Читати книгу - "На твоєму плечі, Ірина Айві"

44

    Секрет розкрито ! Артем вирішив влаштувати для нас вечерю під відкритим небом . Я , він , повний місяць і яскраві зорі , які світитимуть лише для нас . Легкий вітерець поза спиною розвіває моє волосся . Обіймаючи чоловіка за шию , блаженно вдихаю мускусний аромат його парфумів , даючи волю власній божевільній фантазії . Ох , якщо не стримувати її , то зовсім не відомо куди вона мене заведе .

---- Думаю тут нам буде набагато затишніше ніж на кухні . Тут ми зможемо торкнутися неба ---- опустивши мене на крісло , промовив Артем . 

    Сам він вмостився навпроти мене , з посмішкою на обличчі , розливаючи у склянки фруктовий сік . Дивно з котрого боку не глянь , вечір зіпсований , а він посміхається . Мав би злитися на мене , а все вказує на те , що йому в цю мить приємна моя компанія .

---- Артеме і все таки ти дуже дивний . Мав би злитися на мене , а ти проявляєш турботу . Не розумію !? ---- викладаю свої думки у голос . 

---- А , що тут не розуміти , Ліно ? Хіба ж ти винна у тому , що моя мама ніяк не заспокоїться чи у тому , що твоя тітка - ідіотка приперлася в ресторан . Упевнений , що це моя матуся  її розшукала . Завтра подзвоню їй щоб запитати чи вдалося здійснити все , що задумала .

---- Думаю , Олена Павлівна бажає тобі лише добра .

---- Олена Павлівна , має знати , що крім її сина у світі існують і інші люди які ні в чому не винні перед нею . Тобі холодно , бачу тремниш як осінній листок . Зачекай , зараз принесу плед . 

    Я навіть заперечити не встигла , як Артема вже не було поруч . За мить він повернувся з картатим , шерстяним пледом і взявся бережно кутати мене у нього . Як же важко втримати при собі руки коли вони самі тягнуться до нього . Наші погляди один в одному , дихання в унісон . Мої руки які до болю стискають поручні крісла лише щоб не дозволити собі торкнутися його .

---- Давай ... вечеряти . Лише зараз відчула наскільки сильно зголодніла ---- белькотіла я , опускаючи очі .

---- Давай , а то й правда все охолоне . 

     Коли Артем знову був на безпечній відстані я нарешті змогла видихнути і взятися за свій стейк . Із великим задоволенням шматувала його щоб насолодитися бездоганним смаком . 

---- Ммм ... як смачно .  Ти кулінарний геній .

---- Не перебільшуй ! Ти просто дуже голодна . Давай кращеналию тобі ще  соку .

---- Чому ти раптом вирішив вечеряти під відкритим небом ? 

---- Просто захотів здивувати тебе . Зробити приємно і відволікти від думок про зіпсований вечір . Знаєш , а ти  все одно найкраща , Ліно . У повному сенсі цього слова . Ти справжня , жива і завжди щира .

---- Невже я чую компліменти від тебе ?

---- І компліменти теж , але в основному мої слова ---- чиста правда ---- якось зовсім не зрозуміло для мене посміхається Артем .

----  Так ,... я безмежно вдячна тобі за смачну  вечерю , обіцяю , що завтра приступлю до роботи , але зараз хочу до своєї кімнати . Нога болить просто нестерпно . 

---- Чому ти одразу не сказала мені . Я негайно принесу тобі знеболювальне . 

---- Дякую за турботу . 

    За мить Артем тримав у одній руці воду , а в іншій таблетку . Чемно ковтнувши і запивши водою і ще раз подякувала Артемові .

---- Давай віднесу тебе до твоєї кімнати . 

    Я спробувала піднятися самостійно , але не втримавшись на одній нозі повисла на Артемовій шиї . У цей момент наші погляди знову зустрілися . Я хоч і зовсім не обізнана у сердечних справах , але бачила , розуміла і відчувала , що Артем хоче поцілувати мене .

    Давненько мені не доводилося бігати за дівчатами , а тут щей фіктивна дружина яка з бридкої жаби перетворилася на прекрасну , тендітну дівчину . Обіймаючи мене за шию , Ліна була настільки близько , що її шовковисте волосся лоскотало мої ніздрі . Від її запаху у мене перехоплювало дух , а губи були так близько , що я ледь стримував себе щоб ненапасти на них . На щоці Ліни зявився соромязливий румянець який змушував мене боротися самим з собою . З одного боку я хотів Ліну усю і негайно , а з іншого боявся налякати її прекрасно розуміючи , що все , що відбувається між нами зараз для неї вперше .

---- Артеме !? 

    Чому я раніше не помічав який приємний і мелодійний у Ліни голос ?

---- Артеме , тобі не важко так довго тримати мене на руках ?

---- Я вже казав сьогодні , що ти легка немов пір'їнка .

    Те з якою легкістю Артем тримав мене на руках в перше в житті дало мені змогу відчути себе витонченою і жіночною . Чоловік наблизився  до мого вуха і хрипло прошепотів :

---- Мене врятує лише твій поцілунок . 

    Я дивилася на нього не взмозі зронити жодного слова . Наші обличчя знаходилися так близько один до одного , що його дихання стало моїм . І очі наші горять . Артема  і мої ...Піддавшись незрозумілому імпульсу я торкнулася його губ , а розумним було б знайти в собі сили  відштовхнути від себе . Та варто було чоловікові ледь схилити голову як почалося справжнє безумство . Солодке безумство яке називається моїм першим поцілунком . І чому мені здається , що Артем цілує мене так ніби я для нього єдина у цілому світі .  ???                                                                                                                                              

****************************************************************

Ну от і перший поцілунок !!!)))                                                                                                                                                                      

 

 

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍