Читати книжки он-лайн » Молодіжна проза 🌸💖📚 » Суперечка на кохання. Отримати доньку тренера, Ася Сергєєва

Читати книгу - "Суперечка на кохання. Отримати доньку тренера, Ася Сергєєва"

64
0

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 45 46 47 ... 116
Перейти на сторінку:
Роздiл 20/1

Мишко

Засовую за спину Аліну. Таку мить зіпсували набридливі амфібії. Щоб у них зябра позеленіли!

Ще трохи і я знову б цілувався з непокірною Зірочкою. Дідько, до чого ж вона мене завела! Зухвала, горда, нюансами тішить. У мене від поцілунку з нею геть знесло дах, і молодший Ведмідь у штанях терміново вимагав продовження.

Але тепер доведеться відкласти повторну атаку на губи Аліни, плавці просто так не підуть. Он, як люто втупилися. Той, що з донькою тренера танцював, стиснув кулаки. Ну звісно, справжній дружок, от відразу помітно.

- Наплавалися вже? То підіть пошукайте калюжі на вулиці. Повинні десь бути саме для вас, - відтягую початок бійки, продумуючи тактику. Все-таки плавці за кількістю переважають, і тут немає стільців і посуду, як у залі, якими б я відбивався.

- Це ти нас так послати збираєшся? - пирхає один з плавців.

- Ну не на танець адже запросити. Валіть звідси, не заважайте нам!

Той, що нібито друг, якщо правильно пам'ятаю - Аліна називала його Глібом, робить до мене різкий ривок.

- Ми підемо, але тільки з дівчиною. Вона з нами приїхала, і я особисто додому її проведу.

- Внеси до своїх планів поправочку. Ця дівчина з клубу піде лише зі мною.

- Гей, а у мене ніхто запитати не хоче?! - обурюючись, Аліна вискакує з-за моєї спини. - Чого ви взагалі сперечаєтесь?

Обмінюємося з головним плавцем розлюченими поглядами. Я питати не хочу. Раптом вона не назве мене? Донька тренера найбільш непередбачувана з усіх дівчат, яких я знав. Бісів Гліб, мабуть, теж не може оцінити свої шанси. Тому вибирає напасти.

- Ти зайшов на мою територію, футболісте! - грізно вигукує і замахується кулаком.

Встигаю ухилитися від першого удару. Територія його? Ну а як же!

- Твоє місце в болоті. І я тебе відправлю туди! - З ще більш грізним гарчанням зриваюсь, і не промазую, влучаючи амфібії в око.

Начебто плавець, але помітно, що й боротьбою займається. Наступним ударом він по мені потрапляє. Починається сутичка, хто кого. Аліна кричить, плавці щільним кільцем нас оточують. Не виключаю, що будуть допомагати дружку.

- Зірочко, не хвилюйся, я йому вправлю мізки! - люто нападаю, мене вже не зупиниш.

- Аліно, він отримає, щоб до тебе більше не ліз!

У свою чергу, обіцяє плавець. Він відбивається та всякі прийомчики викидає. Ну я теж не гальмую. Друге око амфібії з моїм кулаком познайомилось.

- Негайно припиніть! Я взагалі з вами нікуди не піду! - у відповідь нам прилітає від Аліни.

Знаю, що піде, і певно не з ним. Хоча не впевнений, якщо друзі-плавці далі підключаться. Сподіваюся, тоді хоч відвідає мене в лікарні. Там я ще обов'язково її поцілую.

Ану, отримуй! Не здаюся, тримаюся. Відбиваю свою дівчину і територію.

- Міхо, ми ж як знали, що тобі сподобається сьогодні у клубі!

- І вам сподобається отримувати від нас стусанів!

Чую знайомі голоси моєї команди. За спиною метушня починається. Тепер іншим плавцям не до мене, адже самим відбиватися від футболістів доводиться.

- Чого так довго? Ви там танцювали, чи що?

- Ми дали тобі час розігрітися. І зараз потанцюємо на них!

Ото вже бовдури, час вони давали. Суперечка суперечкою, але друзі у халепі не кидають. Хто б сумнівався, що стежили за нами. Нікуди від окатої команди не дітися.

І тільки-но перевага пішла в мій бік, бо вдало вийшло Гліба скрутити, ще б трохи й він благав про пощаду. Моя команда теж добряче взялася за плавців. Але нам завадили, налетіли з посиленим складом бійці зі служби безпеки закладу. Виганяти не стали, ми ж користуємося привілеями. Чого не сказати про плавців. Ну куди їм до нашої популярності. Тож територію ми другий раз за всіма пунктами відвоювали.

Стоп. Аліна ж з нами була?

В який саме момент вона зникла, не помітив. Кожен погляд на неї коштував удару, який у мене прилітав. Проте я до певного часу стежив, щоб Зірочка стояла подалі. Згадав! Я ж просив її піднятися наверх. Отже, там вона на мене чекає. Розумничка моя.

У залі Аліна теж не знайшлася. Ні вона, ні подружка. Зникли обидві…

- Що, Міхо? Все ж таки упустив доньку тренера? - посміюючись, Ілля плескає мене по плечу.

- Нічого не упустив. Ми так домовилися, - насупився, знову дратують, хоч все одно друзі, якщо одного з плавцями не кинули.

- Ти шукаєш дівчат, які сиділи за тим столиком? - Варя, наречена Іллі, показує з точністю потрібне місце.

- Так, а ти бачила?

Варя киває.

- Бачила, як вони схопили сумки, побігли до охорони, а потім дуже швидко на вихід.

Ясно все. Отже, Алінка втекла, але перед втечею послала до нас охоронців. Мені її вже не наздогнати. Напружено дивлюся у бік виходу. Взяла і обламала, така шкідлива Зірочка. Але і плавцю тоді теж обломилося. Ну нічого, довго бігати від мене не зможе.

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍
{ touchstart', function (e) { Reader.stars.sendRating(e.target.value); }); });
1 ... 45 46 47 ... 116
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Суперечка на кохання. Отримати доньку тренера, Ася Сергєєва», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Суперечка на кохання. Отримати доньку тренера, Ася Сергєєва"