Читати книгу - "Великий Гетсбі, Фіцджеральд Френсіс Скотт"

приглушене відлуння музики й сміху з його саду й шурхіт автомобільних шин на під’їзній алеї. Якось пізно ввечері я й справді почув, як до особняка під’їхала машина, й побачив світло фар на фасаді. З’ясовувати я не став, вирішивши, що це, мабуть, прибув з другого кінця світу запізнілий гість, не знаючи, що свята скінчилися.

Ввечері напередодні від’їзду, спакувавши речі й віддавши ключ від своєї машини її новому власникові-бакалійнику, я пішов востаннє подивитися на те величезне недоладне домисько. На білих сходах якийсь хлопчик надряпав уламком цеглини сороміцьке слово, і воно чітко вирізнялося у світлі місяця; я стер його, човгаючи підошвою по каменю. Потім я зійшов на берег і простягся на піску.

Майже всі багаті вілли понад берегом були вже безлюдні, й темряву порушувала тільки примарна світляна пляма від порома, що плив через протоку. І в міру того, як місяць підбивався вище, обриси тих непотрібних споруд розмивалися й танули, і перед моїми очима поставав стародавній острів таким, яким побачили його колись голландські моряки,- незаймане зелене лоно Нового Світу. Його дерева, що потім зникли, дерева, що поступилися місцем будинкові Гетсбі, шелестом своїм навіяли колись останню і найвищу людську мрію; певно, на одну коротку, зачаровану мить людина затамувала подих перед новим континентом, мимоволі замилувавшись красою, якої вона не розуміла й не шукала, опинившись востаннє в історії віч-на-віч з чимось рівноцінним усій закладеній у ній здатності дивуватись і захоплюватися.

А потім до тих невеселих роздумів про давній незнаний світ додалася думка про Гетсбі, про те, з яким захопленням він уперше розрізнив зелений вогник на причалі перед домом Дейзі. Він здолав довгу путь до цих блакитних газонів, і йому, мабуть, здавалося, що тепер, коли до його мрії рукою подати, ніщо вже не завадить йому впіймати її. Він не знав, що вона вже залишилася позаду, десь у темному безмежжі за цим містом, там, де під нічним небом розстелилися землі Америки.

Гетсбі вірив у зелений вогник, у здійснення всіх бажань, у майбутнє щастя, що з року в рік не дається нам у руки. Нехай воно вислизнуло сьогодні, дарма - завтра ми побіжимо ще швидше, простягнемо руки далі... І одного чудового ранку...

Отак ми й намагаємося плисти вперед, долаючи течію, а вона безнастанно зносить наші суденця назад, у минуле.

 

 

 

_______________

 

 

 

 

Френсіс Скотт Фіцджеральд

 

ВЕЛИКИЙ ГЕТСБІ

 

F.S.Fitzgerald, The Great Gatsby, 1925

 

0061

 

 

 

© Вичитування, правка, форматування і оформлення тексту: OpenBook, 2016

 

© Електронна бібліотека

класики української та світової літератури «Відкрита книга»

 

2016

1 - В Нью-Хейвені міститься Йєльський університет.

2 - Ратуша (франц.).

3 - «Орден Данила. Чорногорія, король Микола» (лат.).

4 - Гра, наприкінці якої всі учасники опиняються в «домі», напханому, як коробка сардин.

5 - Фаворитка, а потім друга дружина Людовіка XIV.