пасічники Солтонського району Алтайського краю за надпланову продукцію в порядку додаткової оплати одержали в 1947 р. 4661 кг меду.

У Приморському краї в 1948 р. 556 пасічників за перевиконання планових завдань одержали 94,6 т меду в порядку додаткової оплати праці.

Пасічник колгоспу «Первое Мая» Чкаловської області Г. К. Соколов одержав 342 кг меду по додатковій оплаті праці, а його помічник С. С. Єжок — 146 кг меду.

Пасічник колгоспу «Заря» Мордовської АРСР М. М. Юраєв в 1952 р. в порядку додаткової оплати одержав 180 кг меду.

Пасічникам колгоспу імені К. Є. Ворошилова Московської області В. Г. Макєєву та С. Л. Луковнікову в 1952 р. видано в порядку додаткової оплати праці 844 кг меду і 8 бджолиних сімей. Пасічник колгоспу імені Морозова Чкаловського району Приморського краю Пінчук за пасічницький сезон 1950 р. одержав по додатковій оплаті праці 667 кг меду, а колгоспникам видано по 400 г меду на трудодень.

Пасічник Є. М. Ковтун з колгоспу імені В. І. Леніна Приморського краю в порядку додаткової оплати праці одержав у 1960 р. 1160 кг меду.

Колгосп «Дальний Восток» Спаського району Приморського краю в 1950 р. одержав від пасічництва 170 000 крб. доходу, що становило 37% загального грошового доходу колгоспу. Колгоспники одержали натурою по 180 кг меду на трудодень.

У колгоспі імені Мухіна Ленінського району Хабаровського краю доход від пасічництва в 1951 р. становив 103 884 крб. при загальноколгоспному доході в 262 617 карбованців.

Пасіка в 115 бджолиних сімей колгоспу імені А. О. Жданова Московської області (пасічники А. І. Маркачев і Ф. І. Корольов) у 1953 р. зібрала 6323 кг товарного меду. Такий високий медозбір дав змогу забезпечити бджіл високоякісним медом на зимовий період, видати мед на трудодні колгоспникам і продати меду на 28 801 карбованець.

Колгосп «Пролетарская воля» П'ятигорського району Ставропольського краю