Читати книгу - "Коханка з площі Ринок"

189
0

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 46 47 48 ... 58
Перейти на сторінку:
Так чи інакше, всі дороги ведуть туди. Вбивця спішить, його тіпає, колотить. Він думає, що запхав клаптик. Насправді ж кладе його мимо. Йому б ще зачинити двері на ключ, тільки для того треба ключа шукати, знову витрачати час. Вбивця вже не годен знаходитись під одним дахом із жертвою. Тож щільно причиняє двері й цим обмежується. А капітан Зубов приймає самогубство, піднесене на блюдечку. Бо маємо ту ситуацію, коли воно вигідно передусім йому. До чого приходимо?

Шацький знову попросив слова.

— Лиходій знав, чим займалася панна Божена. І здогадувався: рано чи пізно її таємницю дізнається Зубов. А відомо про це її коханцеві чи ні, я сказати не готовий.

Кошовий плеснув у долоні.

— Браво! Таким чином, зловмиснику було відомо: вбивство Божени на контролі в Зубова, справа носить до певної міри приватний характер, і одного разу капітан контррозвідки дізнається про рід занять убитої, Все це мало підвести до висновку, який Зубов, власне, й зробив. Платов застрелився, бо дізнався, що попався на гачок шпигунки, признатися не мав сили, а куля в лоба — вихід для офіцера. Капітана, як я встиг зрозуміти, істина відтепер зовсім не цікавить. Бо зашкодить передусім йому.

— Чому ви, пане Кошовий, не заспокоїтесь?

Сіпнулося віко..Клим торкнувся його пальцем, заспокоюючи.

— Шацький, ви мене засмутили.

— Та де! — стрепенувся дантист. — У чому справа? Чим саме? Як?

— Отак. Хіба ми перший рік знайомі? Хіба ви не знаєте нічого про мою затятість? Я мушу знайти відповідь бодай для себе, якщо правда не переймає більше нікого. Але тут ще одна обставина, мусите її врахувати.

— А саме?

— Аби вбили російського офіцера — соромно, та мені до того нема діла. Воєнний час, військові гинуть на фронті й у тилу. До того ж це капітан, так-так, ворожої мені армії. Божена Микульська — не чужа. Вона робила, що могла, для перемоги Австрії й цісаря. Який, нехай ви зараз мене не зрозумієте, в цій війні союзник українців. Мого народу, Шацький.

— Про свій народ ми, жиди, дуже добре розуміємо, — мовив Йозеф. — Більше пояснень не треба. Ви ж прийшли по допомогу, а не поділитися з нами своїми мудрими висновками.

— Так.

— Чим можу?

Рипнули двері — з дитячої кімнати виткнулися один за одним три цікаві писки.

— Що є? — Естер грізно повернулася всім корпусом. — Набридло сидіти й гратися? Сумно? Зникніть з очей, бикицер![42]

Трійця щезла. Клим не стримав посмішки.

— Все їм треба знати.

— Не для їхніх вух, — зазначила пані Шацька.

— То чим помогти, пане Кошовий? — повторив Йозеф.

— Рецепт. Його виписали вбивці. Отже, він хворіє. Більшість аптек зараз не працює. Треба знати, чим нездужає і куди може прийти по ліки.

— Його могли виписати не тепер.

— Але давні рецепти в кишенях не носять, — парирував Клим.

Шацький вдягнув окуляри.

Вкотре придивився до написаного.

— Тут шматки слів, пане Кошовий. Та наскільки я розумію... Зараз... — очі заплющились, губи заворушились. — Ось це — ...idum, — він підкреслив літери нігтем, — може означати, на мою думку, bromidum. Ще точніше — natrium bromidum.

— Бромід натрію.

— Саме так. Засіб не надто рідкісний, не містить складних компонентів, приймається в порошках. Його призначають нервовим людям та істерикам. Є ще одна функція, — Шацький скосував на Естер, лице порожевіло. — Іноді разом із коренем валеріани бром прописують... Перепрошую, моя фейгале:..

Естер підозріло зиркнула на чоловіка.

— Шацький, коли ти червонієш, готуєшся сказати якусь непристойність.

— У нас розмова на медичну тему! Все пристойно!

— Та говори вже!

Шацький видихнув, ніби збирався пірнати.

— Якщо хлоп не може дати собі раду з кобітою.

— Буває, — спокійно відповіла Естер. — Але не в тебе, чоловіче. Хай підтвердять це четверо наших дітей.

Тепер засоромився Кошовий.

— Я чув навпаки. Бром пригнічує чоловічу силу.

— Дивлячись, як приготувати й для чого застосовувати, — поважно мовив Шацький. — Коли чоловік надміру збуджений, постійно чимось схвильований, невдоволений, має інші проблеми, не лише такого делікатного характеру, в нього й там нічого не виходить. Або, скажемо так, справляється дуже швидко. Тож бром у сполуці з валеріаною заспокоює. Й відповідно, мужчина може, так би мовити, спокійніше братися до справи.

Естер пирхнула.

— Ох, справи ваші, справи.

— А це слово збереглося повністю, — Йозеф тицьнув пальцем. — Strychninum. Просто кажучи, стрихнін.

— Отрута?

— Змії теж отруйні, — швидко відбив Шацький. — Проте їх ловлять, аби роздобути отруту й приготувати на її основі цілющі ліки. У нашому випадку стрихнін — природний збудник. Настоянка з нього, якщо ще й додати корінь женьшеню, так само сприяє чоловікам для, гм, цієї справи.

Схрестивши погляди з Естер, він продовжив уже зовсім упевнено:

— Маємо нижню частину. Щось мені підказує — вбивця має проблеми як коханець.

— Хіба одного засобу не досить?

— Бачу, ви, пане Кошовий, на щастя, такого позбавлені. Дай вам Бог якнайдовшого здоров'я.

— Це має значення?

— Ще й яке! — Шацький осмілів, розійшовся не на жарт, замахав руками. — Ті, хто скаржиться на чоловічу силу чи раптом утратив її, коли перед тим усе було добре, одним засобом себе не обмежують. Навіть вимагають у лікаря прописувати якнайбільше. Не всім користуються, проте хочуть великого списку. Деякі, особливо затяті, справді змішують усе докупи.

Естер підібгала губи.

— Пане Кошовий, вам не здається, що мій чоловік обрав собі не той фах, за яким працює? Може, йому все життя кортіло лікувати зовсім не зуби.

— Йой! — Йозеф знову почервонів. — Та більшість лікарів знає, що воно таке і як із ним боротися!

— Більшість? Тобто всякий може прийняти хворого для такої консультації й виписати подібний рецепт?

— То я трохи гарячкую, — Шацький здав назад. — Але є зараз у Львові кілька добрих фахівців. Не всі втекли, коли наступали росіяни.

— Вони практикують?

— Лікарі завжди потрібні.

— Хто, наприклад?

Шацький наморщив чоло.

— З тих, кого я знаю... Хіба...

— Брехт, — випередила чоловіка Естер.

Він підозріло глипнув на дружину. Ще й черговий раз одягнув окуляри, ніби так її можна було краще й пильніше роздивитися.

— Алоїз Брехт, так. Але звідки тобі про нього відомо?

— Нагадаю тобі, Шацький. Доктор Брехт знається також на суто жіночих

1 ... 46 47 48 ... 58
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Коханка з площі Ринок», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Коханка з площі Ринок"