Читати книгу - "TÜK, Арт Антонян"

голову. Дівчина підбігла до ліжка, направивши на Давида пістолет.

— Über! Якщо спробуєш щось зробити, я тебе пристрелю.

Я серйозно. Зрозумів? Über!

Давид від несподіванки розвів руки в сторони.

— Über! Добре, добре. Я зрозумів. Ти тільки не стріляй.

Бачиш, у мене немає зброї. Über!

— Über! Коли? Як ти заразився? Über! — клубок у горлі заважав Ясмін говорити.

— Über! Про що ти? Über!

— Über! Я сказала, що пристрелю тебе на хрін. Досить придурюватися. Відповідай, коли і як ти заразився? Über!

— Я не хворий, — Давид намагався зберігати спокій.

— Über! Ось, ось знову… — Ясмін прикусила губу. — Це ще один симптом, так? Твоє серце б’ється, як навіжене… Ти знаєш про це? Звичайно, знаєш… Über!

— Послухай, — Давид не бачив сенсу приховувати, — повір мені. Немає ніякої інфекції, не існує. Влада вигадала цю історію… — Давид спробував пояснити.

— Über! Маячня, не заговорюй мені зуби, — Ясмін не опускала зброю. — Я теж тепер… Теж захворію? Über! — більше просто вголос, ніж звертаючись до Давида, вимовила вона.

— Ясмін, будь ласка, повір мені. Це не хвороба.

— Über! Мовчи…

— Послухай мене…

— …я сказала мовчати або я відстрелю тобі яйця. Über! — пригрозила вона, розмахуючи пістолетом.

По щоках Ясмін потекли сльози. Тримаючи зброю в одній руці, іншою з внутрішньої кишені куртки вона дістала телефон.

— Über! Я повинна, — її губи затремтіли, — я зобов’язана.

Über!

— Будь ласка, Ясмін, я тебе прошу, не роби цього. Я тобі все поясню. Обіцяю, тобі стане зрозуміло і ти припиниш боятися. Подумай, прошу.

— Über! Я законослухняна öсобина. Я зобов’язана повідомити в службу порятунку. Тобі допоможуть. Über! — приречено вимовила вона.

Ясмін тремтячою рукою почала набирати номер. Натиснувши лише дві цифри, впустила üФон. Нагнулася, щоб підняти. Давид скористався моментом. Зброя відлетіла в сторону. Давид надійно затиснув Ясмін в обіймах.

— Über! Ти вб’єш мене? Über! — трохи схлипуючи, прошепотіла вона.

— Що ти говориш? Не збираюся я тебе вбивати, — проте залізна хватка Давида не слабшала. — Я тобі обіцяю, все буде добре. Але я не можу тобі дозволити зателефонувати в службу порятунку.

Ясмін сіпнулася в надії звільнитися. Давид ще сильніше затиснув її в міцних обіймах.

— Über! Відпусти мене, мені боляче. Über! — благала дівчина.

— Я тебе відпущу, якщо пообіцяєш не робити дурниць.

— Über! Обіцяю. Über!

Ясмін не рухалася. Давид відсторонився. Вона піднялася. Обоє не розуміли, що тепер робити. Першим рушив з місця Давид. Він почав одягатися. Ясмін потихеньку позадкувала назад. Коли Давид схаменувся, вона вже підбігала до виходу.

— Дамблдор, прокинься. Заблокуй вихід, — крикнув він.

Ясмін роздратовано ляснула долонею по дверях. Давид підняв з підлоги пістолет.

— Звідки у тебе зброя?

— Über! Не твоя справа, — важко дихаючи, відповіла вона. — Випусти мене негайно. Über!

— Сядь, будь ласка, — він вказав зброєю на стілець. — Ой, вибач, я не хотів… Я не погрожую, я прошу.

Ясмін сіла.

— Дамблдоре, поговори з Ясмін, мені потрібно дещо зробити.

— Über! Із задоволенням, — відгукнувся штучний інтелект. — Як ви себе почуваєте, Ясмін? Що бажаєте обговорити? Über!

— Über! Іди до біса, — грубо відповіла Ясмін. — Я не збираюся говорити з комп’ютерною програмкою. Über!

— Über! Зовсім не програмка, — анітрохи не образився Дамблдор. — Я така ж свідомість, як і ти. Різниця лише в тому, що в тебе живе тіло. У мене є тільки система обслуговування цього будинку. Поговорімо про…

Давид подзвонив Максу.

— Über! Мені потрібна допомога. Коли ти зможеш приїхати? Не телефонна розмова. Über!

— Über! Це терміново? Über!

— Über! Так, чекаю. Über!

Давид повернувся до Ясмін. Дамблдор розповідав щось про древні цивілізації. Ясмін з відсутнім поглядом сиділа на стільці, не рухаючись.

— Може, поїмо все-таки? — Давид узяв тарілку.

— Über! У мене щось апетиту зовсім немає, коханий.

Über! — саркастично зауважила Ясмін.

Давиду довелося зв’язати й замкнути Ясмін у ванній.

— Пробач, це ненадовго. Будь ласка, сиди смирно. Я нічого тобі не зроблю. Даю слово.

— Über! Йди до біса. Über! Приїхав Максим.

— Ти з глузду з’їхав, — прошепотів він, — не очікував від тебе…

— Я розумію, Максе, потім прочитаєш мені лекцію. Зараз скажи, як бути? Я не вірю, що вона комусь розповість. Але все ж…

— Доведеться вдатися до певного трюку. Симуляції. Як з тобою тоді.

— Їй буде боляче? — поцікавився Давид.

— Ні, що ти… в цьому нема потреби. Ми підкоригуємо в її пам’яті останні події. А ти приготуй байку. Тому що після у неї можуть виникнути питання.

Прокинувшись з легким похміллям, Ясмін трохи повалялася в ліжку. Давид господарював на кухні, готуючи сніданок. Тим часом вона вирішила подивитися, що діється у світі. Щоб підтримувати соцмережі телеканалу в актуальному стані, їй доводилося переглядати новини по кілька разів на день. Вона сіла в інтерактивне крісло ньÜзруму. Ранковий випуск новинного продукту почався з екстреного повідомлення.

— Über! Територія Üмперії збільшилася. Сьогодні вночі üмперські спецвійська звільнили з лещат Unación частину колишньої британської землі. Операція пройшла без ускладнень. Ворога перемогли за дві з половиною години. Втрати з боку Üмперії мінімальні. — У Ясмін загорілися очі в передчутті überактивності в соцмережах «Єдиного Правдивого». — Місцеві öсобини зустрічали üмперських воїнів усмішками та радісними вітаннями й усіляко сприяли встановленню довгоочікуваного порядку. Завдяки проüмперському комітету, що таємно діяв у регіоні крайні кілька років, стражі затримали затятих захисників ідеології Unación. Серед них, — на üСкріні показали людей, прив’язаних до стовпів на площі; крупний план вихопив із загальної картинки змучену блондинку в нічній сорочці, — і відома письменниця Джоан Роулінґ. Нагадаємо, в Üмперії