Читати книгу - "Самотній татусь шукає няню, Агата Авенс"

Розділ 23 Денис

Я навшпиньки пробрався до спальні десь близько другої ночі і як миша забрався під ковдру, намагаючись не шуміти. Я звично обійняв дружину. Вона була такою м'якою, теплою, такою сексуальною, що я не встояв перед спокусою і, забравшись рукою під футболку, стиснув долонею її спокусливі груди. Лана одразу ж повернулася і міцно притулилася до нього. Вона явно спала, очі її були заплющені, а дихання було рівним. Втративши над собою контроль, я впився губами в губи Лани. Вони були солодшими за мед. Голова, яка й без того йшла обертом, затуманилася остаточно.

Тієї ж миті мені в живіт уперлася нога Лани, і ось я уже скинутий з ліжка. Жорсткий ворс килима врізався в шкіру на спині. Я преболяче вдарився головою об тумбочку.

- Гей, що за справи?

Я здивовано мотав головою, насилу розуміючи, що відбувається. Запалився нічник, і в його тьмяному світлі я побачив свою богиню з розпатланим волоссям, через що вона мала ще сексуальніший вигляд.

- Забирайся з мого ліжка, - гнівно прошипіла богиня крізь зуби.

- Та я й так не там... Загалом, не в ліжку.

- Не прикидайся, Дене, ти прекрасно розумієш, про що я.

- Та чого ти розлютилася?

- Нічого подібного. Просто тобі пора звикати спати одному.

- Але я хочу спати з тобою!

- Зате я не хочу. Від тебе тхне пивом!

- Так ти через це? - невинно запитав я, насилу підводячись із підлоги. Мене злегка штормило. - Я зовсім не п'яний.

- Геть із кімнати! - Лана підняла тапок, стиснувши його, як холодну зброю. - Негайно.

- Гаразд, гаразд... - Приголомшений я задкував до дверей, остерігаючись тапка, готового будь-якої хвилини полетіти в його бік.

Чортова баба, зовсім збожеволіла. Краще не зв'язуватися з нею. Чого доброго, придушить уночі. Моя кімната більша, і ліжко ширше, і ванна глибша, і взагалі... Діставшись ліжка, я звалився на простирадла. Боже, як тут холодно і жорстко. Невже так було завжди?

 

На ранок я встав із жахливим головним болем, чого й слід було очікувати, і ледь не поповзом дістався їдальні.

- Що, вона викинула тебе геть із кімнати, так? - зловтішно запитав Кок, ставлячи перед мною чашку з димлячою кавою.

Я не в силах був підняти чашку, тож, йдучи шляхом найменшого опору, опустив голову і присьорбнув палючий напій.

- І по заслузі тобі. Не личить одруженому чоловікові шлятися по шинках із бандою п'яниць і розпусників.

- Я вже казав тобі, Кок, що ми не по-справжньому одружені, - пробурмотів недбайливий я. - Це не назавжди, це просто ділова угода.

- Скажи це бідоласі Лані.

- Це і так її ідея, старий ти дурень.

- Я-то, може, і старий дурень, та тільки чому тоді очі в бідної дівчинки зранку були червоні й опухлі?

Я застиг на мить, не донісши важку голову до чашки.

- Вона що, плакала через мене?

Замість відповіді Кок з обуренням знизав плечима. От чорт, якби я знав, що Лана переживає через це, ніколи б не пішов із Данилом. Я занудьгував через півгодини в тому барі. А ще за годину готовий був віддати півферми і машину на додачу, аби опинитися вдома, поруч із Ланою.

- А я ніколи раніше не помічав, щоб вона плакала, Кок.

- Це тому, що плаче вона тоді, коли думає, що її ніхто не бачить, але на відміну від бездушного чурбана на прізвище Підбуртний, у старого пірата є серце. Дівчинка дуже замкнута, а все через таких ослів як ти. Життя навчило її бути сильною, а такі ось телепні користуються цим, постійно ображаючи дівчину.

Я обхопив голову руками. Як же правий старий Кок... І яким мерзотником я себе почував!

- Досить займатися самобичуванням, шеф, все можна виправити. До речі, ти не забув про великий фестиваль у місті?

Ну звичайно, як же я міг забути, сьогодні ж фестиваль, а Лана вирішила пустити рекламу під час параду, щоб люди почули про її центр. Вона хотіла відкрити щось на кшталт ясел при центрі, куди можна буде приводити дітей на час відряджень або просто дуже зайнятих днів. Через цю участь у Лани було повно справ, і я обіцяв їй допомогти, хоча після вчорашньої ночі не зрозуміло було, чи прийме вона його допомогу.

Я не знав, що робити, як пережити цей божевільний день.

- Кок, може, ти просто пристрелиш мене?

- Я думав про це, але так просто ти не відбудешся. Крім того, якщо я вб'ю тебе, то Лана буде сумувати, а я не хочу завдавати їй страждань. Ти й так постарався за двох.

- Може, вистачить?

- Ні, не вистачить, тобі краще навчитися поважати дівчинку, поки ще не пізно. А то дивись, прискаче якийсь красень на білому коні й забере в тебе з-під носа дружину.

- Чорт з два, я йому це дозволю, - підхопився я, тут же скривившись від болю в голові.

Кок, хитро примруживши око, уважно подивився на власника ранчо.

- Мабуть, ти не безнадійний, Денисе.

 

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍