Читати книгу - "Науково-практичний коментар Кримінально-виконавчого кодексу України"

який строк і які посади він позбавлений права обіймати або яким видом професійної діяльності він позбавлений права за­йматися, та повідомити кримінально-виконавчу інспекцію про виконання ви­мог вироку;

за вимогою кримінально-виконавчої інспекції надавати їй документи, по­в’язані з виконанням покарання.

1. Про зміст термінів «власність», «підприємство», «установа», «організа­ція», «уповноважений орган» див. коментар до ст. 31 КВК України.

2. Види підприємств, установ і організацій зазначені у Господарському (статті 74—78 та ін.) та Цивільному (підрозділ 2. Юридична особа) кодексах України, інших нормативно-правових актах.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 13 Конституції України, всі суб’єкти права власності рівні перед законом. У статті, що коментується, це означає, що влас­ники підприємств, установ, організацій та їх уповноважених органів усіх форм власності мають однакові зобов’язання щодо виконання вироків судів відносно засуджених до позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю.

3. Обов’язок — це те, чого треба безпосередньо дотримуватися, що слід без­відмовно виконувати відповідно до вимог суспільства або виходячи з власно­го сумління; певний обсяг роботи, сукупність справ, межі відповідальності та ін., що визначаються відповідним знанням, посадою тощо.

У юридичному розумінні «обов’язок» — це вид і міра належної поведінки суб’єкта права, що забезпечується можливістю державного примусу.

До основних форм юридичного обов’язку належать:

а) утримання від заборонених дій, що суперечать інтересам інших (пасив­на поведінка);

б) здійснення конкретних дій (активна поведінка);

в) обмеження в правах особистого, майнового чи організаційного характе­ру (заходи юридичної відповідальності).

Виходячи зі змісту статті, що коментується, слід констатувати, що власни­ки підприємств, організацій, установ та їх уповноважених органів мають реа­лізовувати покладені на них обов’язки в активній формі.

4. Вказаний у зазначеній статті термін «не пізніше трьох днів» рахується з наступного робочого дня тижня — з часу початку роботи підприємств, органі­зацій, установ та їх уповноважених органів (згідно із затвердженим графіком роботи) — і закінчується протягом останньої години роботи цих суб’єктів, щоб відповідальні за подачу інформації особи мали можливість відправити через канцелярію необхідні матеріали адресату. У такому ж порядку реєструються в журналі вхідної кореспонденції і листи та інші звернення, що надходять влас­никам підприємств та ін. та їх уповноваженим органам. Саме тому початковий відлік часу на виконання зобов’язання перед КВІ рахується з першої години роботи зазначених суб’єктів діяльності.

5. Процедура звільнення особи з посади, яку вона обіймає, або від того виду професійної діяльності, права на яку він позбавлений, передбачена Кодексом законів про працю України (далі — КЗпПУ) та іншими нормативно-правови­ми актами. Рішення з цих питань оформляється письмовим наказом, з яким в обов’язковому порядку під підпис ознайомлюють особу, щодо якої він виданий.

6. Право на внесення записів до трудових книг працівників підприємств, установ, організацій та їх уповноважених органів усіх форм власності мають представники їх кадрових апаратів або безпосередньо власники цих суб’єктів діяльності в установленому законом порядку.

7. Повідомлення про виконання вимог вироку власник підприємства, уста­нови, організації або їх уповноважених органів направляє у КВІ у письмовому вигляді по пошті.

8. Вимога — це пропозиція у категоричній формі зробити щось; зобов’язан­ня до вчинення чогось; змушувати робити саме так, а не інакше.

Кримінально-виконавча інспекція, відповідно до свого правового статусу як органу виконання покарань (див. коментар до ст. 13 КВК), вправі вимагати від власників підприємств, де працюють засуджені до покарання у виді позбав­лення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, докумен­ти, пов’язані з виконанням вироку.

При цьому вимога має носити письмовий характер і відповідати положен­ням нормативно-правових актів з питань інформації.

9. До документів, пов’язаних з виконанням покарання, зокрема, належать: виписки з трудових книжок засуджених, копії наказів про звільнення особи з посади або від певного виду професійної діяльності, копії наказів про заохо­чення чи накладення стягнення на засуджених, характеристик на особу та ін.

Необхідність у наявності таких документів у КВІ зумовлена обов’язками, що покладені на неї згідно із законом (ст. 31 КВК) та змінами конкретних життєвих обставин, що відбулись у засудженого (необхідність застосування умовно-дострокового звільнення (ст. 81 КК), заміна покарання більш м’яким (ст. 82 КК), застосування амністії, помилування та інших форм звільнення особи від покарання та його відбування), а також для вирішення питання про притягнення засудженого до кримінальної відповідальності за ухилення від від­бування покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або зай­матися певною діяльністю (ст. 389 КК).

10. Невиконання вимог кримінально-виконавчої інспекції з питань вико­нання вироку суду може стати підставою для притягнення власника або упов­новажених осіб підприємства, організації, установи та їх уповноважених орга­нів до передбачених законом видів юридичної відповідальності (статті 185-3, 185-6 та ін. КУпАП, ст. 382 КК та ін.).

Питання про застосування державного примусу до винних осіб вирішують­ся органами прокуратури.

Стаття 33. Обов'язки органів, які мають право анулювати до­звіл на заняття певними видами діяльності

Органи, які мають право анулювати дозвіл на заняття певними видами ді­яльності, зобов’язані не пізніше трьох днів після одержання копії вироку су­ду анулювати дозвіл на заняття тим видом діяльності, яка заборонена засу­дженому, вилучити відповідний документ, який надає даній особі право зай­матися певним видом діяльності, і повідомити про виконання вимог вироку суду кримінально-виконавчу інспекцію.

1. Відповідно до чинного законодавства України органи, які вправі давати дозвіл на заняття певними видами діяльності, уповноважені й на анулювання таких ліцензій (від. лат. licentia — свобода, право). Державна реєстрація і ліцен­зування здійснюються у таких сферах діяльності юридичних і фізичних осіб, як підприємницька; господарська; банківська та