Читати книгу - "Вибрані листи"

Надбання (грец.).

129

Змагання (грец.).

130

Теренцій Скавр — можливо, граматик, відомий своїми коментарями творів Горація.

131

…до виголошення написаного… — Про рецитації див. І, 13, а також Передм., с. 28–29.

132

Кальпурній Макр — уродженець Цізальпінської Галлії, консул (103 р.), правитель провінції Мезії (109–112).

133

…у своїй етруській посілості… — див. IX, 36, а також Передм., с. 31.

134

Валерій Павлін — уродженець Форуму Юлія, міста в Нарбонській Галлії (нині Фрежю).

135

Як той батько ласкавий (грец.).

136

…потребує людського тепла… — див. VII, 26, а також Передм., с. 39–40.

137

…стримано… — В оригіналі decenter, тобто — не переступаючи межі пристойного, як личить.

138

Я вирядив його до Єгипту. — Ще Корнелій Цельс (І ст. н. е.) у своєму трактаті про медицину рекомендував хворим на сухоти перебування у Єгипті; він же й інші античні лікарі радили хворим на сухоти здорове молоко й цілюще повітря.

139

Тірон — Калестрій Тірон, близький приятель Плінія, про що свідчить особливо тепла тональність цього листа, бо такий приятель, — то наче половина власної душі, як Вергілій — для Горація (Оди, І, 3).

140

Поки я був за Падом… — Тобто за рікою По, у своїй віллі; Піцен — область у середній Італії.

141

…нагадують… — Це зауважує й Сенека на початку 49 листа, також — Пліній (VI, 1).

142

Кальпурнія — дружина Плінія (див. VI, 7; VII, 5, а також Передм., с. 8, 23).

143

Альбін — Лукцей Альбін, уродженець Іспанії, сенатор.

144

Якось я заїхав до альсійської садиби… — Початок листа, його сумовита тональність перегукується з одним із листів Сенеки (12): «Якось я побував у своїй підміській садибі…» І тут, і там — тема часу, що неминуче навіває невеселі думки — про руйнівну його силу, про забуття: «Так уже скоро забуваємо померлих…» Альсій — місто в Етрурії неподалік від Цере, що на північному заході від Рима (нині село Cerveteri).

145

Руф Вергіній — див. II, 1, прим. 2, с. 60.

146

Максім — якому саме Максіму адресований цей лист, не встановлено.

147

Міський префект запросив мене бути у раді… — Міський префект, що обирався з сенаторів, дбав про порядок у Римі (custodia urbis), він же виносив вироки порушникам або сам, або збираючи раду авторитетних осіб.

148

…змагаються зі мною… — див. III, 12, прим. 1.

149

…щонайбілішим камінчиком. — Щасливі, святкові дні (dies festi) римляни позначали крейдою, нещасливі (dies atri) — вуглем.

150

…саме ця подія… — тобто виверження Везувію у 79 р.

151

…дев’ятого дня… — 24 серпня; десь близько сьомої години — між другою і третьою годинами дня.

152

«…сміливим доля сприяє» (fortes fortune iuvat). — Вислів, що трапляється ще у фрагментах трагедій Есхіла.

153

…протистояли тій темряві. — Вони, сказав би Сенека, не розвіювали, а лиш увиразнювали її.

154

Рестітут — Клавдій Рестітут, сенатор, адвокат, приятель Плінія.

155

…сиділи, мов глухонімі… — Дві тиші під час рецитацій описує Пліній: одна, як у цьому листі, — ворожа, зневажлива до читця; друга — «тиша загострена й напружена, спрагла подальших слів» (II, 10); є, щоправда, й третя тиша — тих, хто сидить німо, втупившись у читця, «як ото всяк, хто просто відпочити прийшов…» (IX, 34); отож — тиша ворожа, тиша байдужа, тиша зацікавлена. З гумором запитує Пліній, як йому слухати власні вірші, коли читатиме читець-вільновідпущеник: чи німо, як байдужі, чи, як дехто, — «слідкуючи за читцем, то підшіптувати йому, то підморгувати, то, підтанцьовуючи, рукою маркувати хід вірша»… «У тих рухах, — завершує незмінний у своїй скромності Пліній, — я ще менше вправний, аніж у читанні».

156

Хоч і здригається дух… — «Енеїда», II, 12–13.

157

…перша година… — близько 6–7 години ранку.

158

…для світу — це вже остання ніч. — Стоїки вчили, що світ періодично гине у вогні.

159

…велика це справді для смертного люду втіха. — Див. Передм., с. 15, 18-19.

160

Канніній — див. III, 7, прим. 1, с. 85.

161

…природа… натомлена й виснажена… — Про «втому» землі — Лукрецій (II, 1150).

162

Вергілій Роман — окрім відомостей, які подає Пліній, нічого більше про нього не знаємо.

163

…виступив зі зразком давньої комедії… — Давня, Арістофанового зразка, політично загострена комедія, на відміну від нової, побутової, яку представляв Менандр, у тогочасному Римі була неможливою; які зразки має тут на увазі Пліній, — не знаємо.

164

Макр — Кальпурній Макр (див. V, 18, прим. 3, с. 106).

165

…жінка невідома. — Пліній цінує в людях не так походження, як їхні вчинки, тож відомою прагне зробити й невідому людину.

166

Презент — Бруттій Презент, відомий політичний діяч при імператорах Траяні, Адріані, Антоніні Пії.

167

Луканія — область на західному узбережжі південної Італії, між Кампанією, Апулією і Бруттієм.

168

Доки тога лежатиме… — Тога — як символ зайнятості у державних справах, загалом ознака римського громадянина.

169

…не обірвати його хочу, а перервати. — Так і студії потрібно не полишати, а переривати, тобто робити перерву (studia non omittenda, sed intermittenda sunt).

170

…підстьобнути… млявий шлунок… — Римські кухарі, «ґастрософи», намагались усіляко збуджувати апетит вельмож, розбещених вишуканими стравами, про що, зокрема, Горацій у сатирах (II, 2; II, 4 та ін.).

171

Понтій — Понтій Алліфан, син