Читати книгу - "Убивства за абеткою"

– Mais si!78 Треба лише поміркувати. Яка мета написання листів? Зосередити увагу на авторові, звернути увагу на вбивства! En vérité, на перший погляд, не здавалося, що це має якийсь сенс. А потім мені прояснилось. Усе це було потрібно для того, щоб зосередити увагу на кількох убивствах – на групі вбивств… Чи це не ваш великий Шекспір сказав: «Ви не можете бачити дерев за дровами».

Я не став виправляти помилкову цитату Пуаро. Я намагався збагнути його міркування. І, здається, дещо почав розуміти. А він тим часом продовжив:

– Де найважче помітити шпильку? У подушечці для шпильок. Коли окреме вбивство найменш помітне? Тоді, коли воно – одне з серії пов’язаних убивств. Мені довелося мати справу з надзвичайно розумним, винахідливим убивцею – безрозсудним, сміливим і скрупульозним шахраєм. Не містером Кастом! Він ніколи не міг би скоїти ті вбивства! Ні, я мав справу з зовсім іншим типом людини – це чоловік із хлоп’ячою вдачею (свідченням цього є немовби школярська витівка з листами та залізничний путівник), привабливий для жінок, безжалісний, зі зневагою до людського життя. Саме такий чоловік неодмінно помітний в одному зі злочинів! Подумаймо: коли когось убито, які запитання ставить поліція? Можливість. Де кожен був у момент злочину? Мотив. Хто має користь зі смерті покійного? Якщо мотив і можливість є доволі очевидними, як у цьому випадку має діяти потенційний убивця? Підробляти алібі – це до якоїсь міри підтасовувати час? Але це завжди ризикований вчинок. Наш убивця подумав про більш фантастичний захист. Створити душевнохворого вбивцю! Мені тепер треба було лише перевірити всі злочини і знайти ймовірно винну людину. Злочин в Андовері? Найбільш імовірним підозрюваним був Франц Ашер, але я не міг уявити, як Ашер продумує й реалізовує таку детально розроблену схему, й не бачив, як він планує умисне вбивство. Злочин у Бексгіллі? Дональд Фрейзер був варіантом. Про це свідчить його розум, спритність і системний склад розуму. Але його мотивом для вбивства коханої могла бути лише ревність – а ревнивці не схильні до того, щоб попередньо щось готувати. Я також дізнався, що у Фрейзера була відпустка на початку серпня, що унеможливлює будь-який його стосунок до злочину в Чарстоні. Далі переходимо до злочину в Чарстоні – і опиняємося на більш перспективному полі. Сер Кармайкл Кларк був надзвичайно заможним чоловіком. Хто успадковує гроші? Його дружина при смерті, і хоч вона має пожиттєве право на їх використання, та потім вони переходять до його брата Франкліна.

Пуаро поволі обертався, аж поки його очі не зустрілися з очима Франкліна Кларка.

– Тоді я був цілком упевнений. Чоловік, якого я довгий час вимальовував у думках, був тим самим чоловіком, якого я знав як людину. Абеткар і Франклін Кларк були однією й тією ж людиною! Сміливий авантюрний характер, мандрівне життя, вболівання за Англію, яке іноді проявлялось у глузуванні з іноземців. Приваблива вільна й невимушена манера – для нього немає нічого легшого, ніж підчепити дівчину в кафе. Методичний склад розуму – одного дня він тут складав план дій, позначаючи пункти як А, В, С; і нарешті, хлопчачий склад характеру, про який згадувала леді Кларк, проявний навіть у його літературних смаках: я з’ясував, що в бібліотеці є книжка «Діти залізниці» Е. Несбіт. І я не мав більше сумнівів: Абеткарем, чоловіком, який писав листи і скоював убивства, був Франклін Кларк.

Кларк раптом вибухнув сміхом.

– Геніально! А як щодо нашого друга Каста, якого впіймали з закривавленими руками? Як щодо крові на його пальті? І ножа, якого він ховав у своєму помешканні? Він може заперечувати, що скоїв злочини…

Пуаро перебив:

– Ви помиляєтесь. Він визнає факт.

– Що? – Кларк справді здавався переляканим.

– О, так, – м’яко сказав Пуаро. – Я ще навіть не встиг із ним поговорити, як уже знав, що Каст вірить у те, що він винний.

– І навіть це не задовольнило мсьє Пуаро? – сказав Кларк.

– Ні. Бо щойно я його побачив – і вже знав, що він не міг бути винним! У нього немає ні нервів, ні сміливості, ні, я можу додати, розуму, щоб спланувати все це! Увесь час я усвідомлював подвійну особистість убивці. Тепер бачу, в чому вона полягає. У справу були втягнені двоє людей – справжній убивця, хитрий, винахідливий і сміливий, та псевдовбивця, дурний, нерішучий, який легко піддається впливу. Атож, легко піддається впливу – саме в цьому й полягає загадка містера Кларка! Для вас, містере Кларк, не було достатньо розробити план серії вбивств, щоб відвернути увагу від єдиного злочину. Вам також потрібен був цап-відбувайло. Гадаю, ця ідея вперше з’явилася в вашій голові як результат випадкової зустрічі в міській кав’ярні з цією дивною особою з величними іменами. У той час ви обдумували плани вбивства свого брата.

– Справді? І чому?

– Тому що ви були серйозно стривожені майбутнім. Я не знаю, чи ви це усвідомили, містере Кларк, але ви зіграли мені на руку, коли показали листа, якого написав вам брат. У ньому він дуже чітко показав свою любов і захоплення міс Торою Ґрей. Його ставлення, можливо, було батьківським – чи він принаймні хотів так думати. Та все ж була справжня загроза того, що після смерті вашої невістки він у своїй самотності звернеться до цієї красивої дівчини за співчуттям і розрадою. Це могло би закінчитись – як часто трапляється зі старшими чоловіками – тим, що він із нею одружиться. Ваш страх був підсилений тим, що ви знали міс Ґрей. Я маю на увазі те, що ви добре, хоч і трохи цинічно, вмієте оцінювати людські характери. Ви розцінили, правильно чи неправильно, що міс Ґрей є типом молодої жінки, яка «прагне отримати користь». І не сумнівались, що вона вхопиться за можливість стати леді Кларк. Ваш брат був напрочуд здоровим і енергійним чоловіком. Могли бути діти, і ваш шанс успадкувати братове багатство зник би. Мені здається, що ви все своє життя розчаровані. Ви як перекотиполе, та назбирали дуже мало моху – грошей. І дуже заздрили братовому багатству.

Отже, я повторюю, що, коли ви прокручували в думках різноманітні сценарії, саме зустріч із містером Кастом дала вам ідею. Його величні імена, його розповідь про епілептичні напади й частий головний біль, його непримітна постать і дрібна особистість справили враження, що його можна використати як знаряддя, необхідне вам. У вашій голові з’явився цілий алфавітний план: ініціали Каста й факт, що ім’я